Name: Олфен 75 мг знеболюючий протизапальний розчин для ін'єкцій у ампулах по 2 мл, 5 шт.
Brand: Тева
SKU: 1294.7951
Price: 475.06 UAH
Availability: InStock
Rating: 4.5 (4 reviews)

Повні аналоги

Виробник

Форма випуску

Сандоз Австрія

Диклак ID таблетки 75 мг, 100 шт.

Є в наявності

диклофенак

Медокемі, Кіпр

Алмірал розчин для ін'єкцій по 3 мл в ампулі, 75 мг/3 мл, 10 шт.

Свіс капс. Німеччина

Аргетт Дуо капсули по 75 мг, 20 шт.

КРКА Словенія

Наклофен розчин для ін'єкцій по 75 мг/мл в ампулах по 3 мл, 5 шт.

Аргетт Рапід капсули по 75 мг, 20 шт.

Аргетт Рапід капс. 75 мг №20

Диклак розчин для ін'єкцій в ампулах по 3 мл, 5 шт.

Берлін-Хемі/Менаріні Груп Німеччина

Диклоберл протизапальний знеболюючий розчин для ін'єкцій, 75 мг, по 3 мл в ампулах, 5 шт.

Диклоберл знеболюючий протизапальний розчин для ін'єкцій по 75 мг в ампулах по 3мл, 5 шт.

Диклак ID таблетки 75 мг, 20 шт.

Алмірал розчин для ін'єкцій по 75 мг в ампулах по 3 мл, 5 шт.

Аналоги в інших формах випуску

Кусум Індія

Фаніган таблетки від болю, 100 шт.

диклофенак; парацетамол

Джі еЛ Фарма, Австрія

Нейродикловіт капсули, 30 шт.

Нейродикловіт

Наброс Фарма, Індія

Доларен таблетки, 100 шт.

Доларен табл. №100

Здоров'я Україна Харків

Диклокаїн розчин для ін'єкцій по 2 мл, 10 шт.

диклофенак; лідокаїн

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

лідокаїн

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Об'єм

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Лікарська форма

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Код Моріон

Первинна упаковка

Міжнародне найменування

Упаковка

Спосіб введення

Дозування

Код АТС/ATX

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Тева

Олфен 75 мг знеболюючий протизапальний розчин для ін'єкцій у ампулах по 2 мл, 5 шт.

Олфен

Склад

діючі речовини: диклофенаку натрій, лідокаїну гідрохлорид; 
1 ампула (2 мл) містить: диклофенаку натрію 75 мг та лідокаїну гідрохлориду 20 мг; 
допоміжні речовини: динатрію едетат, ацетилцистеїн, пропіленгліколь, поліетиленгліколь 400, натрію гідроксид, вода для ін&rsquo;єкцій.

Розчин для ін&rsquo;єкцій. 
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, від практично безбарвного до злегка жовтого кольору розчин.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.&nbsp; Код АТХ М01А В55.

Фармакодинаміка

Препарат Олфен&reg;-75 містить натрієву сіль диклофенаку &minus; нестероїдну діючу речовину з вираженими протиревматичними, протизапальними, знеболювальними та антипіретичними властивостями. Пригнічення біосинтезу простагландинів вважається основним механізмом його дії. Простагландини відіграють значну роль у виникненні запалення, болю та підвищення температури. 
При ревматичних захворюваннях протизапальні та знеболювальні властивості препарату зумовлюють клінічну відповідь, яка характеризується вираженим зникненням ознак та симптомів: біль у стані спокою, біль при рухах, ранкова скутість та набряк суглобів, а також покращення функціональних властивостей суглобів. При посттравматичних/ післяопераційних запаленнях диклофенак натрію зумовлює швидке зменшення раптового болю та болю при рухах, а також зменшує набряки, спричинені запаленням та ранами. 
При одночасному застосуванні для лікування післяопераційного болю диклофенак натрію значно знижує потребу в опіоїдах. Олфен&reg;-75 проявляє виражений знеболювальний ефект при помірних та тяжких болях неревматичного походження через 15-30 хвилин після введення. 
Препарат Олфен&reg;-75 можна застосовувати для початкової терапії запальних та дегенеративних ревматичних захворювань, а також для лікування болю, зумовленого неревматичним запаленням.

