Name: Метортріт Ромфарм розчин для ін'єкцій 10 мг/мл шприц з голкою 2 мл, 1 шт.
Brand: Ромфарм компані С.Р.Л. Румунія
SKU: 6285.1225
Price: 362.37 UAH
Availability: InStock

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

Форма випуску

Виробник

Ебеве Фарма, Австрія

Метотрексат Ебеве розчин для ін'єкцій 10 мг/мл, 5 мл (50мг), 1 шт.

Є в наявності

метотрексат

Ромфарм компані С.Р.Л. Румунія

Метортріт Ромфарм розчин для ін'єкцій по 10 мг/мл, у шприці 1,5 мл, 1 шт.

Метортріт Ромфарм р-н д/ін. 10мг/мл шприц з голкою 1,5мл №1

Оріон, Фінляндія

Метотрексат Оріон таблетки по 2,5 мг, 100 шт.

Медак, Німеччина

Методжект розчин для ін'єкцій 50 мг/мл, у шприці 0,15 мл (7,5 мг), 1 шт.

Методжект р-н д/ін. 50мг/мл 7,5 мг 0,15мл шприц №1

Метотрексат Оріон таблетки по  2,5 мг, 30 шт.

Метортріт Ромфарм розчин для ін'єкцій по 10 мг/мл, в шприці по 1 мл, 1 шт.

Метортріт Ромфарм р-н д/ін. 10мг/мл шприц з голкою1мл №1

Методжект розчин для ін'єкцій 50 мг/мл, у шприці 0,2 мл (10 мг), 1 шт.

Методжект р-н д/ін. 50мг/мл 10мг 0,2мл шприц №1

Метотрексат Оріон таблетки по 10 мг, 30 шт.

Методжект розчин для інʼєкцій по 50 мг/мл по 0,25 мл у шприці, 1 шт.

Методжект розчин для ін'єкцій 50мг/мл, у шприці 0,3 мл (15 мг), 1 шт.

Методжект р-н д/ін. 50мг/мл 15 мг 0,3мл шприц №1

Методжект розчин для ін'єкцій, 50 мг/мл по 0,35 мл (17,5 мг) у шприці, 1 шт.

Методжект розчин для ін'єкцій, 50 мг/мл, 17,5 мг + 0,35 мл шприц

Методжект розчин для ін'єкцій по 50 мг/мл, 20 мг-0,4 мл у шприці, 1 шт.

Методжект р-н д/ін. 50мг/мл 20мг 0,4мл шприц №1

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Міжнародне найменування

Рецептурний відпуск

Цей препарат відпускається без рецепта. Для придбання цього засобу в аптеці необов'язково мати при собі спеціальний рецептурний бланк або призначення лікаря. Однак перед застосуванням будь-яких ліків, навіть безрецептурних, рекомендується проконсультуватися з лікарем, щоб позбавити себе помилок у самостійному лікуванні.

Рецептурный отпуск без рецепта

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Код АТС/ATX

Кількість в упаковці

Первинна упаковка

Упаковка

Дозування

Код Моріон

Спосіб введення

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Положення &laquo;Дозволено&raquo; має на увазі, що цей засіб може використовуватися для цієї категорії людей і несе за собою мінімальний ризик для стану здоров'я. Однак, щоб уникнути індивідуальної непереносимості даного препарату, перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем, оскільки самолікування може бути небезпечним для вашого здоров'я.

Діабетикам дозволено

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

дітям з обережністю

Кому можна

Основні властивості

Метортріт

Метортріт Ромфарм розчин для ін'єкцій 10 мг/мл шприц з голкою 2 мл, 1 шт.

Склад

діюча речовина: methotrexate; 1 мл розчину містить 10 мг метотрексату; допоміжні речовини: натрію хлорид, 2 М розчин натрію гідроксиду, 1 М розчин натрію гідроксиду, вода для ін&rsquo;єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін&rsquo;єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги фолієвої кислоти. Код АТХ L01B А01.

Фармакодинаміка

Метотрексат &ndash; це антагоніст фолієвої кислоти, що належить до класу цитотоксичних засобів, відомих як антиметаболіти. Він діє шляхом конкурентного інгібування ферменту дигідрофолатредуктази і, таким чином, гальмує синтез ДНК. Дотепер не з&rsquo;ясовано, протизапальною чи імуносупресивною дією обумовлена ефективність метотрексату при лікуванні псоріазу, псоріазного артриту та хронічного поліартриту, і якою мірою спричинене метотрексатом підвищення позаклітинної концентрації аденозину сприяє цій дії.

