Name: Мелсі розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1,5 мл в ампулах, 5 шт. - Баум Фарм
Brand: Астрафарм Україна
SKU: 5860.9544
Price: 209 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Виробник

Новофарм-Біосинтез Україна

Новоксикам розчин для ін'єкцій по 10 мг/мл у ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Є в наявності

мелоксикам

Лекхім-Харків Україна

Санаком розчин для ін'єкцій 10 мг/мл, в ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Санаком р-н д/ін. 10 мг/мл амп. 1,5 мл №5

Повні аналоги

Мелоксикам-Беркана розчин для ін'єкцій в ампулах 10мг/мл по 1,5 мл, 5 шт.

Мелоксикам-Беркана розчин для ін'єкцій в ампулах по 1,5 мл, 10мг/мл, 5 шт.

Алгезикам розчин для ін'єкцій 10 мг/мл в ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Фармекс Груп, Україна

Ревмалгин розчин для ін'єкцій 10 мг/мл в ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Ревмалгін розчин для ін'єкцій 10 мг/мл в ампулах по 1,5 мл, 5 шт.

Алсокам розчин для ін'єкцій по 1,5 мл в ампулах, 10 мг/мл, 5 шт.

Мелоксикам-Фармекс розчин для ін'єкцій по 1,5 мл в ампулах, 10 мг/мл, 5 шт.

Аналоги в інших формах випуску

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Лікарська форма

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Первинна упаковка

Упаковка

Об'єм

Дозування

Спосіб введення

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Вагітним з обережністю

Годуючим матерям

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Астрафарм Україна

Мелсі розчин для ін'єкцій по 1,5 мл в ампулах, 10 мг/мл, 5 шт. - Баум Фарм

Мелсі

Мелсі розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1,5 мл в ампулах, 5 шт. - Баум Фарм

Склад

діюча речовина: мелоксикам; 1 мл розчину містить мелоксикаму 10 мг; 1 флакон (1,5 мл) містить мелоксикаму 15 мг; допоміжні речовини: меглюмін, глікофурол, полоксамер, натрію хлорид, гліцин, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТХ М01А С06.

Фармакодинаміка

Короткотривале симптоматичне лікування гострого нападу ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту, коли інші шляхи введення мелоксикаму не можуть бути застосовані. МЕЛСІ &ndash; це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) класу єнолієвої кислоти, що виявляє протизапальний, аналгетичний та антипіретичний ефект. Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Як і для інших НПЗП, його точний механізм дії залишається невідомим. Однак є загальний механізм дії для всіх НПЗП, включаючи мелоксикам: пригнічення біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення.

Фармакокінетика

Абсорбція. Мелоксикам повністю абсорбується після внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції. Відносна біодоступність порівняно з такою при пероральному застосуванні становить майже 100 %. Тому корегувати дозу при переході від внутрішньом&rsquo;язового до перорального шляху застосування не потрібно. Після внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції 15 мг максимальна концентрація мелоксикаму в плазмі крові становить близько 1,6-1,8 мкг/мл і досягається за 1-6 годин. Розподіл. Мелоксикам дуже сильно зв&rsquo;язується з білками плазми крові, головним чином з альбуміном (99 %). Мелоксикам проникає в синовіальну рідину, де його концентрація у 2 рази менша, ніж у плазмі крові. Об&rsquo;єм розподілу низький, у середньому 11 л після внутрішньом&rsquo;язового або внутрішньовенного введення, і показує індивідуальні відхилення в межах 7-20 %. Об&rsquo;єм розподілу після застосування багаторазових пероральних доз мелоксикаму (від 7,5 до 15 мг) становить 16 л із коефіцієнтом відхилення у межах 11-32 %. Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації в печінці. У сечі було ідентифіковано чотири різних метаболіти мелоксикаму, що є фармакодинамічно неактивними. Основний метаболіт, 5&rsquo;-карбоксимелоксикам (60 % дози), формується шляхом окиснення проміжного метаболіту - 5&rsquo;-гідроксиметилмелокси-каму, що також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro припускають, що CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYP ЗА4-ізоензими відіграють меншу роль. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно. Елімінація. Виведення мелоксикаму відбувається в основному у формі метаболітів у рівних частинах із сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється із сечею. Період напіввиведення (t1/2) становить 13-25 годин залежно від способу застосування (перорального, внутрішньом&rsquo;язового або внутрішньовенного). Плазмовий кліренс становить близько 7-12 мл/хв після разової пероральної дози, внутрішньовенного або ректального застосування. Лінійність дози. Мелоксикам проявляє лінійну фармакокінетику в межах терапевтичної дози від 7,5 до 15 мг після перорального та внутрішньом&rsquo;язового застосування. Особливі групи хворих. Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю. Печінкова та ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня суттєво не впливають на фармакокінетику мелоксикаму. Пацієнти з помірним ступенем ниркової недостатності мали значно вищий загальний кліренс. Знижене зв&rsquo;язування з білками плазми крові спостерігалося у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю. При термінальній нирковій недостатності збільшення об&rsquo;єму розподілу може призвести до збільшення концентрації вільного мелоксикаму (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo; і &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі середні фармакокінетичні параметри подібні до таких у молодих добровольців чоловічої статі. У пацієнток літнього віку площа під фармакокінетичною кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; (AUC) вища і період напіввиведення (t1/2) довший порівняно з відповідними показниками у молодих добровольців обох статей. Середній кліренс плазми у рівноважному стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчий, ніж у молодих добровольців (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).

