Name: Ксарелто таблетки по 2,5 мг, 56 шт.
Brand: Байєр Німеччина
SKU: 3279.9259
Price: 813.93 UAH
Availability: InStock
Rating: 4.25 (4 reviews)

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

Форма випуску

Виробник

Байєр Німеччина

Ксарелто таблетки по 20 мг, 28 шт.

Є в наявності

ривароксабан

Ксарелто таблетки по 10 мг, 10 шт.

Ксарелто таблетки по 15 мг, 14 шт.

Ксарелто таблетки по 15 мг, 42 шт.

Ксарелто таблетки по 20 мг, 100 шт.

Ксарелто таблетки по 10 мг, 100 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Дозування

Лікарська форма

Первинна упаковка

Міжнародне найменування

Код АТС/ATX

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Упаковка

Код Моріон

Спосіб введення

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Ксарелто таблетки по 2,5 мг, 56 шт.

Ксарелто

Склад

діюча речовина: rivaroxaban; 
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 2,5 мг ривароксабану; 
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, гідроксипропілцелюлоза, лактози моногідрат, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, заліза оксид жовтий (Е 172), поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. 
Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки світло-жовтого кольору з трикутником та цифрою 2,5 з одного боку та хрестоподібним логотипом &laquo;Байєр&raquo; &ndash; з іншого.

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Код АТХ B01A F01.