Фармакокінетика

Абсорбція Після перорального застосування метотрексат абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. При введенні у низьких дозах (від 7,5 до 80 мг/м&sup2; площі поверхні тіла) метотрексат має середню біодоступність приблизно 70 %, хоча можливі значні між- та внутрішньопредметні зміни (25-100 %). Пікові концентрації у плазмі крові досягаються протягом 1-2 годин. Підшкірне, внутрішньовенне та внутрішньом&rsquo;язове введення показало подібну біодоступність. Розподіл Приблизно 50 % метотрексату зв&rsquo;язується з білками плазми крові. Після розподілу метотрексат накопичується переважно у печінці, нирках та селезінці у вигляді поліглутаматів, які можуть утримуватися протягом тижнів або місяців. При застосуванні у низьких дозах в цереброспінальну рідину проникає мінімальна кількість метотрексату; при застосуванні у високих дозах (300 мг/кг маси тіла) в цереброспінальну рідину проникає мінімальна кількість метотрексату (концентрація в межах від 4 до 7 мкг/мл). Термінальний період напіввиведення метотрексату варіює у широких межах (3-17 годин) і в середньому становить 6&ndash;7 годин. У пацієнтів із третьою камерою розподілу (плевральним випотом, асцитом) період напіввиведення метотрексату може бути до 4 разів більшим. Метаболізм Приблизно 10 % прийнятої дози метаболізується у печінці. Головним метаболітом метотрексату є 7-гідроксиметотрексат. Виведення Екскреція метотрексату відбувається в основному у незміненій формі, насамперед нирками, шляхом клубочкової фільтрації та активної секреції у проксимальному канальці. Приблизно 5&ndash;20 % метотрексату та 1&ndash;5 % 7-гідроксиметотрексату виводяться з жовчю. Наявна виражена ентерогепатична рециркуляція метотрексату. У разі ниркової недостатності виведення метотрексату з організму значно сповільнюється. Щодо печінкової недостатності, то немає даних про зменшення швидкості виведення. Дані доклінічного дослідження безпеки Дослідження на тваринах показали, що метотрексат порушує фертильність, чинить ембріотоксичну і тератогенну дію на плід. Метотрексат проходить через плацентарний бар&rsquo;єр у щурів та мавп. Метотрексат проявляє мутагенність in vivo та in vitro. Оскільки дослідження у гризунів не показали жодних доказів канцерогенності, то метотрексат не можна класифікувати щодо канцерогенності для людини. Дослідження хронічної токсичності на тваринах показали токсичну дію у вигляді ураження шлунково-кишкового тракту, мієлосупресії та гепатотоксичності.

Показання

<ul>
<li>Лікування активного ревматоїдного артриту у дорослих.</li>
<li>Лікування поліартритних форм активного ювенільного ідіопатичного артриту у тяжкій формі у підлітків та дітей віком від 3-х років у випадку неадекватної реакції на нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).</li>
<li>Лікування тяжких форм псоріазу із втратою працездатності у разі недостатньої ефективності традиційних видів терапії, таких як фототерапія, ПУВА та застосування ретиноїдів, а також лікування тяжких форм псоріатичного артриту у дорослих пацієнтів.</li>
</ul>