Показання

Короткотривале симптоматичне лікування гострого нападу ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту, коли інші шляхи введення мелоксикаму не можуть бути застосовані.

Протипоказання

<ul>
<li>ІІІ триместр вагітності (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;);</li>
<li>вік пацієнта до 18 років;</li>
<li>підвищена чутливість до мелоксикаму або до інших складових лікарського засобу, або до активних речовин з подібною дією, таких як НПЗП, ацетилсаліцилова кислота (мелоксикам не слід призначати пацієнтам, у яких виникали симптоми астми, носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив&rsquo;янка після прийому ацетилсаліцилової кислоти чи інших НПЗП);</li>
<li>шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов&rsquo;язана з попередньою терапією НПЗП в анамнезі;</li>
<li>активна або рецидивуюча пептична виразка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих підтверджених випадки виразки або кровотечі);</li>
<li>тяжка печінкова недостатність;</li>
<li>тяжка ниркова недостатність без застосування діалізу;</li>
<li>шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна кровотеча в анамнезі або інші порушення згортання крові;</li>
<li>розлади гемостазу або одночасне застосування антикоагулянтів (протипоказання, пов&rsquo;язані зі шляхом застосування);</li>
<li>тяжка серцева недостатність;</li>
<li>лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ризики, пов&rsquo;язані з гіперкаліємією Деякі лікарські засоби або терапевтичні групи можуть спричинити гіперкаліємію: калієві солі, калійзберігаючі діуретики, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину II, НПЗП, (низькомолекулярні або нефракціоновані) гепарини, циклоспорин, такролімус і триметоприм. Початок гіперкаліємії може залежати від того, чи є пов&rsquo;язані з нею чинники. Ризик появи гіперкаліємії зростає у разі, якщо вищезгадані лікарські засоби застосовувати супутньо з мелоксикамом. Фармакодинамічні взаємодії Інші НПЗП та ацетилсаліцилова кислота &ge; 3 г/добу. Не рекомендується комбінація з іншими НПЗП (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), ацетилсаліциловою кислотою в дозах &ge; 500 мг за один прийом або &ge; 3 г загальної добової дози. Кортикостероїди (наприклад, глюкокортикоїди). Одночасне застосування з кортикостероїдами потребує обережності через підвищений ризик кровотечі або появи виразок у шлунково-кишковому тракті. Антикоагулянти або гепарин. Значно підвищується ризик кровотеч внаслідок пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки. НПЗП можуть посилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Не рекомендується одночасне застосування НПЗП та антикоагулянтів або гепарину в геріатричній практиці або в терапевтичних дозах. У зв&rsquo;язку з внутрішньом&rsquo;язовим введенням розчин для ін&rsquo;єкцій мелоксикаму протипоказаний пацієнтам, які проходять лікування антикоагулянтами (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). В інших випадках (наприклад, при профілактичних дозах) при застосуванні гепарину необхідна обережність через підвищений ризик кровотеч. Тромболітичні та антиагрегаційні лікарські засоби. Підвищений ризик кровотеч шляхом пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі. Діуретики, інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину ІІ. НПЗП можуть зменшувати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних лікарських засобів. У деяких пацієнтів із порушеннями функції нирок (наприклад, у пацієнтів із дегідратацією або у пацієнтів літнього віку з порушеннями функції нирок) одночасне застосування інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину ІІ та лікарських засобів, що пригнічують циклооксигеназу, може призвести до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай є оборотною. Тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнтам необхідно отримувати адекватну кількість рідини, а також слід контролювати ниркову функцію після початку сумісної терапії та періодично надалі (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Інші антигіпертензивні лікарські засоби (наприклад, бета-адреноблокатори). Як і при застосуванні нижчезазначених лікарських засобів, може розвинутися зниження антигіпертензивного ефекту бета-блокаторів (внаслідок пригнічення простагландинів із судинорозширювальним ефектом). Інгібітори кальциневрину (наприклад, циклоспорин, такролімус). Нефротоксичніть інгібіторів кальциневрину може посилюватися НПЗП шляхом медіації ефектів ниркових простагландинів. Під час лікування слід контролювати ниркову функцію. Рекомендований ретельний контроль функції нирок, особливо у пацієнтів літнього віку. Деферасірокс. Супутнє застосування мелоксикаму і деферасіроксу може підвищити ризик шлунково-кишкових побічних реакцій. Слід виявляти обережність при комбінуванні цих лікарських засобів. Фармакокінетична взаємодія: вплив мелоксикаму на фармакокінетику інших лікарських засобів. Літій. Є дані щодо НПЗП, які підвищують рівень концентрації літію у плазмі крові (шляхом зниження ниркової екскреції літію), що може досягти токсичних величин. Одночасне застосування літію та НПЗП не рекомендовано (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Якщо комбінована терапія необхідна, слід ретельно контролювати вміст літію у плазмі крові на початку лікування, при визначенні дози та при припиненні лікування мелоксикамом. Метотрексат. НПЗП