Фармакодинаміка

Фармакокінетика

Всмоктування 
Ривароксабан швидко всмоктується; максимальна концентрація (Сmax) досягається через 2-4 години після прийому таблетки. 
При пероральному застосуванні ривароксабан майже повністю всмоктується і його біодоступність після прийому доз 2,5 мг та 10 мг є високою та становить 80-100 % незалежно від прийому їжі. Застосування таблеток ривароксабану 2,5 мг, 10 мг під час вживання їжі не впливає на AUC та Cmax ривароксабану. Препарат Ксарелто&reg;, таблетки 2,5 мг та 10 мг, можна приймати незалежно від вживання їжі. 
Фармакокінетика ривароксабану наближається до лінійної при застосуванні його в дозах до 15 мг 1 раз на добу. Фармакокінетика ривароксабану характеризується помірною мінливістю; індивідуальна мінливість (варіаційний коефіцієнт) становить від 30 до 40 %. 
Всмоктування ривароксабану залежить від місця його вивільнення у шлунково-кишковому тракті. Дослідження показали зниження AUC на 29 % та Cmax на 56 % при застосуванні грануляту ривароксабану з вивільненням діючої речовини в проксимальному відділі тонкого кишечника порівняно з таблетованою формою. Експозиція зменшується ще більше при вивільненні діючої речовини в дистальному відділі тонкого кишечника чи висхідній частині ободової кишки. Таким чином, слід уникати введення ривароксабану дистальніше шлунка через можливе зниження абсорбції та відповідного впливу на експозицію. 
Біодоступність (AUC та Cmax) ривароксабану 20 мг, призначеного перорально у вигляді подрібненої таблетки, змішаної з яблучним пюре або водою, та введеного через шлунковий зонд безпосередньо перед прийомом рідкої їжі, аналогічна із біодоступністю ривароксабану, прийнятого у вигляді цілої таблетки. Враховуючи передбачуваний дозопропорційний фармакокінетичний профіль ривароксабану, дані щодо біодоступності, отримані в цьому дослідженні, імовірно, стосуються і нижчих доз ривароксабану. 
Розподіл 
В організмі людини більша частина ривароксабану (92-95 %) зв&rsquo;язана з білками плазми, основним зв&rsquo;язуючим компонентом є сироватковий альбумін. Об&rsquo;єм розподілу &ndash; середній, Vss становить приблизно 50 л. 
Метаболізм і виведення з організму 
Ривароксабан виводиться переважно у формі метаболітів (приблизно ⅔ прийнятої дози), причому половина з них виводиться нирками, а інша половина &ndash; з калом. ⅓ дози підлягає прямій нирковій екскреції з сечею у вигляді незміненої активної речовини, головним чином, за допомогою активної ниркової секреції.&nbsp; 
Метаболізм ривароксабану здійснюють ізоферменти CYP 3A4, CYP 2J2, а також ферменти, незалежні від системи цитохрому Р. Основними ділянками біотрансформації є морфолінова група, що піддається окисному розкладанню, і амідні групи, які підлягають гідролізу. 
Згідно з отриманими in vitro даними, ривароксабан є субстратом для білків-переносників Р-gp (Р-глікопротеїну) і Bcrp (білка резистентності до раку молочної залози). 
Незмінений ривароксабан відіграє найбільш важливу роль у людській плазмі, важливі або активні циркулюючі метаболіти в плазмі не виявлені. Ривароксабан, системний кліренс якого становить приблизно 10 л/год, може бути віднесений до лікарських речовин з низьким рівнем кліренсу. Після внутрішньовенного застосування дози 1 мг період напіввиведення становить близько 4,5 години. При пероральному застосуванні елімінація обмежується швидкістю абсорбції. Термінальний період напіввиведення ривароксабану із плазми крові становить від&nbsp; 5 до 9 годин у молодих пацієнтів і від 11 до 13 годин &ndash; у пацієнтів літнього віку. 
Особливі категорії 
Стать 
У чоловіків і жінок клінічно значущих відмінностей фармакокінетики та фармакодинаміки не виявлено. 
Пацієнти літнього віку 
У пацієнтів літнього віку концентрації ривароксабану у плазмі крові вищі, ніж у молодих пацієнтів; середнє значення AUC приблизно в 1,5 раза перевищує відповідні значення у молодих пацієнтів, головним чином, внаслідок зниженого (уявного) загального ниркового кліренсу. Корекція дози не потрібна.&nbsp; 
Маса тіла пацієнта 
Занадто мала або велика маса тіла (менше 50 кг або більше 120 кг) лише незначно впливає на концентрацію ривароксабану в плазмі крові (розходження становить менше 25 %). Корекція дози не потрібна. 
Міжетнічні особливості 
Клінічно значущих розходжень фармакокінетики (ФК) і фармакодинаміки (ФД) ривароксабану у пацієнтів європейської, афро-американської, латиноамериканської, японської або китайської етнічної приналежності не спостерігали. 
Печінкова недостатність 
У хворих на цироз печінки з легкою печінковою недостатністю (клас А за класифікацією Чайлда-П&rsquo;ю) спостерігали лише незначні відмінності фармакокінетики ривароксабану (у середньому 1,2-разове збільшення показників AUC), що майже збігалися з параметрами, відміченими у контрольній групі здорових добровольців. 