Протипоказання

<ul>
<li>Гіперчутливість до метотрексату або до інших компонентів препарату.</li>
<li>Тяжкі порушення функції печінки (рівень білірубіну &gt;5 мг/дл (85,5 мкмоль/л) (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).</li>
<li>Зловживання алкоголем.</li>
<li>Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв) (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).</li>
<li>Раніше виявлені порушення з боку кровотворної системи (зокрема гіпоплазія кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія або виражена анемія).</li>
<li>Тяжкі, гострі або хронічні інфекції (туберкульоз, ВІЛ або інші синдроми імунодефіциту).</li>
<li>Стоматит, виразки у ротовій порожнині і виразкові хвороби шлунка або кишечнику в активній формі.</li>
<li>Період вагітності або годування груддю (див. розділи &laquo;Особливі заходи безпеки&raquo; і &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
<li>Вакцинація живими вакцинами у період лікування метотрексатом.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження на тваринах показали, що НПЗП, у тому числі саліцилова кислота, викликають зниження канальцевої секреції метотрексату й відповідно посилюють його токсичні ефекти. Проте під час клінічних досліджень, у яких НПЗП та саліцилову кислоту застосовували як препарати супутньої терапії для лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом, не відзначено збільшення частоти побічних реакцій. Згадані препарати можна продовжувати застосовувати у складі комплексної терапії ревматоїдного артриту одночасно з метотрексатом у низьких дозах, але лише під ретельним медичним наглядом. Повідомлялось про серйозні побічні реакції, в тому числі й летальні наслідки, несподіване тяжке пригнічення кісткового мозку, апластичну анемію та шлунково-кишкову токсичність, при одночасному застосуванні НПЗП та високих доз метотрексату. Якщо існують такі фактори ризику, особливо при порушенні функції нирок, одночасне застосування метотрексату та НПЗП не рекомендується. L-аспаргіназа При одночасному застосуванні з метотрексатом антагонізує його ефекти. Алкоголь, гепатотоксичні та гематотоксичні препарати Регулярне вживання алкоголю та застосування додаткових гепатотоксичних лікарських засобів збільшує ймовірність гепатотоксичних ефектів метотрексату. Тому за пацієнтами, які під час терапії метотрексатом приймають гепатотоксичні препарати (наприклад, лефлуномід, азатіоприн, сульфасалазин, ретиноїди), слід встановити пильний контроль через можливе посилення гепатотоксичності. Під час лікування Метортрітом Ромфарм слід уникати вживання алкоголю. Подібний контроль за пацієнтами також необхідний при супутньому застосуванні гематотоксичних лікарських засобів (наприклад, лефлуноміду, метамізолу). При комбінації лефлуноміду з метотрексатом можливе підвищення випадків панцитопенії і гепатотоксичності. Комбіноване лікування метотрексатом і ретиноїдами, наприклад ацитретином або етретинатом, збільшує ризик розвитку гепатотоксичності. Пероральні антибіотики Антибіотики для перорального застосування (зокрема тетрацикліни, хлорамфенікол та антибіотики широкого спектра дії, що не абсорбуються) можуть впливати на ентерогепатичну циркуляцію внаслідок інгібування мікрофлори кишечнику або пригнічення бактеріального метаболізму. Антибіотики Такі антибіотики як пеніциліни, глікопептиди, сульфонаміди, ципрофлоксацин і цефалотин у поодиноких випадках можуть знижувати нирковий кліренс метотрексату, внаслідок чого може підвищуватися його концентрація в сироватці крові та посилюватися токсична дія на систему кровотворення і травний тракт. Препарати, які діють несприятливо на кістковий мозок При супутній терапії препаратами, які можуть виявляти побічні ефекти на кістковий мозок (такими як похідні амідопірину, фенітоїн, сульфонаміди, триметоприм/сульфаметоксазол, хлорамфенікол, піриметамін, цитостатики), слід враховувати можливість розвитку більш виражених гематологічних порушень. Препарати, які спричиняють дефіцит фолатів При супутній терапії препаратами, які спричиняють дефіцит фолатів (наприклад, сульфонамідами, триметопримом/сульфаметоксазолом), токсична дія метотрексату може посилюватись. Особлива обережність також необхідна при лікуванні пацієнтів із наявним дефіцитом фолієвої кислоти в організмі. Препарати, що містять фолієву або фолінову кислоту Вітамінні препарати та інші продукти, що містять фолієву кислоту, фолінову кислоту або їх похідні, можуть знижувати ефективність терапії із застосуванням метотрексату. Інші протиревматичні препарати Комбіноване застосування з іншими протиревматичними препаратами (наприклад, із солями золота, пеніциламіном, гідроксихлорохіном, сульфасалазином, азатіоприном, циклоспорином) мало досліджене, тому не можна виключати посилення токсичних ефектів метотрексату. Сульфасалазин Хоча при комбінованому застосуванні зі сульфасалазином дія метотрексату може потенціюватися внаслідок пригнічення синтезу фолієвої кислоти сульфасалазином (у результаті чого може зростати частота побічних ефектів), під час кількох клінічних досліджень такі ефекти спостерігалися лише в поодиноких випадках. Інгібітори протонної помпи При одночасному застосуванні метотрексату та інгібіторів протонної помпи (наприклад, омепразолу, пантопразолу, лансопразолу) може спостерігатися взаємодія. Омепразол може знижувати нирковий кліренс метотрексату. Зареєстровано повідомлення про один випадок, коли метотрексат у комбінації з пантопразолом інгібував виведення нирками метаболіту 7-гідроксиметотрексату, спричиняючи міалгію та тремор. Необхідна обережність, особливо при лікуванні пацієнтів із порушеннями функції нирок. Напої, які містять кофеїн, теофілін Метотрексат може зменшити кліренс теофіліну, тому рівень теофіліну в крові слід контролювати при включенні метотрексату до терапії. Під час лікування метотрексатом слід уникати надмірного вживання напоїв, що містять кофеїн або теофілін (кава, безалкогольні напої, що містять кофеїн, чорний чай), оскільки це може зменшити ефективність метотрексату через взаємодію метотрексату та метиксантину аденозинових рецепторів. Необхідно