можуть зменшувати тубулярну секрецію метотрексату, тим самим підвищуючи концентрацію його у плазмі крові. Тому не рекомендується супутньо застосовувати НПЗП пацієнтам, які приймають високу дозу метотрексату (понад 15 мг/тиждень) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Ризик взаємодії НПЗП і метотрексату слід враховувати також пацієнтам, які приймають низьку дозу метотрексату, у т. ч. пацієнтам із порушеннями функції нирок. У разі якщо потрібне комбіноване лікування, необхідно контролювати показники аналізу крові та функції нирок. Слід дотримуватися обережності у разі, коли прийом НПЗП і метотрексату триває 3 дні поспіль, оскільки плазмовий рівень метотрексату може підвищитися та посилити токсичність. Хоча фармакокінетика метотрексату (15 мг/тиждень) не зазнала впливу супутнього лікування мелоксикамом, слід вважати, що гематологічна токсичність метотрексату може зростати при лікуванні НПЗП (див. вище) (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Пеметрексед. При супутньому застосуванні мелоксикаму з пеметрекседом пацієнтам із кліренсом креатиніну від 45 до 79 мл/хв прийом мелоксикаму слід призупинити на 5 днів до введення пеметрекседу, у день введення і на 2 дні після введення. Якщо комбінація мелоксикаму з пеметрекседом необхідна, пацієнтів слід ретельно контролювати, особливо щодо появи мієлосупресії та шлунково-кишкових побічних реакцій. Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 45 мл/хв) супутнє застосування мелоксикаму з пеметрекседом не рекомендується. Для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну &ge; 80 мл/хв) дози 15 мг мелоксикаму можуть зменшити елімінацію пеметрекседу, а, отже, збільшити частоту виникнення побічних реакцій, пов&rsquo;язаних із пеметрекседом. Таким чином, слід виявляти обережність при призначенні 15 мг мелоксикаму одночасно з пеметрекседом для пацієнтів із нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну &ge; 80 мл/хв). Фармакокінетична взаємодія: вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику мелоксикаму. Холестирамін пришвидшує виведення мелоксикаму шляхом порушення внутрішньопечінкової циркуляції, тому кліренс мелоксикаму підвищується на 50 % і t1/2 знижується до 13&plusmn;3 годин. Ця взаємодія є клінічно значущою. Фармакокінетична взаємодія: вплив комбінації мелоксикаму та інших лікарських засобів на фармакокінетику. Пероральні антидіабетичні засоби (похідні сульфонілсечовини, натеглінід). Мелоксикам майже повністю виводиться за рахунок метаболізму в печінці, який приблизно на дві третини опосередкований ферментами цитохрому (CYP) Р450 (основний шлях CYP 2C9 та допоміжний шлях CYP 3A4) і на одну третину іншими шляхами, наприклад шляхом пероксидазного окиснення. Слід брати до уваги можливість фармакокінетичних взаємодій при одночасному введенні мелоксикаму і лікарських засобів, які явно пригнічують або метаболізуються CYP 2C9 та/або CYP 3A4. Взаємодії, опосередкованої CYP 2C9, можна очікувати в комбінації з такими лікарськими засобами, як пероральні антидіабетичні засоби (похідні сульфонілсечовини, натеглінід); ця взаємодія може призвести до підвищення рівня цих засобів і мелоксикаму в плазмі крові. Стан пацієнтів, які приймають мелоксикам та препарати сульфонілсечовини або натеглінід, слід ретельно контролювати щодо розвитку гіпоглікемії. Не виявлено клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі з антацидами, циметидином та дигоксином.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. Однак на основі фармакодинамічного профілю та побічних реакцій, що спостерігалися, мелоксикам не схильний впливати або має незначний вплив на зазначену діяльність. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень дають змогу припустити збільшення ризику викидня та розвитку вад серця і гастрошизисів після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку вад серця збільшився з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що цей ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування. Під час І та ІІ триместру вагітності мелоксикам не слід застосовувати, за винятком нагальної потреби. Жінка, яка намагається завагітніти, або вагітна протягом І та ІІ триместру вагітності повинна застосовувати мелоксикам у найменшій рекомендованій дозі протягом найкоротшого періоду. Протягом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть створювати для плода ризик: 
<ul>
<li>серцево-легеневої токсичності (із передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);</li>
<li>порушення роботи нирок, що може розвинутися у ниркову недостатність з олігогідроамніоном.</li>
</ul>
Можливі ризики в останні терміни вагітності для матері та новонародженого: 
<ul>
<li>можливість подовження часу кровотечі, протиагрегаційного ефекту навіть при дуже низьких дозах;</li>
<li>пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або затягування пологів.</li>
</ul>
Враховуючи вищезазначене, мелоксикам протипоказаний під час ІІІ триместру вагітності. Період годування груддю. Хоча конкретних даних щодо застосування мелоксикаму у період годування груддю немає, про НПЗП відомо, що вони можуть проникати у грудне молоко. Тому застосування препарату не рекомендовано жінкам, які годують груддю. Фертильність. Мелоксикам, як і інші лікарські засоби, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію, тому не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування мелоксикаму.