У хворих на цироз печінки із печінковою недостатністю середньої тяжкості (клас В за класифікацією Чайлда-П&rsquo;ю) середня AUC ривароксабану була значно підвищена (2,3 раза) порівняно з такою у здорових добровольців. AUC незв&rsquo;язаної речовини підвищувалась у&nbsp; 2,6 раза. У цих пацієнтів також відзначали знижене виведення ривароксабану з сечею, характерне для пацієнтів з нирковою недостатністю середньої тяжкості. Немає даних щодо пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки. 
У пацієнтів із печінковою недостатністю середньої тяжкості пригнічення активності фактора Ха було виражене сильніше (2,6-кратне розходження), ніж у здорових добровольців. ПЧ також (2,1-кратно) перевищував показники здорових добровольців. Пацієнти з порушенням функції печінки середньої тяжкості були більш чутливими до ривароксабану, що призводило до більш крутої кривої ФК/ФД залежності між концентрацією та ПЧ. 
Препарат Ксарелто&reg; протипоказаний до застосування пацієнтам із захворюваннями печінки, що супроводжуються коагулопатією та клінічно значущим ризиком розвитку кровотечі, у тому числі хворим на цироз печінки класу В і С (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). 
Ниркова недостатність 
Відзначалося збільшення експозиції ривароксабану, яке корелює зі зниженням функції нирок, що визначали за кліренсом креатиніну. 
В осіб з легким (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв), середньої тяжкості (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) або тяжким (кліренс креатиніну 15-29 мл/хв) порушенням функції нирок концентрації ривароксабану у плазмі крові (AUC) були в 1,4, 1,5 та 1,6 раза вищими порівняно з такими у здорових добровольців. Відповідно спостерігалося збільшення фармакодинамічних ефектів. 
В осіб з легким, середньої тяжкості або тяжким порушенням функції нирок загальне пригнічення активності фактора Ха було більшим у 1,5, 1,9 та 2 рази відповідно порівняно з таким у здорових добровольців; ПЧ подібним чином зростав у 1,3, 2,2 та 2,4 раза відповідно. Дані щодо пацієнтів з кліренсом креатиніну &lt; 15 мл/хв відсутні. 
З огляду на високе зв&rsquo;язування з білками плазми крові виведення ривароксабану з організму під час діалізу є малоймовірним. Не рекомендується застосовувати препарат пацієнтам із кліренсом креатиніну &lt; 15 мл/хв. Ривароксабан слід застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю з кліренсом креатиніну 15-29 мл/хв (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Фармакокінетичні дані, відзначені у хворих 
У пацієнтів з ГКС, які отримують ривароксабан у дозі 2,5 мг 2 рази на добу з метою профілактики атеротромботичних явищ, середній геометричний показник концентрації (90 % прогностичний інтервал) через 2&ndash;4 години та через близько 12 годин після прийому препарату (час, що приблизно відображає досягнення максимальної й мінімальної концентрацій у проміжках між прийомами доз) становив 47 (13&ndash;123) і 9,2 (4,4&ndash;18) мкг/л відповідно. 
Фармакокінетичні/фармакодинамічні взаємозв&rsquo;язки 
Оцінку фармакокінетичного/фармакодинамічного (ФК/ФД) взаємозв&rsquo;язку між концентрацією ривароксабану у плазмі крові та декількома фармакодинамічними кінцевими точками (пригнічення фактору Ха, ПЧ, АЧТЧ, Heptest) проводили після застосування широкого діапазону доз (від 5 до 30 мг 2 рази на добу). Взаємозв&rsquo;язок між концентрацією ривароксабану та активністю фактора Ха найкраще визначається за допомогою Еmax моделі. Що стосується ПЧ, лінійна модель перетинання відрізків зазвичай дає змогу отримати найдостовірніші дані. Залежно від різних реагентів для визначення ПЧ, кутовий коефіцієнт може суттєво відрізнятися. При застосуванні реагенту Neoplastin для вимірювання ПЧ початковий ПЧ становив близько 13 секунд, а кутовий коефіцієнт &ndash; 3-4 секунди/(100 мкг/л). Результати аналізів ФК/ФД взаємозв&rsquo;язків у дослідженнях ІІ фази та ІІІ фази відповідали даним, отриманим у здорових добровольців.&nbsp; 
Застосування дітям 
Ефективність та безпеку застосування препарату дітям не вивчали. 
Доклінічні дані з безпеки 
Існуючі доклінічні дані, отримані в ході традиційних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності одноразової дози, фототоксичності, генотоксичності, канцерогенного потенціалу та репродуктивної токсичності, вказують на відсутність будь-яких специфічних ризиків для людини.&nbsp; 
Реакції, відзначені під час досліджень токсичності багаторазових доз, були переважно зумовлені надмірною фармакологічною активністю ривароксабану. 
Не відзначено жодного впливу на фертильність самців чи самок тварин. У ході досліджень на тваринах спостерігалася репродуктивна токсичність, пов&rsquo;язана з фармакологічним механізмом дії ривароксабану (зокрема, геморагічні ураження). При клінічно значущих плазмових концентраціях спостерігалася ембріофетальна токсичність (постімплантаційні втрати, затримка/прогресування окостеніння, розсіяні світлозабарвлені плями) та підвищена частота загальних мальформацій і плацентарних змін. У ході пренатальних та постнатальних досліджень на щурах спостерігалася знижена життєздатність потомства при дозуванні, що було токсичним для самок.