враховувати фармакокінетичну взаємодію між метотрексатом, протисудомними лікарськими засобами (знижується рівень метотрексату в крові) та 5-фторурацилом (збільшується період напіввиведення 5-фторурацилу). Лікарські засоби з високим рівнем зв&rsquo;язування з білками плазми крові Саліцилати, фенілбутазон, фенітоїн, барбітурати, транквілізатори, оральні контрацептиви, тетрациклін, похідні амідопірину, сульфаніламідів і параамінобензойної кислоти заміщають метотрексат із білка плазми крові і таким чином підвищують біодоступність (непряме збільшення дози). Пробенецид, слабкі органічні кислоти, піразоли і НПЗП Пробенецид та слабкі органічні кислоти, такі як петльові діуретики і піразоли (фенілбутазол), можуть уповільнювати виведення метотрексату, внаслідок чого може зростати його концентрація в сироватці крові та посилюватися гематологічна токсичність. Меркаптопурин Супутнє застосування меркаптопурину та метотрексату може підвищити концентрацію меркаптопурину у плазмі крові. Таким чином, одночасне застосування може вимагати коригування дози. Необхідно з обережністю застосовувати метотрексат у комбінації з імуномодуляторами при проведенні ортопедичних операцій, коли вразливість до інфікування збільшується. Застосування оксиду азоту потенціює вплив метотрексату на метаболізм фолатів та призводить до підвищеної токсичності, наслідком чого є непрогнозоване пригнічення функцій кісткового мозку високого ступеня тяжкості та стоматит. Для зниження інтенсивності таких явищ необхідне введення фолінату кальцію. Слід уникати одночасного застосування метотрексату та оксиду азоту. Колестирамін може підсилювати позаниркове виведення метотрексату за рахунок втручання у процес ентерогепатичної циркуляції. У разі одночасного застосування з іншими цитостатичними препаратами кліренс метотрексату може знижуватися. При проведенні променевої терапії у період отримання пацієнтом метотрексату можливе збільшення ризику некрозу м&rsquo;яких тканин та кісток. За рахунок можливого впливу на імунну систему застосування метотрексату може призвести до одержання некоректних результатів вакцинації та лабораторних тестів (імунологічні процедури для реєстрації імунної реакції). У період лікування метотрексатом не слід проводити вакцинацію живими вакцинами (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; і &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Метортріт Ромфарм має слабкий вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. При лікуванні метотрексатом можуть спостерігатися такі побічні ефекти з боку центральної нервової системи як втомлюваність та сплутаність свідомості.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінки репродуктивного віку/контрацепція у жінок та чоловіків У період лікування метотрексатом жінкам не слід вагітніти. Пацієнтам репродуктивного віку (і жінкам, і чоловікам) та їх партнерам слід користуватися ефективними контрацептивними засобами у період лікування і щонайменше протягом 6 місяців після закінчення терапії Метортрітом Ромфарм (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Невідомо, чи є метотрексат у спермі. Дослідженнях на тваринах показали, що метотрексат є генотоксичним, так що ризик генотоксичного впливу на сперматозоїди не можна повністю виключити. Обмежені клінічні дані не свідчать про підвищений ризик виникнення вад розвитку або викидня після прийому батьком метотрексату з низькою дозою (менше 30 мг на тиждень). Що стосується більш високих доз, недостатньо даних для оцінки ризиків виникнення вад розвитку або викидня. Чоловіки не повинні здавати сперму під час терапії або протягом 6 місяців після закінчення терапії Метортрітом Ромфарм. Вагітність Застосування метотрексату протипоказане у період вагітності за неонкологічними показаннями (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; і &laquo;Особливі заходи безпеки&raquo;). Якщо жінка завагітніла під час лікування метотрексатом або в період 6 місяців після цього, слід надати медичну консультацію щодо ризику шкідливого впливу на дитину, пов&rsquo;язану з лікуванням, та провести ультрасонографічне обстеження для підтвердження нормального розвитку плода. У дослідженнях на тваринах метотрексат виявив репродуктивну токсичність, особливо протягом першого триместру вагітності. Метотрексат чинить тератогенну дію у людини; повідомлялося, що це може спричинити смерть плода та/або вроджені вади (наприклад, черепно-лицьову, серцево-судинну, центральної нервової системи та вади розвитку кінцівок). Метотрексат - це потужний тератоген людини, що підвищує ризик виникнення мимовільних абортів, внутрішньоутробної затримки росту та вроджених вад розвитку у разі застосування препарату під час вагітності.
<ul>
<li>Повідомлялося про спонтанні аборти у 42,5 % вагітних жінок, яким застосовували терапію метотрексатом у низьких дозах (менше 30 мг/тиждень) порівняно із 22,5 % пацієнток, які отримували терапію іншими препаратами.</li>
<li>Основні вроджені дефекти виникли у 6,6 % новонароджених, матерям яких проводили лікування метотрексатом з низькою дозою (менше 30 мг/тиждень) під час вагітності, порівняно з приблизно 4 % новонароджених у пацієнтів, які приймали інші препарати.</li>
</ul>
Недостатньо даних щодо впливу метотрексату під час вагітності у дозуванні понад &nbsp;30 мг/тиждень, однак очікуються більш високі показники спонтанних абортів та вроджених вад розвитку. Повідомлялось про нормальну вагістність, за умови відміни метотрексату до зачаття. Період годування груддю Оскільки метотрексат проникає у грудне молоко і може викликати токсичні ефекти у грудних дітей, годування груддю під час лікування метотрексатом протипоказане (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Якщо застосування препарату в цей період є необхідним, годування груддю до початку лікування препаратом необхідно припинити. Фертильність Метотрексат впливає на сперматогенез та оогенез і може знижувати фертильність. Повідомлялося, що метотрексат викликає олігоспермію, менструальну дисфункцію та аменорею. Ці ефекти в більшості випадків є оборотними після припинення терапії.