Спосіб застосування та дози

Дозування Одна ін&rsquo;єкція 15 мг 1 раз на добу. НЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОЗУ 15 мг на добу. Лікування повинно обмежуватися однією ін&rsquo;єкцією на початку терапії з максимальною тривалістю до 2-3 днів в обґрунтованих виняткових випадках (тобто коли інші шляхи застосування неможливі). Побічні реакції можуть бути мінімізовані застосуванням найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну лікування, необхідного для контролю симптомів (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Слід періодично оцінювати потребу пацієнта в симптоматичному полегшенні та його відповідь на лікування. Особливі категорії пацієнтів Пацієнти літнього віку (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;) Рекомендована доза для пацієнтів літнього віку становить 7,5 мг на добу (половина флакона місткістю 1,5 мл) (також див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; (&laquo;Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій&raquo;) і розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Пацієнтам із підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій, наприклад зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі або факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, лікування слід розпочинати з дози 7,5 мг на добу (половина флакона місткістю 1,5 мл). Ниркова недостатність Цей лікарський засіб протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, які не перебувають на гемодіалізі (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Для пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу (половина флакона 1,5 мл). Пацієнтам із легкою та середньою нирковою недостатністю (а саме пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 25 мл/хв) зниження дози не потрібне. Печінкова недостатність Пацієнтам із легкою та середньою печінковою недостатністю зниження дози не потрібне. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;. Спосіб застосування Для внутрішньом&rsquo;язового застосування. Розчин для ін&rsquo;єкцій 15 мг/1,5 мл вводиться шляхом глибокої внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції у верхній зовнішній квадрант сідниці з дотриманням суворої асептичної техніки. У разі повторного введення рекомендується чергувати місце ін&rsquo;єкції (ліву та праву сідниці). Перед ін&rsquo;єкцією важливо перевірити, щоб вістря голки не попало в судину. Ін&rsquo;єкцію слід негайно припинити у разі сильного болю під час ін&rsquo;єкції. У разі протезу кульшового суглоба ін&rsquo;єкцію слід зробити в іншу сідницю. Для продовження лікування слід застосовувати пероральні форми препарату (таблетки).