Показання

Препарат Ксарелто&reg; призначати у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) або у комбінації з АСК та клопідогрелем або тиклопідином для профілактики атеротромботичних явищ у дорослих пацієнтів після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС) з підвищеним рівнем серцевих біомаркерів (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). 
Препарат Ксарелто&reg; призначати у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) для профілактики атеротромботичних явищ у дорослих пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) або симптомним захворюванням периферичних артерій (ЗПА) з високим ризиком ішемічних явищ.

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до ривароксабану або до допоміжних речовин препарату.&nbsp;</li>
<li>Клінічно значуща активна кровотеча.</li>
<li>Ушкодження або стани, що супроводжуються значним ризиком розвитку кровотеч. Вони можуть включати наявні на даний момент або нещодавно виявлені виразки шлунково-кишкового тракту, злоякісні новоутворення з високим ризиком кровотеч, нещодавно перенесену травму головного або спинного мозку, нещодавно перенесене оперативне втручання на головному, спинному мозку чи очах, нещодавній внутрішньочерепний крововилив, виявлене чи підозрюване варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенозні мальформації, аневризми судин або значні внутрішньоспінальні чи внутрішньоцеребральні судинні аномалії.&nbsp;</li>
<li>Одночасне застосування з будь-якими іншими антикоагулянтами, наприклад з нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепаринами (еноксапарин, дальтепарин), похідними гепарину (фондапаринукс), пероральними антикоагулянтами (варфарин, дабігатрану етексилат, апіксабан), окрім специфічних обставин переходу на антикоагулянтну терапію (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;) або випадків, коли нефракціонований гепарин призначають у дозах, необхідних для забезпечення функціонування катетера центральних вен чи артерій (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).&nbsp;</li>
<li>Супутня терапія ГКС з використанням антиагрегантних засобів у пацієнтів з інсультом або транзиторною ішемічною атакою (ТІА) в анамнезі (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).</li>
<li>Супутня терапія ІХС/ЗПА з використанням АСК у пацієнтів із геморагічним або лакунарним інсультом в анамнезі або з будь-яким інсультом, перенесеним протягом останнього місяця (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).</li>
<li>Захворювання печінки, що асоціюються з коагулопатією та клінічно значущим ризиком розвитку кровотеч, у тому числі цироз печінки класу В та С за класифікацією Чайлда-П&rsquo;ю (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;).</li>
<li>Період вагітності або годування груддю (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Інгібітори CYP3A4 та P‑gp 
Супутнє застосування ривароксабану з кетоконазолом (400 мг 1 раз на день) або ритонавіром (600 мг 2 рази на день) призводило до 2,6-кратного/2,5-кратного підвищення середньої рівноважної AUC ривароксабану і 1,7-кратного/1,6-кратного збільшення середньої Сmax ривароксабану, яке супроводжувалося значним посиленням фармакодинамічних ефектів препарату, що може призводити до підвищення ризику кровотечі. Зважаючи на це, застосування препарату Ксарелто&reg; не рекомендується пацієнтам, які отримують супутнє системне лікування протигрибковими препаратами азольної групи, такими як кетоконазол, ітраконазол, вориконазол та позаконазол, або інгібіторами ВІЛ-протеази. Ці препарати є потужними інгібіторами CYP3A4 та P-gp (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Речовини, які активно інгібують тільки один зі шляхів виведення ривароксабану з організму, CYP3A4 або P-gp, як очікується, збільшують концентрацію ривароксабану в плазмі крові меншою мірою. Наприклад, кларитроміцин (500 мг 2 рази на день), що є потужним інгібітором CYP3A4 і інгібітором P-gp середньої інтенсивності, спричиняв 1,5-кратне збільшення середніх значень AUC та 1,4-кратне збільшення Сmax ривароксабану. Взаємодія з кларитроміцином, ймовірно, не є клінічно значущою для більшості пацієнтів, але може бути потенційно значущою для пацієнтів групи високого ризику (щодо застосування пацієнтам з нирковою недостатністю див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Еритроміцин (500 мг 3 рази на день), що помірно інгібує ізофермент CYP3A4 і P-gp, спричиняв 1,3-кратне збільшення середніх рівноважних значень AUC і Сmax ривароксабану. Взаємодія з еритроміцином, ймовірно, не є клінічно значущою для більшості пацієнтів, але може бути потенційно значущою для пацієнтів групи високого ризику. 