Спосіб застосування та дози

Призначати Метортріт Ромфарм можуть тільки лікарі, які мають досвід у застосуванні метотрексату і яким відомі всі ризики терапії цим лікарським засобом.
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 100%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td width="623">
Важливі попередження щодо дозування Метортріту Ромфарм (метотрексату): Метотрексат для лікування ревматоїдного артриту, активного ювенільного ідіопатичного артриту, псоріазу та псоріатичного артриту слід вводити 1 раз на тиждень. Метортріт Ромфарм слід застосовувати лише 1 раз на тиждень. Помилкове дозування при застосуванні Метортріту Ромфарм може призвести до серйозних побічних ефектів, включаючи летальний наслідок. Прохання уважно прочитати цей розділ перед тим, як застосовувати цей лікарський засіб.
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
Метортріт Ромфарм слід вводити 1 раз на тиждень. Пацієнта (особи, яка здійснює догляд) слід чітко проінформувати, що Метортріт Ромфарм необхідно застосовувати 1 раз на тиждень, і робити це щоразу, коли видається новий рецепт або відпускається лікарський засіб. Встановити фіксований день тижня як день ін&rsquo;єкції. Проконсультувати пацієнта (особу, яка здійснює догляд) щодо ознак передозування метотрексату та наголосити про негайне звернення до лікаря у разі підозри на передозування. Загальний догляд за пацієнтом має здійснювати медичний персонал. Проте у певних випадках лікар може вирішити, що пацієнт здатен самостійно вводити лікарський засіб. У цьому випадку лікар повинен провести детальну підготовку пацієнта перед призначенням препарату. Дорослі пацієнти, хворі на ревматоїдний артрит Рекомендовано вводити парентерально пробну дозу за 1 тиждень до початка лікування з метою виявлення ідіосинкразійних побічних реакцій. Рекомендована початкова доза становить 7,5 мг метотрексату, яку слід вводити підшкірно 1 раз на тиждень. Залежно від конкретного перебігу захворювання і переносимості препарату початкову дозу можна поступово збільшувати на 2,5 мг щотижня. Не слід перевищувати максимальну тижневу дозу 25 мг. Також введення доз, що перевищують 20 мг на тиждень, асоціюється зі значним зростанням токсичного впливу, особливо з пригніченням функцій кісткового мозку. Зазвичай реакцію на лікування можна очікувати приблизно через 4-8 тижнів. Після досягнення бажаного терапевтичного ефекту дозу слід поступово зменшувати до найнижчої ефективної підтримуючої дози. Після припинення терапії може настати рецидив ревматоїдного артриту. Терапія ревматоїдного артриту із застосуванням метотрексату являє собою тривале лікування. Тривалість курсу лікування визначає лікар. Діти віком від 3 років, хворі на поліартритну форму ювенільного (ідіопатичного) артриту Рекомендована доза становить 10-15 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень. У разі недостатньої дії тижневу дозу можна збільшити до 20 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень. Слід також розглядати питання про збільшення частоти моніторингу при підвищенні дози. У зв&rsquo;язку з відсутністю достовірної інформації про внутрішньовенне застосування метотрексату у дітей та підлітків метотрексат слід вводити підшкірно або внутрішньом&rsquo;язово. Дана група пацієнтів повинна проходити лікування під наглядом лікаря-ревматолога, який має досвід застосування препарату дітям та підліткам. Застосування Метортріту Ромфарм для лікування дітей віком до 3 років не рекомендоване, оскільки відсутні дані щодо ефективності та безпеки його застосування цій групі пацієнтів (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Дози для хворих на вульгарний псоріаз і псоріатичний артрит Рекомендується пробне парентеральне введення 5-10 мг метотрексату за 1 тиждень до початку терапії з метою виявлення ідіосинкразійних небажаних ефектів. Рекомендована початкова доза &ndash; 7,5 мг метотрексату 1 раз на тиждень підшкірно, внутрішньом&rsquo;язово або внутрішньовенно. Дозу можна поступово збільшувати, однак не слід перевищувати тижневу дозу 25 мг метотрексату. Прийом доз, що перевищують 20 мг/тиждень, може супроводжуватися значним збільшенням токсичності, особливо пригніченням кісткового мозку. Зазвичай реакцію на лікування можна очікувати приблизно через 2-6 тижнів. Залежно від клінічної симптоматики та лабораторних показників лікування потім продовжують або припиняють. Після досягнення бажаного терапевтичного ефекту дозу слід зменшувати поступово до найнижчої можливої ефективної підтримуючої дози. Застосування доз вище 25 мг може бути клінічно виправдано, але максимальна тижнева доза метотрексату не повинна перевищувати 30 мг, внаслідок помітного посилення токсичності препарату. Терапія вульгарного псоріазу і псоріатичного артриту із застосуванням метотрексату являє собою тривале лікування. Тривалість курсу лікування визначає лікар. Пацієнти з нирковою недостатністю Препарат Метортріт Ромфарм слід з обережністю призначати пацієнтам із порушеннями функції нирок (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; і &laquo;Побічні реакції&raquo;). Дозу слід коригувати таким чином:
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 100%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td width="208">
Кліренс креатиніну (мл/хв)
</td>
<td width="265">
% дози, яка має вводитися
</td>
</tr>
<tr>
<td width="208">
&ge; 60
</td>
<td width="265">
100 % дози
</td>
</tr>
<tr>
<td width="208">
30-59
</td>
<td width="265">
50 % дози
</td>
</tr>
<tr>
<td width="208">
&lt; 30
</td>
<td width="265">
не слід призначати Метортріт Ромфарм 
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
Пацієнти з печінковою недостатністю Метотрексат слід призначати з особливою обережністю або взагалі не призначати пацієнтам з існуючим тяжким захворюванням печінки або захворюванням печінки в анамнезі, особливо якщо таке захворювання пов&rsquo;язане зі зловживанням алкоголем. Якщо рівень білірубіну становить &gt;5 мг/дл (85,5 мкмоль/л), то застосування метотрексату протипоказане (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; і &laquo;Особливості застосування&raquo;). Пацієнти літнього віку Оскільки з віком погіршується функція печінки та нирок, а також знижуються резерви фолатів, може бути доцільним зниження доз для пацієнтів літнього віку. Пацієнти, у яких наявний третій простір рідини в організмі (плевральний випіт, асцит) Оскільки у пацієнтів з наявним третім простором рідини в організмі період напіввиведення Метортріту Ромфарм може подовжуватися у 4 рази порівняно з нормальною тривалістю, може виникнути потреба у зменшенні дози або, у деяких випадках, у припиненні введення метотрексату (див. розділи &laquo;Фармакокінетика&raquo; і &laquo;Побічні реакції&raquo;). Спосіб застосування Вміст одного попередньо заповненого шприца призначений тільки для одноразового застосування. Метортріт Ромфарм, розчин для ін&rsquo;єкцій, можна вводити внутрішньом&rsquo;язово, внутрішньовенно або підшкірно. Для дітей (віком від 3 років) і підлітків застосовувати тільки підшкірні або внутрішньом&rsquo;язові ін&rsquo;єкції. Введення дорослим слід проводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін&rsquo;єкції. Тривалість курсу лікування визначає лікар. Метортріт Ромфарм, розчин для ін&rsquo;єкцій, слід перевіряти візуально перед введенням. Тільки прозорий розчин без механічних включень придатний до застосування. Необхідно вживати заходів (користуватися захисними рукавичками та окулярами) для запобігання попаданню розчинів метотрексату на шкіру і слизові оболонки. Якщо препарат усе ж таки потрапив на шкіру або слизові оболонки, уражену ділянку слід негайно промити великою кількістю води (див. розділ &laquo;Особливі заходи безпеки&raquo;). Увага: При переході від перорального до парентерального застосування може виникнути потреба у зниженні дози через різну біодоступність метотрексату після перорального застосування. Можливим є додавання фолієвої кислоти або фолінової кислоти згідно з поточними терапевтичними керівництвами.

