Знеболюючі для перорального застосування, саше

Знеболювальні засоби використовуються для усунення болю різної етіології (зубний, головний, спинний, суглобовий, м'язовий, менструальний і т.д.).

Біль — це сигнал, що супроводжується неприємним відчуттям, який надходить у мозок по нервових закінченнях у відповідь на якесь порушення/пошкодження в організмі.

Як біль впливає на організм?

Біль є складним захисним механізмом. Це невід'ємна частина еволюції, яка захищає організм від небезпеки та шкоди. Людський організм має болючі рецептори, які прикріплені до 2 основних типів нервів, які виявляють небезпеку. Один тип нерва швидко передає повідомлення, викликаючи різкий, раптовий біль. Інший передає повідомлення повільно, викликаючи тупий, пульсуючий біль.

Деякі ділянки тіла мають більше больових рецепторів, ніж інші. Наприклад, шкіра має багато рецепторів, тому легко визначити точне місцезнаходження та тип болю. У кишечнику набагато менше рецепторів, тому складніше точно визначити місцезнаходження болю в животі.

Якщо больові рецептори в шкірі активуються при дотику до чогось небезпечного (наприклад, чогось гарячого або гострого), ці нерви посилають сигнали в спинний мозок, а потім частину мозку, звану таламусом.

Іноді спинний мозок надсилає негайний сигнал назад м'язам, щоб змусити їх скорочуватися. Це переміщує уражену частину тіла джерела небезпеки чи шкоди. Це рефлекторна реакція, яка запобігає подальшому пошкодженню. Це відбувається до того, як людина відчує біль.

Які бувають види болю?

1. Соматичний. Це точно локалізований біль, при якому болючі імпульси передаються по специфічних шляхах передачі. Він поділяється на:

• поверхневий (зовнішній): виникає на шкірі та слизових оболонках;
• глибокий: біль у кістякових м'язах, кістках, суглобах, сполучній тканині, може поширюватися в інші оточуючі тканини.

2. Вісцеральний. Це нелокалізовані болючі відчуття, які проявляються різноманітною вегетативною симптоматикою. Він здатний іррадіювати (поширюватися), найчастіше виникає у внутрішніх органах.

Група болезаспокійливих засобів — це лікарські засоби, які при резорбтивній дії (що всмоктуються у кров) вибірково пригнічують больову чутливість, не пригнічуючи інших видів чутливості (слухової, тактильної тощо).

Існує два види знеболювальних речовин:

1. Речовини з переважно центральним типом дії (неопіоїдні, наприклад, Нефопам (сильний препарат); анальгетики-антипіретики, наприклад, Панадол — найбільш безпечний знеболюючий засіб, а також виявляє гарний жарознижувальний ефект).
2. Речовини, що блокують переважно периферичні механізми формування болю (анальгетики, наприклад, Анальгін; спазмоанальгетики, наприклад, Спазмалгон).

Список медикаментозних засобів для усунення больового синдрому

Залежно від того, чим обумовлений біль, застосовуються різні ліки для його усунення:

1. Якщо це запалення. Для цього застосовуються:

• ліки з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Такі як Наклофен, Найз, Вольтарен, Кетанов, Ревмоксикам, Німесил, Дексалгін, Де-спан, Дип Хіт, Дип Риліф, Альгозан, Фіналгель;
• а також при вираженому запальному процесі, що супроводжується болем, використовуються глюкокортикостероїдні засоби (ГКС). До них відносяться Преднікарб, Метилпреднізолон.

2. Якщо біль спричинений спазмом. Для цього використовуються спазмолітики, які бувають двох видів:

• нейротропні (впливають на проведення нервового імпульсу). Наприклад, Атропін рецептурний;
• міотропні (впливають на гладком'язові клітини). Наприклад, Мебеверін, Но-шпа.

3. Біль іншої природи. Цей біль пов'язаний з перенесеними операціями, травмами тканин, пухлинним зростанням, хімічними, фізичними та іншими факторами. При цьому можуть застосовуватись:

• опіоїдні (наркотичні) анальгетики (наприклад, Налбук, Паракод — тільки за рецептом лікаря);
• місцеві та загальні анестетики (Лідокаїн, Бупінекаїн).

Ефективні знеболювальні таблетки

Знеболюючі таблетки поділяються на дві категорії фармакологічних груп:

1. Ненаркотичні аналгетики (Оксадол, Панадол, Ефералган, Анальгін) — мають хороший аналгетичний ефект, за рахунок перешкоджання проведення больових імпульсів, завдяки зниженню вироблення гормоноподібних речовин — простагландинів (ПГ).