Фармакокінетика

Абсорбція. Середній об&rsquo;єм розподілу диклофенаку натрію становить 0,12-0,17 л/кг. Зв&rsquo;язування препарату з білками плазми крові відбувається більш ніж на 99 %.&nbsp; 
Після внутрішньом&rsquo;язового введення максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 10-20 хв. Терапевтична концентрація препарату Олфен&reg;-75 у плазмі крові становить&nbsp; 0,7-2 мкг/мл. Повторне введення препарату не зумовлює будь-яких змін з боку нирок. При дотриманні рекомендованих інтервалів між введеннями препарату не спостерігається його акумуляції в організмі. 
Розподіл. Олфен&reg;-75 проникає у синовіальну рідину, де максимальна концентрація препарату визначається через 2-4 години після того, як були отримані значення пікової концентрації. При цьому період напіввиведення із синовіальної рідини становить 3-6 годин. Завдяки цьому навіть через 4-6 годин після введення препарату концентрації діючої речовини в синовіальній рідині вищі, ніж у плазмі крові, і залишаються на більш високих рівнях протягом 12 годин. 
Метаболізм. Приблизно половина всієї кількості введеної діючої речовини піддається метаболізму першого проходження. Унаслідок цього рівні площі під кривою &laquo;концентрація/час&raquo; (AUC) після перорального або ректального прийому препарату приблизно у два рази менші AUC, яка спостерігається після парентерального введення еквівалентної дози препарату. Біотрансформація препарату відбувається частково за допомогою глюкуронування та метоксилювання. Два із фенольних метаболітів, які утворилися при цьому, є фармакологічно активними, але меншою мірою, ніж сам диклофенак натрію. 
Елімінація. Диклофенак натрію виводиться із плазми крові з рівнем системного кліренсу 263 &plusmn; 56 мл/хв (середній рівень &plusmn; стандартне відхилення). Кінцевий період напіввиведення препарату становить 1-2 години. Приблизно 60 % введеної дози препарату виводиться нирками у вигляді метаболітів і менше 1 % &ndash; у незміненому вигляді. Частина введеної дози, що лишилася, виводиться у метаболізованому вигляді з жовчю, а потім з калом.&nbsp; 
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів 
Будь-яких значних відмінностей в абсорбції, метаболізмі та елімінації препарату у різних пацієнтів не спостерігалось. 
У пацієнтів з порушеннями функції нирок після застосування звичайної дози препарату не спостерігалося будь-якого збільшення кількості незміненої діючої речовини. Якщо кліренс креатиніну був нижче 10 мл/хв, розрахунковий рівень метаболітів у плазмі крові в рівноважному стані був приблизно в 4 рази вищий, ніж у здорових пацієнтів. Незважаючи на це, в кінцевому результаті метаболіти елімінувалися з жовчю. 
У випадках порушень функції печінки (хронічний гепатит, компенсований цироз печінки), фармакокінетика та метаболізм препарату не відрізняються від таких у пацієнтів із нормальною функцією печінки.

Показання

Препарат призначати у вигляді внутрішньом&rsquo;язових ін&rsquo;єкцій при таких станах: 
<ul>
<li>запальні або дегенеративні форми ревматизму, ревматоїдний артрит, анкілозивний спондиліт, остеоартрит, спондилоартрит, вертебральний больовий синдром, позасуглобовий ревматизм;</li>
<li>гострі напади подагри;</li>
<li>ниркова та печінкова коліки;</li>
<li>біль, запалення та набряк після травм та хірургічних втручань;</li>
<li>тяжкі напади мігрені.</li>
</ul>