Діти

Дітям віком від 3 років лікарський засіб застосовують при поліартритній формі ювенільного (ідіопатичного) артриту. Застосування препарату для лікування дітей віком до 3 років не рекомендоване, оскільки відсутні дані щодо ефективності та безпеки його застосування цій групі пацієнтів.

Передозування

Симптоми передозування. Токсичні побічні ефекти метотрексату у більшості стосувалися пригніченням системи кровотворення та травної системи. Симптоми включають лейкоцитопенію, тромбоцитопенію, анемію, панцитопенію, нейтропенію, пригнічення кісткового мозку, запалення слизових оболонок, стоматит, утворення виразок у ротовій порожнині, нудоту, блювання, утворення виразок та кровотечі у шлунково-кишковому тракті. У деяких пацієнтів симптоми передозування були відсутні. Повідомляли про летальні випадки внаслідок сепсису, септичного шоку, ниркової недостатності та апластичної анемії. Лікування при передозуванні. Кальцію фолінат являє собою специфічний антидот для нейтралізації токсичних побічних ефектів метотрексату. У разі випадкового передозування кальцію фолінат слід вводити внутрішньовенно або внутрішньом&rsquo;язово у дозі, що дорівнює або перевищує дозу метотрексату, не пізніше ніж через 1 годину після застосування метотрексату. Потім вводити ще кілька доз кальцію фолінату, поки концентрація метотрексату у сироватці крові не стане нижчою за 10&ndash;7 моль/л. У разі значного передозування може виникнути необхідність у гідратації організму та підлужуванні сечі для запобігання випаданню осаду метотрексату та/або його метаболітів у ниркових канальцях. Звичайний гемодіаліз і перитонеальний діаліз не покращують виведення метотрексату. Забезпечити ефективний кліренс метотрексату можна шляхом інтенсивного інтермітуючого гемодіалізу із використанням діалізаторів з високою проникністю (&laquo;high-flux&raquo;). У пацієнтів із ревматоїдним артритом, поліартикулярним ювенільним ідіопатичним артритом, псоріатичним артритом або псоріазом вульгарним введення фолієвої або фолінової кислоти може зменшити токсичність метотрексату (шлунково-кишкові симптоми, запалення слизової оболонки порожнини рота, випадання волосся і збільшення рівня печінкових ферментів), див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;. Перед застосуванням продуктів фолієвої кислоти рекомендується провести моніторинг рівня вітаміну B12, оскільки фолієва кислота може маскувати дефіцит вітаміну В12, особливо у дорослих віком від 50 років.