Діти

Лікарський засіб протипоказаний дітям віком до 18 років (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).

Побічні реакції

Дані досліджень та епідеміологічні дані дають можливість припустити, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов&rsquo;язане з невеликим підвищенням ризику судинних тромботичних явищ, таких як інфаркт міокарда або інсульт (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні НПЗП. Більшість побічних ефектів, що спостерігаються, шлунково-кишкового походження. Можлива пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Після застосування спостерігалися нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, мелена, блювання кров&rsquo;ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). З меншою частотою спостерігався гастрит. Повідомлялося про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій лікарського засобу: дуже часто (&ge; 1/10); часто (&ge; 1/100, &lt; 1/10); нечасто (&ge; 1/1000, &lt; 1/100); рідко (&ge; 1/10000, &lt; 1/1000); дуже рідко (&lt;1/10000); частота невідома (не можна визначити за наявними даними). З боку системи крові та лімфатичної системи: нечасто &ndash; анемія; рідко &ndash; відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія. Повідомлялося про дуже рідкі випадки агранулоцитозу (див. &laquo;Окремі серйозні та/або часті побічні реакції&raquo;). З боку імунної системи: нечасто &ndash; алергічні реакції, крім анафілактичних або анафілактоїдних; частота невідома &ndash; анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок. Психічні розлади: рідко &ndash; зміна настрою, нічні жахи; частота невідома &ndash; сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння. З боку нервової системи: часто &ndash; головний біль; нечасто &ndash; запаморочення, сонливість. З боку органів зору: рідко &ndash; розлади функції зору, що включають нечіткість зору; кон&rsquo;юнктивіт. З боку органів слуху та вестибулярного апарату: нечасто &ndash; запаморочення; рідко &ndash; дзвін у вухах. З боку серця: рідко &ndash; відчуття серцебиття Повідомлялося про серцеву недостатність, пов&rsquo;язану із застосуванням НПЗП. З боку судин: нечасто &ndash; підвищення артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), припливи. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко &ndash; астма у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту та інші НПЗП; частота невідома &ndash; інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель. З боку травного тракту: дуже часто &ndash; розлади травної системи: диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея; нечасто &ndash; прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, відрижка; рідко &ndash; коліт, гастродуоденальна виразка, езофагіт; дуже рідко &ndash; шлунково-кишкова перфорація; частота невідома &ndash; панкреатит. Шлунково-кишкова кровотеча, виразки або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно летальними, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). З боку гепатобіліарної системи: нечасто &ndash; порушення показників функції печінки (наприклад, підвищення трансаміназ або білірубіну); дуже рідко &ndash; гепатит; частота невідома &ndash; жовтяниця, печінкова недостатність. З боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто &ndash; ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання; рідко &ndash; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив&rsquo;янка; дуже рідко &ndash; бульозний дерматит, мультиформна еритема; частота невідома &ndash; реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит. З боку сечовидільної системи: нечасто &ndash; затримка натрію та води, гіперкаліємія (див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo; і &laquo;Особливості застосування&raquo;), зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини сироватки крові); дуже рідко &ndash; гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів із факторами ризику (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;); частота невідома &ndash; інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: частота невідома &ndash; жіноче безпліддя, затримка овуляції. Загальні розлади та реакція у місці введення: часто &ndash; затвердіння у місці ін&rsquo;єкції, біль у місці ін&rsquo;єкції; нечасто &ndash; набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок; частота невідома &ndash; грипоподібні симптоми. З боку опорно-рухової системи: частота невідома &ndash; артралгія, біль у спині, ознаки та симптоми, пов&rsquo;язані зі суглобами. Окремі серйозні та/або часті побічні реакції Повідомлялося про дуже рідкі випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які приймали мелоксикам та інші потенційно мієлотоксичні лікарські засоби (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). Побічні реакції, які не асоціювалися із застосуванням препарату, але які є загальноприйнято характерними для інших сполук класу. Органічне ниркове ураження, що, ймовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: повідомлялося про дуже рідкі випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 1,5 мл у флаконі; по 5 флаконів у контурній чарунковій упаковці у пачці з картону.

Категорія відпуску

ТОВ "Астрафарм", Україна.

Підлягає поверненню та обміну

Підлягає поверненню та обміну протягом 14 днів

Наявність в аптеках для Мелсі розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1,5 мл в ампулах, 5 шт. - Баум Фарм