У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня, на відміну від пацієнтів із нормальною функцією нирок, при застосуванні еритроміцину (500 мг 3 рази на день) відзначали 1,8-кратне зростання середнього значення AUC та 1,6-кратне збільшення Сmax ривароксабану. У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості на тлі еритроміцину спостерігали збільшення середнього значення AUC ривароксабану в 2 рази і підвищення Cmax ривароксабану в 1,6 раза порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Вплив еритроміцину є адитивним до явищ ниркової недостатності (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Флуконазол (400 мг 1 раз на день) вважається інгібітором CYP3A4 середньої інтенсивності, і його застосування спричиняло 1,4-кратне збільшення середніх значень AUC та 1,3-кратне збільшення Сmax ривароксабану. Взаємодія з флуконазолом, ймовірно, не є клінічно значущою для більшості пацієнтів, але може бути потенційно значущою для пацієнтів групи високого ризику (щодо застосування пацієнтам з нирковою недостатністю див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Зважаючи на обмежені клінічні дані щодо дронедарону, слід уникати одночасного його застосування з ривароксабаном. 
Антикоагулянти 
Після комбінованого призначення еноксапарину (одноразової дози 40 мг) і ривароксабану (одноразової дози 10 мг) спостерігався адитивний ефект відносно активності анти-фактора Ха, що не супроводжувався додатковими змінами результатів аналізів на згортання крові (ПЧ (протромбіновий час), АЧТЧ (активований частковий тромбопластиновий час)). Еноксапарин не змінював фармакокінетику ривароксабану. 
З огляду на підвищення ризику кровотеч, слід дотримуватися обережності пацієнтам, які одночасно отримують інші антикоагулянти (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)/інгібітори агрегації тромбоцитів 
Після одночасного застосування 15 мг ривароксабану та 500 мг напроксену клінічно релевантного подовження часу кровотечі не спостерігали. Проте в окремих осіб можлива більш виражена фармакодинамічна реакція. 
При одночасному застосуванні ривароксабану з ацетилсаліциловою кислотою (500 мг) не спостерігалося жодної клінічно значущої фармакокінетичної або фармакодинамічної взаємодії. 
Не виявлено фармакокінетичної взаємодії між ривароксабаном 15 мг і клопідогрелем (ударна доза 300 мг із подальшим призначенням підтримуючих доз 75 мг), але в одній підгрупі пацієнтів виявлено релевантне збільшення часу кровотечі, що не корелювало з агрегацією тромбоцитів і рівнями Р-селектину або GPIIb/ IIIa-рецепторів. 
Необхідно дотримуватися обережності пацієнтам, які одночасно отримують НПЗП (у тому числі ацетилсаліцилову кислоту) та інгібітори агрегації тромбоцитів, оскільки ці лікарські засоби зазвичай підвищують ризик розвитку кровотеч (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) / інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норепінефрину (ІЗЗСН) 
Як і при застосуванні інших антикоагулянтів, існує ймовірність підвищення ризику розвитку кровотеч у пацієнтів, які одночасно застосовують СІЗЗС або ІЗЗСН внаслідок впливу останніх на тромбоцити. При одночасному застосуванні з ривароксабаном у ході клінічних досліджень спостерігався кількісно вищий рівень великих та незначних клінічно значущих кровотеч в усіх групах терапії. 
Варфарин 
При переході пацієнтів з варфарину (МНВ 2,0&ndash;3,0) на ривароксабан (20 мг) або з ривароксабану (20 мг) на варфарин (МНВ 2,0&ndash;3,0) збільшувався протромбіновий час/МНВ (тест Neoplastin) більш як адитивно (індивідуальні значення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) досягали 12), тоді як вплив на АЧТЧ, інгібування активності фактора Xa і ендогенний тромбіновий потенціал (ЕТП) були адитивними. 
Якщо необхідно оцінити фармакодинамічні ефекти ривароксабану під час періоду переходу, можна визначити пригнічення активності фактора Xa, PiCT і HepTest, оскільки варфарин не впливає на результати цих тестів. Починаючи з 4 доби після відміни варфарину всі тести (включаючи ПТ, АЧТЧ, інгібування активності фактора Xa та ЕТП) відображають лише ефект ривароксабану. 
Якщо необхідно визначати фармакодинамічні ефекти варфарину під час періоду переходу, можна використати тест МНВ при мінімальній плазмовій концентрації ривароксабану (через 24 години після прийому попередньої дози ривароксабану), оскільки у цей момент ривароксабан найменше впливає на результати тесту МНВ. 
Між варфарином та ривароксабаном не відзначено фармакокінетичної взаємодії. 
Індуктори CYP3A4 
Одночасне застосування ривароксабану і рифампіцину, сильного індуктора CYP3A4, призводило до приблизно 50 % зниження середньої AUC ривароксабану й паралельного зменшення його фармакодинамічних ефектів. Одночасне застосування ривароксабану з іншими сильнодіючими індукторами CYP3A4 (наприклад з фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом або засобами на основі звіробою) також може спричинити зниження концентрацій ривароксабану в плазмі крові. Тому слід уникати одночасного призначення з препаратом потужних індукторів CYP3A4, окрім випадків, коли забезпечено ретельний нагляд за пацієнтом з метою виявлення симптомів тромбозу. 
Інші препарати супутньої терапії 
Не відзначалося клінічно значущих фармакокінетичних або фармакодинамічних взаємодій при одночасному застосуванні ривароксабану з мідазоламом (субстрат CY3A4), дигоксином (субстрат P-gp), аторвастатином (субстрат CYP3A4 та P-gp) або омепразолом (інгібітор протонної помпи). Ривароксабан не пригнічує і не індукує жодну з основних ізоформ CYP, наприклад CYP3A4. 
Не відзначено будь-яких клінічно значущих взаємодій з їжею (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). 
Вплив на лабораторні параметри 
Вплив на результати проб згортання (ПЧ, АЧТЧ, Hep Test) є передбаченим з огляду на механізм дії ривароксабану (див. розділ &laquo;Фармакологічні властивості&raquo;).