Протипоказання

<ul>
<li>Відома гіперчутливість до діючих речовин або до будь-яких інших компонентів препарату;</li>
<li>підвищена індивідуальна чутливість до лідокаїну або до інших амідних місцевоанестезуючих засобів;</li>
<li>судомні напади в анамнезі, спричинені застосуванням лідокаїну</li>
<li>синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта;</li>
<li>порфірія;</li>
<li>міастенія;</li>
<li>антикоагулянтна терапія;</li>
<li>кровотеча або перфорація у ділянці шлунково-кишкового тракту в анамнезі, пов&rsquo;язана з попереднім лікуванням нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП);</li>
<li>активна форма виразкової хвороби/кровотеча або рецидивна виразкова хвороба/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих епізоди встановленої виразки або кровотечі);</li>
<li>як і інші НПЗП, диклофенак також протипоказаний пацієнтам, у яких застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП провокує напади бронхіальної астми, ангіоневротичний набряк, кропив&rsquo;янку або гострий риніт;</li>
<li>запальні захворювання кишечнику (наприклад хвороба Крона або виразковий коліт);</li>
<li>печінкова недостатність;</li>
<li>ниркова недостатність;</li>
<li>застійна серцева недостатність (NYHA ІІ-ІV);</li>
<li>ішемічна хвороба серця у пацієнтів, які мають стенокардію, перенесений інфаркт міокарда;</li>
<li>цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак;</li>
<li>захворювання периферичних артерій;</li>
<li>протипоказано для лікування періопераційного болю при аортокоронарному шунтуванні (або при використанні апарату штучного кровообігу);</li>
<li>атріовентрикулярна блокада II і III ступеня, синдром слабкості синусового вузла, синдром Адамса-Стокса, виражена артеріальна гіпотензія, брадикардія, кардіогенний або гіповолемічний шок, повна поперечна блокада серця;</li>
<li>високий ризик післяопераційної кровотечі, порушень згортання крові, неповного гемостазу, порушень гемопоезу або цереброваскулярних кровотеч.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Можуть спостерігатися такі взаємодії препарату Олфен&reg;-75 та/або інших препаратів диклофенаку.&nbsp; 
Літій, дигоксин&nbsp; 
При одночасному застосуванні диклофенак може збільшувати концентрації літію та дигоксину у плазмі крові. Рекомендується контролювати рівні літію та дигоксину у сироватці крові.&nbsp; 
Діуретики та інші антигіпертензивні препарати 
Як і інші НПЗП, прийом диклофенаку натрію одночасно з іншими діуретиками або антигіпертензивними препаратами (наприклад, бета-блокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту [АПФ]) може зумовлювати зниження антигіпертензивного ефекту цих препаратів. Такі комбінації слід застосовувати з обережністю, артеріальний тиск у цих пацієнтів, особливо літнього віку, слід періодично контролювати. Пацієнтам необхідно вживати належну кількість рідини і рекомендується здійснювати контроль ниркової функції на початку супутньої терапії та періодично у подальшому, особливо у випадку прийому діуретиків та інгібіторів АПФ, враховуючи зростаючий ризик нефротоксичності.&nbsp; 
Препарати, що, як відомо, спричиняють гіперкаліємію 
Супутнє лікування калійзберігаючими діуретиками, циклоспорином, такролімусом або триметопримом може бути пов&rsquo;язане зі збільшенням рівнів калію у сироватці крові, тому моніторинг стану пацієнтів слід проводити частіше. 
Інші НПЗП, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, та кортикостероїди Супутнє введення диклофенаку та інших системних НПЗП або кортикостероїдів може підвищити ризик шлунково-кишкової кровотечі або виразки. Слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗП. 
Антикоагулянти та антитромботичні препарати 
Рекомендується з обережністю приймати диклофенак натрію з антикоагулянтами та антитромбоцитарними препаратами, тому що їх комбіноване застосування може підвищити ризик кровотечі. 