Побічні реакції

Частота і тяжкість побічних реакцій зазвичай залежать від дози, способу застосування та тривалості лікування метотрексатом. Оскільки тяжкі побічні реакції можуть виникати навіть при низькій дозі і на будь-якому етапі терапії, необхідний постійний нагляд з боку лікаря. Більшість побічних ефектів є оборотними, якщо їх виявити вчасно. Однак серйозні побічні реакції в окремих випадках можуть призвести до раптової смерті. Виразки ротової порожнини зазвичай є першою ознакою токсичності. При виникненні побічних реакцій, залежно від їх тяжкості та інтенсивності, слід зменшити дозу або припинити терапію та вжити відповідних заходів (див. розділ &laquo;Передозування&raquo;). Поновлювати терапію метотрексатом слід з обережністю, ретельно оцінивши її необхідність, адже можливі рецидиви токсичності. Найбільш серйозні побічні реакції застосування препарату Метортріт Ромфарм включають тромбоцитопенію, лейкопенію, головний біль, запаморочення, кашель, втрату апетиту, діарею, біль у животі, нудоту, блювання, запалення та виразки слизової оболонки рота і горла (особливо протягом перших 24-48 годин після введення метотрексату), збільшення печінкових ферментів та білірубіну, облисіння, зниження кліренсу креатиніну, виснаження та нездужання. Найбільш серйозні побічні реакції застосування препарату включають пригнічення кісткового мозку, легеневу токсичність, гепатотоксичність, ниркову токсичність, нейротоксичність, тромбоемболію, анафілактичний шок та синдром Стівенса-Джонсона. Найбільш досліджуваними побічними реакціями є пригнічення системи кровотворення та шлунково-кишкові розлади. Частоту нижчезазначених побічних реакцій визначено таким чином: дуже часто (&ge;1/10), часто (&ge;1/100, &lt;1/10), нечасто (&ge;1/1000, &lt;1/100), рідко (&ge;1/10000, &lt;1/1000), дуже рідко (&lt;1/10000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними). Інфекції та інвазії: часто &ndash; оперізувальний лишай; нечасто &ndash; опортуністичні інфекції (які можуть бути летальними в деяких випадках); рідко &ndash; сепсис (у тому числі і летальний результат); дуже рідко &ndash; герпетичний гепатит, криптококоз, гістоплазмоз, цитомегаловірусні інфекції (в тому числі пневмонія), дисемінований простий герпес, нокардіоз, пневмоцистна пневмонія (викликана Pneumocystis jirovecii); частота невідома &ndash; пневмонія, реактивація інфекції гепатиту В, погіршення інфекції гепатиту С. З боку серця: дуже рідко &ndash; перикардит, ексудативний перикардит, тампонада перикарда. З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: дуже часто &ndash; тромбоцитопенія, лейкопенія; часто &ndash; анемія, панцитопенія, пригнічення функції кісткового мозку, агранулоцитоз; рідко &ndash; мегалобластна анемія; дуже рідко &ndash; апластична анемія, лімфаденопатія (частково оборотна), лімфопроліферативні розлади, еозинофілія, нейтропенія. З боку імунної системи: нечасто &ndash; алергічні реакції, анафілактичний шок, імуносупресія; дуже рідко &ndash; гіпогаммаглобулінемія. З боку обміну речовин і харчування: нечасто &ndash; цукровий діабет. Психічні розлади: нечасто &ndash; депресія; рідко &ndash; зміни настрою, тимчасове порушення сприйняття. З боку нервової системи: дуже часто &ndash; головний біль, запаморочення; часто &ndash; сонливість, парестезія; нечасто &ndash; геміпарез, сплутаність свідомості, судоми, енцефалопатія/лейкоенцефалопатія; рідко &ndash; парез, порушення мови, включаючи дизартрію та афазію; дуже рідко &ndash; м&rsquo;язова слабкість і біль кінцівок, зміни смаку (металевий присмак у роті), гострий асептичний менінгіт із менінгіальним синдромом (параліч, блювання), синдром черепно-мозкового нерва; частота невідома &ndash; нейротоксичність, арахноїдит, параплегія, ступор, атаксія, підвищення тиску спинномозкової рідини, деменція. З боку органів зору: часто &ndash; кон&rsquo;юнктивіт; рідко &ndash; порушення зору, тяжкий тромбоз вен сітківки; дуже рідко &ndash; періорбітальний набряк, блефарит, епіфора, світлобоязнь, тимчасова сліпота, втрата зору; частота невідома &ndash; ретинопатія. Доброякісні, злоякісні та неспецифічні новоутворення (включаючи кісти і поліпи): нечасто &ndash; злоякісна лімфома; частота невідома &ndash; рак шкіри (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). З боку судинної системи: нечасто &ndash; васкуліт, алергічний васкуліт; рідко &ndash; гіпотензія, тромбоемболічні явища (включаючи артеріальний тромбоз, тромбоз судин головного мозку, тромбофлебіт, тромбоз глибоких вен). З боку респіраторної системи, органів грудної клітки і середостіння: дуже часто &ndash; кашель; часто &ndash; легеневі ускладнення, спричинені інтерстиціальним альвеолітом/пневмонітом, які можуть мати летальний наслідок (незалежно від дози та тривалості лікування метотрексатом); нечасто &ndash; легеневий фіброз, плевральний випіт; рідко &ndash; фарингіт, дихальна