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат Ксарелто&reg; проявляє незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Повідомлялося про такі побічні реакції, як синкопальний стан (нечасто) або запаморочення (часто) (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). 
Пацієнтам, у яких відзначаються такі побічні реакції, не слід керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність 
Ефективність та безпека застосування препарату Ксарелто&reg; вагітним жінкам не встановлені. Результати досліджень на тваринах вказують на репродуктивну токсичність (див. розділ &laquo;Фармакодинамыка&raquo;). З огляду на потенційну репродуктивну токсичність, ризик кровотеч та дані щодо проходження ривароксабану через плаценту застосування препарату Ксарелто&reg; під час вагітності протипоказане (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Жінкам репродуктивного віку слід уникати вагітності під час лікування ривароксабаном. 
Годування груддю 
Ефективність та безпека застосування препарату Ксарелто&reg; жінкам, які годують груддю, не встановлені. У результаті досліджень на тваринах встановлено, що ривароксабан виділяється з грудним молоком. Відповідно препарат Ксарелто&reg; протипоказаний до застосування у період годування груддю (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Необхідно прийняти рішення стосовно припинення годування груддю або припинення/призупинення від терапії. 
Фертильність 
Спеціальні дослідження впливу ривароксабану на фертильність у людини не проводили. При дослідженні фертильності у самців та самиць тварин не було відзначено жодних змін (див. розділ &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). 
Жінки репродуктивного віку / Контрацепція 
Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати препарат Ксарелто лише з ефективною контрацепцією.