Хоча доказів впливу диклофенаку на дію антикоагулянтів не виявлено, надходили окремі повідомлення про ризик геморагічних ускладнень у пацієнтів, які приймали одночасно диклофенак та антикоагулянти. Тому рекомендований пильний нагляд за пацієнтами, які одночасно застосовують диклофенак і антикоагулянти, і, в разі необхідності, корекція дозування антикоагулянтів. Як і інші нестероїдні протизапальні препарати, диклофенак у високих дозах може оборотно пригнічувати агрегацію тромбоцитів.&nbsp; 
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) 
Одночасне застосування системних НПЗП та СІЗЗС може збільшувати ризик шлунково-кишкових кровотеч. 
Протидіабетичні препарати 
Встановлено, що диклофенак натрію можна призначати разом із пероральними гіпоглікемічними препаратами, не впливаючи при цьому на їх клінічні ефекти. Однак є окремі повідомлення про гіпоглікемічні та гіперглікемічні реакції після призначення диклофенаку натрію, які потребували зміни доз гіпоглікемічних препаратів. У зв&rsquo;язку з цим на тлі такої комбінованої терапії рекомендується контролювати рівень цукру в крові. 
Метотрексат 
Диклофенак може пригнічувати кліренс метотрексату у ниркових канальцях, що призводить до підвищення рівня метотрексату. При введенні НПЗП, включаючи диклофенак, менше ніж за 24 години до лікування метотрексатом рекомендується бути обережними, оскільки може зростати концентрація метотрексату в крові і збільшуватися токсичність цієї речовини. Були зареєстровані випадки серйозної токсичності, коли метотрексат і НПЗП, включаючи диклофенак, застосовували з інтервалом у межах 24 годин. Ця взаємодія опосередкована через накопичення метотрексату в результаті порушення ниркової екскреції у присутності НПЗП. 
Циклоспорин. Диклофенак, як і інші НПЗП, може збільшувати нефротоксичність циклоспорину через вплив на простагландини нирок. У зв&rsquo;язку з цим його слід застосовувати у нижчих дозах, ніж для хворих, які циклоспорин не отримують.&nbsp; 
Такролімус. При застосуванні НПЗП з такролімусом можливе підвищення ризику нефротоксичності, що може бути опосередковано через ниркові антипростагландинові ефекти НПЗП та інгібітори кальциневрину.&nbsp; 
Хінолонові антибіотики 
Існують окремі повідомлення про розвиток судом, які, можливо, були результатом одночасного застосування хінолонів та НПЗП. Це може спостерігатися у пацієнтів як з наявністю, так і з відсутністю в анамнезі епілепсії або судом. Таким чином, слід проявляти обережність при розгляді питання про застосування хінолонів пацієнтам, які вже отримують НПЗП. 
Фенітоїн. При застосуванні фенітоїну одночасно з диклофенаком рекомендується проводити моніторинг концентрації фенітоїну у плазмі крові у зв&rsquo;язку з очікуваним збільшенням експозиції фенітоїну.&nbsp; 
Колестипол та холестирамін. Ці препарати можуть спричинити затримку або зменшення всмоктування диклофенаку. Таким чином, рекомендується призначати диклофенак принаймні за 1 годину до або через 4-6 годин після застосування колестиполу/холестираміну.&nbsp; 
Серцеві глікозиди. Одночасне застосування серцевих глікозидів і НПЗП може посилити серцеву недостатність, зменшити швидкість клубочкової фільтрації і підвищити рівні глікозидів у плазмі крові.&nbsp; 
Міфепристон. НПЗП не слід застосовувати протягом 8-12 днів після застосування міфепристону, оскільки НПЗП можуть зменшити його ефект.&nbsp; 
Потужні інгібітори CYP2C9 
Рекомендовано з обережністю призначати диклофенак одночасно із сильнодіючими інгібіторами CYP2C9 (такими як сульфінпіразон та вориконазол), оскільки це може призвести до значного збільшення пікової концентрації у плазмі крові та підсилення дії диклофенаку у зв&rsquo;язку з інгібуванням його метаболізму.&nbsp; 
Алкоголь 
Застосування НПЗП та одночасне вживанням алкоголю може посилити побічні ефекти діючої речовини, особливо з боку травного тракту або центральної нервової системи. 
Також можуть спостерігатися такі взаємодії, пов&rsquo;язані з вмістом лідокаїну гідрохлориду 