2. Нестероїдні протизапальні засоби — препарати цієї групи ділять за ступенем селективності (виборчості):

• виражена селективність щодо циклооксигенази-1 (ЦОГ-1): ацетилсаліцилова кислота, індометацин, кетопрофен, піроксикам;
• помірна селективність — ЦОГ-1: диклофенак, ібупрофен, напроксен;
• збалансований інгібітор ЦОГ-1 та ЦОГ-2: лорноксикам;
• помірна селективність — ЦОГ-2: мелоксикам, німесулід;
• виражена селективність — ЦОГ-2: целекоксиб — застосовується переважно для лікування ревматичних хвороб.

При інгібуванні ЦОГ-1 дані медикаменти мають ульцерогенну дію (негативні ефекти на травний канал, які можуть запустити процеси гастропатій). Саме тому для людей у яких анамнезі є проблеми з боку ШКТ, призначають НПЗЗ виборчої дії виключно на ЦОГ-2.

Представники найбільш ефективних знеболювальних таблеток, такі як:

• виборчі (селективні) — Найз, Моваліс, Ревмоксикам, Артрозан;
• невибіркові (неселективні) — Кетанов, Олфен, Аспірин, Кейвер, Нурофен, Мефенамінка, Налгезін, Міалдекс, Імет.

Представники добрих комбінованих знеболювальних засобів (містять у своєму складі анальгетики + НПЗЗ) — Цитрамон, Флюколд, Цитропак, Аскофен, Фармадол, Солпадеїн, Фаніган.

Якісні знеболювальні мазі та їх переваги

Місцеві знеболювальні засоби є більш безпечними до застосування. Зокрема це стосується усунення суглобового болю та міалгії (біль у м'язах). Оскільки вони мають слабко виражену системну дію та виявляють меншу кількість побічних ефектів з рідкісною ймовірністю. А також завдяки тому, що до складу багатьох місцевих НПЗЗ входять природні компоненти, вони мають додаткові терапевтичні ефекти, наприклад, Альгозан (диклофенак, екстракт насіння каштану) — є хорошим знеболюючим засобом з ангіопротекторним (покращуює циркуляцію крові в кровоносних судинах) компонентом.

Представники місцевих знеболювальних засобів мають хороші аналгетичні та протизапальні ефекти. Також завдяки деяким додатковим діючим речовинам, вони можуть покращувати кровообіг в уражених ділянках тіла, покращувати відтік лімфи, надавати прогріваючий або охолоджуючий ефекти. Лікарські форми випуску місцевих засобів: крем, гель, мазь:

• Вольтарен, Альгозан, Нікофлекс, Дип Риліф, Дип Хіт, Валусал, Еспол, Фітобене, Капсікам, Кетонал.

Переваги використання зовнішніх лікарських форм, що містять НПЗЗ:

1. Вони добре проникають через шкіру в підлеглі тканини, причому в лабораторних умовах найбільш ефективними виявилися диклофенак та кетопрофен.
2. Висока концентрація НПЗЗ відзначається в колінному суглобі, особливо в меніску та хрящі, що дає більш сильний та ефективний терапевтичний ефект.
3. Утворюють набагато меншу концентрацію у плазмі крові, порівняно з пероральними НПЗЗ, що знижує ризик виникнення побічних ефектів.
4. Наявність безлічі діючих речовин, які мають додаткові лікувальні ефекти.

Побічні ефекти знеболюючих препаратів

Деякі з побічних ефектів звичайних знеболюючих препаратів включають:

1. Парацетамол. Побічні ефекти рідкісні при прийомі в дозі, що рекомендується, і протягом короткого часу. Парацетамол може спричинити шкірний висип та пошкодження печінки при використанні у великих дозах протягом тривалого часу.
2. Аспірин (ацетилсаліцилова кислота). Найбільш поширеними побічними ефектами є нудота, блювання, розлад шлунка та виразка шлунка. Деякі люди можуть відчувати більш серйозні побічні ефекти, такі як напад астми, шум у вухах, пошкодження нирок та кровотеча. Особливо цей препарат шкідливий для дітей віком до 12 років.
3. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Вони можуть викликати головний біль, нудоту, розлад шлунка, печію, висипання на шкірі, втому, запаморочення, дзвін у вухах і підвищення артеріального тиску. Вони також можуть посилити серцеву або ниркову недостатність та збільшити ризик серцевого нападу, стенокардії, інсульту та кровотечі. НПЗП завжди слід використовувати обережно і протягом якомога коротшого часу.
4. Опіоїдні знеболювальні препарати, такі як морфін, оксикодон і кодеїн, зазвичай викликають сонливість, сплутаність свідомості, непритомність, нудоту, блювання і запор. Вони також можуть знизити фізичну координацію та рівновагу. Важливо відзначити, що ці ліки можуть призвести до залежності та уповільнити дихання, що призводить до випадкового смертельного передозування.

Джерела

10 ways to reduce pain / NHS (англ.)

Pain and pain management – adults / Better Health (англ.)

Painkillers / Patient (англ.)

Pain Relievers / MedlinePlus (англ.)

What are painkillers and NSAIDs? / Versus Arthritis (англ.)

Pain Relievers / Cleveland Clinic (англ.)