Спосіб застосування та дози

Дозування 
Рекомендована доза 2,5 мг 2 рази на день.
<ul>
<li>Гострий коронарний синдром</li>
</ul>
Пацієнти, які приймають препарат Ксарелто&reg; 2,5 мг 2 рази на добу також повинні приймати АСК у добовій дозі 75&ndash;100 мг чи АСК у добовій дозі 75&ndash;100 мг разом із клопідогрелем у добовій дозі 75 мг або зі стандартною добовою дозою тиклопідину. 
Необхідно регулярно проводити оцінку лікування у кожного окремого пацієнта, враховуючи співвідношення ризиків розвитку ішемічних порушень та кровотеч. Зважаючи на обмежений досвід застосування препарату протягом періоду до 24 місяців, рішення про тривалість лікування понад 12 місяців приймається в індивідуальному порядку (див. розділ &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). 
Застосування препарату Ксарелто&reg; слід розпочинати одразу після стабілізації стану, пов&rsquo;язаного з ГКС (включаючи реваскуляризаційні процедури). Лікування препаратом Ксарелто&reg; слід розпочинати не раніше ніж через 24 години після госпіталізації, тоді як терапію парентеральними антикоагулянтами зазвичай припиняють.
<ul>
<li>Ішемічна хвороба серця / захворювання периферичних артерій</li>
</ul>
Пацієнти, які приймають препарат Ксарелто&reg; 2,5 мг 2 рази на добу, також повинні приймати АСК у добовій дозі 75&ndash;100 мг. 
Тривалість лікування слід визначати для кожного окремого пацієнта на основі регулярної оцінки стану та брати до уваги співвідношення ризиків розвитку ішемічних порушень та кровотеч. 
У пацієнтів із гострим тромботичним явищем або судинною процедурою та необхідністю проведення подвійної антиагрегантної терапії продовження застосування препарату Ксарелто&reg; 2,5 мг 2 рази на добу слід оцінювати з урахуванням характеру явища чи процедури та режиму антиагрегантної терапії. 
Ефективність та безпека застосування препарату Ксарелто&reg; 2,5 мг 2 рази на добу у комбінації з АСК та клопідогрелем/тиклопідином вивчалися тільки у пацієнтів з нещодавно перенесеним ГКС (див. розділ &laquo;Показання&raquo;). Подвійна антиагрегантна терапія не вивчалася у комбінації з препаратом Ксарелто&reg; 2,5 мг 2 рази на добу у пацієнтів з ІХС/ЗПА (див розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). &nbsp;
У разі пропуску прийому таблетки пацієнту слід прийняти наступну дозу препарату Ксарелто&reg; відповідно до звичайного графіку прийому. Не слід приймати подвійну дозу з метою компенсації пропущеної дози. 
Перехід з антагоністів вітаміну К (АВК) на препарат Ксарелто&reg; 
При переході пацієнтів з АВК на препарат Ксарелто&reg; після прийому Ксарелто&reg; значення МНВ можуть бути хибно підвищені. МНВ не є валідованим методом оцінки антикоагулянтної активності препарату Ксарелто&reg;, тому не слід його використовувати (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). 
Перехід з препарату Ксарелто&reg; на антагоністи вітаміну К (АВК) 
Існує ризик недостатнього рівня антикоагуляції при переході з препарату Ксарелто&reg; на АВК. Як і під час будь-якого переходу на альтернативний антикоагулянт, у цьому випадку потрібно забезпечити безперервну адекватну антикоагуляцію. Слід враховувати, що на тлі застосування препарату Ксарелто&reg; можливе підвищення значення МНВ. 
У разі переходу із препарату Ксарелто&reg; на антагоніст вітаміну К, АВК слід приймати одночасно з препаратом Ксарелто&reg;, поки показник МНВ не буде становити &ge; 2,0. Упродовж перших двох днів періоду переходу можна застосовувати стандартне дозування АВК. У подальшому дозування АВК коригується залежно від значення МНВ. Поки пацієнт одночасно застосовує препарат Ксарелто&reg; та АВК, МНВ слід визначати не раніше ніж через 24 години після прийому останньої дози препарату Ксарелто&reg;, але перед прийомом наступної дози Ксарелто&reg;. Після припинення застосування препарату Ксарелто&reg; МНВ можна достовірно визначати щонайменше через 24 години після прийому останньої дози препарату Ксарелто&reg; (див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;, &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). 
Перехід з парентеральних антикоагулянтів на препарат Ксарелто&reg; 
Пацієнти, які отримували парентеральні антикоагулянти, припиняють застосування антикоагулянту та починають прийом препарату Ксарелто&reg; за 0&ndash;2 години до наступного планового введення парентерального препарату (наприклад низькомолекулярного гепарину) або одразу після припинення застосування препарату для тривалого парентерального введення (наприклад нефракціонованого гепарину для внутрішньовенного введення). 
Перехід з препарату Ксарелто&reg; на парентеральні антикоагулянти 
Першу дозу парентерального антикоагулянту ввести тоді, коли потрібно було застосовувати наступну дозу препарату Ксарелто&reg;. 
Застосування особливим категоріям пацієнтів 
Пацієнти з порушенням функції нирок 
Наявні обмежені клінічні дані стосовно пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня з кліренсом креатиніну 15&ndash;29 мл/хв вказують на значне підвищення концентрації ривароксабану у плазмі крові цих пацієнтів. Зважаючи на це, при лікуванні таких пацієнтів препарат Ксарелто&reg; слід застосовувати з обережністю.&nbsp; 
Застосування препарату не рекомендується пацієнтам із кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; і &laquo;Фармакокінетика&raquo;). 
При призначенні хворим з нирковою недостатністю легкого (кліренс креатиніну 50&ndash;80 мл/хв) або середнього (кліренс креатиніну 30&ndash;49 мл/хв) ступеня тяжкості корекція дози не потрібна (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;). 
Пацієнти з порушенням функції печінки&nbsp; 
Препарат Ксарелто&reg; протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що асоціюються з коагулопатією та клінічно значущим ризиком кровотечі, у тому числі хворим на цироз печінки класу В та С за класифікацією Чайлда&ndash;П&rsquo;ю (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Фармакокінетика&raquo;). &nbsp;
Пацієнти літнього віку 
Корекція дози не потрібна (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакокінетика&raquo;). 
Ризик розвитку кровотеч збільшується з віком (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Маса тіла 
Корекція дози не потрібна (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакокінетика&raquo;). 
Стать 
Корекція дози не потрібна (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;). 
Спосіб застосування 
Для перорального застосування. 
Препарат Ксарелто&reg; можна приймати незалежно від вживання їжі (див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo; та &laquo;Фармакокінетика&raquo;). 
Для пацієнтів, яким складно ковтати цілі таблетки, таблетку препарату Ксарелто&reg; можна подрібнити та змішати з водою або яблучним пюре безпосередньо перед пероральним застосуванням. 
Таблетки препарату Ксарелто&reg; в подрібненому вигляді також можна вводити за допомогою шлункового зонда (після перевірки правильності його розташування у шлунку). Подрібнені таблетки слід вводити з невеликою кількістю води через шлунковий зонд, після чого зонд промивати водою (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;).