&beta;-адреноблокатори, пропранолол та інші, а також циметидин, пептидин, бупівакаїн, хінідин, дизопірамід, амітриптилін, нортриптилін, хлорпромазин, іміпрамін підвищують рівень лідокаїну в сироватці крові, зменшуючи його печінковий метаболізм. 
При інтоксикації серцевими глікозидами лідокаїн може посилювати тяжкість AV-блокади. Лідокаїн послаблює кардіотонічний ефект серцевих глікозидів. 
При одночасному застосуванні з антиаритмічними засобами (аміодароном, верапамілом, хінідином та інші) або протисудомними засобами (похідними гідантоїну) посилюється кардіодепресивна дія.&nbsp; 
При одночасному застосуванні з седативними та снодійними засобами, засобами для наркозу (гексобарбітал, тіопентал натрію внутрішньовенно) можливе посилення пригнічувальної дії на центральну нервову систему.&nbsp; 
Фенітоїн посилює кардіодепресивну дію лідокаїну. 
При одночасному застосуванні з прокаїнамідом можливі марення, галюцинації. 
Лідокаїн може посилювати дію препаратів, що зумовлюють блокаду нервово-м&rsquo;язової передачі, оскільки останні зменшують провідність нервових імпульсів. 
Етанол посилює пригнічувальну дію лідокаїну на дихання. 
Норепінефрин, мексилетин &ndash; підсилюється токсичність лідокаїну (знижується кліренс лідокаїну). 
Ізадрин і глюкагон &ndash; підвищується кліренс лідокаїну. 
Мідазолам помірно підвищує концентрацію лідокаїну в крові. 
Інгібітори моноаміноксидази, аміназин, бупівакаїн, амітриптилін, нортриптилін, іміпрамін &ndash; при комбінованому застосуванні з лідокаїном підвищується ризик розвитку артеріальної гіпотензії та пролонгується місцевоанестезуюча дія останнього. 
Наркотичні анальгетики (наприклад морфін) &ndash; при комбінованому застосуванні з лідокаїном посилюється аналгезивний ефект наркотичних анальгетиків, однак підсилюється і пригнічення дихання. 
Преніламін &ndash; підвищується ризик розвитку шлуночкової аритмії типу &laquo;пірует&raquo;.&nbsp; 
Пропафенон &ndash; можливе збільшення тривалості і підвищення тяжкості побічних ефектів з боку центральної нервової системи.&nbsp; 
Рифампіцин &ndash; можливе зниження концентрації лідокаїну в крові.&nbsp; 
Поліміксин В &ndash; слід контролювати функцію дихання. 
Прокаїнамід &ndash; можливі галюцинації. 
Глікозиди наперстянки &ndash; на тлі інтоксикації лідокаїн може посилювати тяжкість&nbsp; AV-блокади.&nbsp; 
Вазоконстриктори (епінефрин, метоксамін, фенілефрин) &ndash; при комбінованому застосуванні з лідокаїном сприяють уповільненню всмоктування лідокаїну і пролонгують дію останнього. 
Гуанадрель, гуанетидин, мекаміламін, триметафан &ndash; при комбінованому застосуванні для спінальної та епідуральної анестезії підвищується ризик вираженої гіпотензії і брадикардії.&nbsp; 
Ацетазоламід, тіазидні і петльові діуретики &ndash; при комбінованому застосуванні з лідокаїном, спричиняють гіпокаліємію і зменшують ефект останнього. 
Антикоагулянти (у т. ч. ардепарин, далтепарин, данапароїд, еноксапарин, гепарин, варфарин та інші) &ndash; при комбінованому застосуванні з лідокаїном збільшують ризик розвитку кровотеч.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Пацієнтам з порушеннями зору, запамороченням, сонливістю, млявістю, підвищеною втомлюваністю або іншими порушеннями з боку центральної нервової системи слід утриматись від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність 
Застосування Олфен&reg;-75, як і інших препаратів, які містять лідокаїну гідрохлорид, протипоказане у період вагітності.&nbsp; 
Годування груддю 
У зв&rsquo;язку з проникненням НПЗП у грудне молоко диклофенак натрію не слід призначати жінкам, які годують груддю. Якщо таке лікування вкрай необхідне, слід припинити годування груддю.&nbsp; 
Жіноча фертильність 
Олфен&reg;-75 може впливати на жіночу фертильність і тому не рекомендований жінкам, які планують вагітність. Слід розглянути питання про припинення застосування препарату жінкам, які не можуть завагітніти, а також жінкам, які проходять обстеження стосовно безпліддя.