недостатність, легенева емболія; дуже рідко &ndash; хронічна інтерстиціальна хвороба легень, бронхіальна астма та схожі реакції з кашлем, задишка, патологічні дані в тесті функції легень; частота невідома &ndash; легеневі альвеолярні крововиливи, гіпоксія. З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто &ndash; втрата апетиту, діарея (особливо протягом перших 24-48 годин після введення метотрексату), нудота, блювання, біль у животі, запалення та виразки слизової оболонки рота та горла (особливо протягом перших 24-48 годин після введення метотрексату); нечасто &ndash; панкреатит, шлунково-кишкові виразки і кровотечі; рідко &ndash; ентерит, гінгівіт, мелена; дуже рідко &ndash; гематемезис; частота невідома &ndash; неінфекційний перитоніт, токсичний мегаколон, перфорація кишечнику, глосит. З боку жовчовивідних шляхів: дуже часто &ndash; збільшення активності печінкових ферментів (АЛТ (GPT), АСТ (GOT)), лужної фосфатази та білірубіну; нечасто &ndash; гепатотоксичність, стеатоз печінки, хронічний фіброз печінки та цироз печінки, зниження сироваткового альбуміну; рідко &ndash; гострий гепатит; дуже рідко &ndash; гострий некроз печінки, гостра дегенерація печінки, печінкова недостатність (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто &ndash; алопеція; часто &ndash; екзантема, еритема, свербіж, світлочутливість, виразки на шкірі; нечасто &ndash; тяжкі токсичні реакції: герпетиформні висипання на шкірі, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла); кропив&rsquo;янка, посилення пігментації шкіри, нодульоз, болісні ураження псоріатичних бляшок (псоріатичні ураження можуть посилюватися під дією УФ-випромінювання при одночасному застосуванні метотрексату (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), порушення загоєння ран; рідко &ndash; вугрі, посилення пігментації нігтів, оніхолізис, акне, петехії, екхімози, мультиформна еритема, еритематозні висипання; дуже рідко &ndash; гостра параніхія, фурункульоз, телеангіектазія; частота невідома &ndash; лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами, дерматит. З боку скелетно-м&rsquo;язової системи і сполучної тканини: нечасто &ndash; артралгія, міалгія, остеопороз; рідко &ndash; стресові переломи; частота невідома &ndash; остеонекроз, остеонекроз щелепи (вторинний через лімфопроліферативні порушення). З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже часто &ndash; зниження кліренсу креатиніну; нечасто &ndash; нефропатія, ниркова недостатність, цистит та виразки сечового міхура (можливо з гематурією), порушення сечовипускання, дизурія, олігурія, анурія; рідко &ndash; гіперурикемія, підвищена концентрація сечовини та креатиніну в сироватці крові, азотемія; дуже рідко &ndash; гематурія, протеїнурія. Загальні порушення та зміни в місці введення: дуже часто &ndash; астенія; нечасто &ndash; пірексія; частота невідома &ndash; біль у грудях, озноб, некроз у місці ін&rsquo;єкції. Вагітність, післяпологові та перинатальні порушення: нечасто &ndash; вади розвитку плода; рідко &ndash; аборт; дуже рідко &ndash; смерть плода. З боку репродуктивної системи та молочної залози: нечасто &ndash; запалення та виразки вагіни; рідко &ndash; транзиторна олігоспермія, минущі порушення менструації; дуже рідко &ndash; порушення оогенезу/сперматогенезу, порушення менструального циклу, втрата лібідо, імпотенція, виділення з піхви, безпліддя, гінекомастія; частота невідома &ndash; дисфукція сечостатевої системи. Опис деяких побічних реакцій Лімфома або лімфопроліферативні розлади: повідомлялося про окремі випадки лімфоми та інших лімфопроліферативних порушень, які у низці випадків стихали після припинення лікування метотрексатом. При внутрішньом&rsquo;язовому введенні метотрексату зазвичай можуть спостерігатися побічні ефекти (відчуття печіння, утворення стерильного абсцесу, руйнування жирової тканини) у місці ін&rsquo;єкції. Підшкірне введення метотрексату переноситься добре. Спостерігалися тільки незначні місцеві шкірні реакції, які зникали в процесі лікування. Звітування про підозрювані побічні реакції Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користі і ризику, пов&rsquo;язаних із застосуванням лікарського засобу. Медичних працівників просять звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до локальних вимог.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 25 &deg;С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 2 мл у попередньо наповненому шприці; по 1 шприцу в блістері; по 1 блістеру разом з одноразовою голкою в картонній пачці.

Категорія відпуску

К.Т. Ромфарм Компані С.Р.Л.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

вул. Ероілор № 1А, м. Отопень, 075100, округ Ілфов, Румунія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

Наявність в аптеках для Метортріт Ромфарм розчин для ін'єкцій 10 мг/мл шприц з голкою 2 мл, 1 шт.