Спосіб застосування та дози

Дозу підбирає лікар індивідуально. Препарат слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи мету лікування для кожного окремого пацієнта. 
Перед застосуванням препарату Олфен&reg;-75 обов&rsquo;язкове проведення шкірної проби на підвищену чутливість до лідокаїну гідрохлориду. Олфен&reg;-75 застосовувати у вигляді внутрішньом&rsquo;язових ін&rsquo;єкцій. У зв&rsquo;язку з можливою появою анафілактичних реакцій, аж до розвитку шоку, після введення препарату Олфен&reg;-75 пацієнт має перебувати під наглядом не менше 1 години, при цьому напоготові мають бути засоби, необхідні для надання невідкладної медичної допомоги.&nbsp; 
Звичайною разовою дозою препарату є вміст 1 ампули (тобто 75 мг диклофенаку натрію), який вводиться внутрішньом&rsquo;язово 1 раз на добу шляхом глибокої ін&rsquo;єкції у верхній зовнішній квадрант сідничного м&rsquo;яза. Розчин має бути використаний одразу після відкриття ампули. Будь-яку кількість невикористаного розчину потрібно утилізувати. 
При сильних болях (наприклад, коліки) препарат можна вводити 2 рази на добу з інтервалом у кілька годин, обов&rsquo;язково змінюючи при цьому місце ін&rsquo;єкції. Поєднання парентерального введення препарату Олфен&reg;-75 з іншими лікарськими формами препаратів Олфен&reg; (таблетки, капсули, ректальні капсули, гель або пластир) припустимо при умові, що максимальна добова доза диклофенаку натрію не перевищує 150 мг. 
В умовах нападу мігрені клінічний досвід обмежений випадками з початковим застосуванням однієї ампули 75 мг, дозу вводити по можливості одразу ж після застосування супозиторіїв по 100 мг у той же самий день (у разі необхідності). Загальна добова доза не має перевищувати 175 мг у перший день. Немає доступних даних щодо застосування препарату Олфен&reg;-75 для лікування нападів мігрені більше, ніж 1 день.&nbsp; 
Тривалість парентерального застосування Олфен&reg;-75 не має перевищувати 2 днів. Якщо це необхідно, лікування можна продовжити препаратами Олфен&reg;-50 Лактаб, Олфен&reg;-100 CP Депокапс, Олфен&reg;-100 Ректокапс. 
Олфен&reg;-75 не застосовувати для внутрішньовенної ін&rsquo;єкції/інфузії.&nbsp; 
Пацієнти літнього віку 
Коригування дози не потрібне, але через можливу появу побічних реакцій необхідно з особливою ретельністю спостерігати за пацієнтами літнього віку. 
Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки&nbsp; 
У пацієнтів із порушенням функції нирок або печінки від легкого до середнього ступеня зменшення дози не потрібне.

Діти

Не призначений для застосування дітям.

Передозування

Диклофенак 
Симптоми. Типові клінічні симптоми передозування диклофенаку натрію невідомі. У випадку передозування може виникнути головний біль, нудота, блювання, біль в епігастрії, шлунково-кишкові кровотечі, діарея, запаморочення, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, дзвін у вухах, сплутаність свідомості, втрата свідомості або судоми. У випадку тяжкого отруєння можливі гостра ниркова недостатність і ураження печінки. Передозування може призводити також до розвитку артеріальної гіпотензії, пригнічення дихання та ціанозу. 
Лікування. Протягом однієї години після застосування потенційно токсичної кількості препарату перорально слід розглянути можливість застосування активованого вугілля. Крім того, у дорослих слід розглянути можливість промивання шлунка протягом 1 години після застосування потенційно токсичної кількості препарату. Підтримуючі заходи та симптоматичне лікування для усунення таких ускладнень як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та пригнічення дихання. Специфічна терапія, наприклад форсований діурез, діаліз або гемоперфузія, не мають особливого значення при виведенні НПЗП, враховуючи високий рівень зв&rsquo;язування цих препаратів з білками плазми та екстенсивний метаболізм. При частих або тривалих судомах необхідно внутрішньовенно ввести діазепам. З урахуванням клінічного стану пацієнта можуть бути показані інші заходи. Лікування симптоматичне. 
Лідокаїн 
Симптоми: оніміння язика і губ, збуджений стан, ейфорія, тривожність, нечіткість зору, тремор, депресія, сонливість, запаморочення, сплутаність свідомості, пригнічення дихання або зупинка дихання, брадикардія, порушення провідності серця, поперечна блокада серця, коматозний стан, запаморочення, загальна слабкість, зниження артеріального тиску аж до розвиту шоку, тремор, тоніко-клонічні судоми, кома, колапс, можлива атріовентрикулярна блокада. Перші симптоми передозування у здорових людей виникають при концентрації лідокаїну в крові більше 0,006 мг/кг, судоми &ndash; при 0,01 мг/кг.&nbsp; 
Лікування: припинення введення препарату, оксигенотерапія, протисудомні засоби, вазоконстриктори (норадреналін, мезатон), при брадикардії &ndash; холінолітики (0,5-1 мг атропіну). Можливе проведення інтубації, штучної вентиляції легенів, реанімаційних заходів. Діаліз не ефективний.

Побічні реакції

У випадку виникнення побічних ефектів необхідно звернутися до лікаря. 
Перелік можливих побічних ефектів наводиться враховуючи інформацію щодо можливої дії активних речовин, що входять до складу препарату.&nbsp; 
Інфекції та інвазії: абсцеси у місці ін&rsquo;єкції. 
З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (у тому числі гемолітична і апластична), агранулоцитоз. 
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості(анафілактичні та анафілактоїдні реакції, в тому числі артеріальна гіпотензія та шок), ангіоневротичний набряк (у тому числі набряк обличчя), відчуття жару, холоду або оніміння кінцівок.&nbsp; 
З боку психіки: дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні кошмари, дратівливість, невгамовність, психічні розлади. 
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення сну, сонливість, парестезія, порушення пам&rsquo;яті, судоми, занепокоєння, тремор, асептичний менінгіт, порушення смаку, інсульт, порушення чутливості, підвищена втомлюваність, сплутаність свідомості, втрата свідомості аж до коми, галюцинації, м&rsquo;язові сіпання, моторний блок, дизартрія, дисфагія, ністагм.&nbsp; 
З боку органів зору: порушення зору, нечіткість зору, диплопія, неврит зорового нерва, миготіння &laquo;мушок&raquo;, світлобоязнь, кон&rsquo;юнктивіт. 
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: вертиго, шум у вухах, порушення слуху, гіперакузія. 
З боку серцево-судинної системи: посилене серцебиття, біль у грудях, інфаркт міокарда, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, васкуліт, аритмія, брадикардія, уповільнення провідності серця, поперечна блокада серця, зупинка серцевої діяльності, колапс, тахікардія, припливи, синдром Коуніса. 
З боку органів дихання: астма (в тому числі задишка), бронхоспазм, пневмоніт, пригнічення або зупинка дихання, риніт. 
З боку шлунково-кишкового тракту: абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, абдомінальні спазми, диспепсія, метеоризм, анорексія, гастрит, блювання з кров&rsquo;ю, шлунково-кишкові кровотечі, геморагічна діарея, мелена, виразки шлунка і кишечнику, у тому числі з кровотечею, або з перфорацією (іноді з летальними наслідками, особливо у пацієнтів літнього віку), коліт (у тому числі геморагічний коліт і загострення неспецифічного виразкового коліту або хвороби Крона), запор, стоматит (у тому числі виразковий стоматит), глосит, ураження стравоходу, діафрагмоподібні кишкові стриктури, панкреатит. 
Гепатобіліарні порушення: підвищений рівень трансаміназ, гепатит, жовтяниця, дисфункція печінки, блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.&nbsp; 
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, кропив&rsquo;янка, бульозний висип, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса&ndash;Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), ексфоліативний дерматит, алопеція, фоточутливість, пурпура, алергічна пурпура, свербіж. 
З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка рідини в організмі, набряки, гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, нирковий папілярний некроз. 
З боку репродуктивної системи: імпотенція. 
Загальні порушення та реакції у місці введення: загальне нездужання, злоякісна гіпертермія, слабкість, реакції у місці внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції, наприклад біль, відчуття легкого печіння або ущільнення тканин, набряк, некроз у місці ін&rsquo;єкції, абсцес у місці ін&rsquo;єкції. 
Повідомлялося про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт), пов&rsquo;язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та тривалий час.

5 років. 
Термін зберігання після розкриття ампули &minus; вміст ампули потрібно використати одразу ж після її розкриття; усі невикористані залишки розчину мають бути утилізовані.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 &deg;С в коробці для захисту від світла та недоступному для дітей місці. 
Несумісніть. Препарат Олфен&reg;-75 не можна змішувати з іншими розчинами для ін&rsquo;єкцій.

По 2 мл в ампулі, по 5 ампул у коробці.

Категорія відпуску

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Людвіг-Меркле-Штрассе 3, 89143 Блаубойрен, Німеччина.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

Час від часу нападає артрит. Цей засіб просто спасіння від болю.

Дуже допомагає чоловіку від сильної болі у спині

Началась подагра, не могла на ногу наступить, после первого укола и примочки с димексидом сразу стало легче.

колола це знеболююче при радикуліті, чудово знеболює, результатом задоволена

Наявність в аптеках для Олфен 75 мг знеболюючий протизапальний розчин для ін'єкцій у ампулах по 2 мл, 5 шт.