Діти

Ефективність та безпеку застосування препарату Ксарелто&reg; дітям не вивчали. Дані з цього приводу відсутні. Тому не рекомендується застосовувати препарат Ксарелто&reg; дітям.

Передозування

У зафіксованих поодиноких випадках передозування до 600 мг не спостерігали таких ускладнень, як кровотеча, або інших побічних реакцій. Внаслідок обмеженої абсорбції при введенні препарату у дозах, що значно перевищують терапевтичні (50 мг або вище), очікується ефект насичення без подальшого зростання середнього рівня у плазмі крові. 
Наявний специфічний нейтралізуючий засіб (андексанет альфа), який протидіє фармакологічним ефектам ривароксабану (див. коротку характеристику препарату андексанет альфа). При передозуванні препарату для зменшення всмоктування ривароксабану можна застосовувати активоване вугілля. 
Лікування кровотеч 
При виникненні у пацієнта, який отримує ривароксабан, ускладнень у вигляді кровотечі слід відкласти прийом наступної дози ривароксабану або припинити лікування залежно від ситуації. Період напіввиведення ривароксабану становить приблизно 5&ndash;13 годин (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;). Лікування слід призначати індивідуально, залежно від інтенсивності та локалізації кровотечі. У разі потреби можна провести належне симптоматичне лікування, наприклад механічну компресію при інтенсивній кровотечі з носа, хірургічний гемостаз з процедурами контролю кровотечі, відновлення водно-електролітного балансу й гемодинамічну підтримку, переливання препаратів крові (еритроцитарної маси або свіжозамороженої плазми залежно від асоційованої анемії або коагулопатії) або тромбоцитів. 
Якщо після застосування зазначених вище заходів кровотеча не припинилась, слід розглянути можливість застосування специфічного нейтралізуючого засобу (андексанету альфа), інгібітора фактора Xa, який протидіє фармакологічним ефектам ривароксабану, або спеціальних прокоагулянтних препаратів зворотної дії, таких як концентрат протромбінового комплексу (РСС), концентрат активованого протромбінового комплексу (АРСС) або рекомбінантний фактор VIIa (rf VIIa). 
Проте клінічний досвід застосування цих лікарських засобів при передозуванні ривароксабану обмежений. Рекомендації також базуються на обмежених доклінічних даних. Рішення про корекцію дози рекомбінантного фактора VIIa та титрування приймають з огляду на ступінь контролю над кровотечею. У разі масивних кровотеч слід розглянути питання про консультацію гематолога залежно від ситуації (див. розділ &laquo;Фармакодинаміка&raquo;). 
Протаміну сульфат і вітамін К не повинні впливати на антикоагулянтну активність ривароксабану. Наявний обмежений досвід застосування транексамової кислоти та відсутній досвід застосування амінокапронової кислоти і апротиніну пацієнтам, які отримують ривароксабан. Наукового обґрунтування доцільності або досвіду застосування системного гемостатичного препарату десмопресину для усунення симптомів передозування ривароксабану немає. З огляду на високе зв&rsquo;язування з білками плазми крові очікується, що ривароксабан не виводиться з організму шляхом діалізу.

Побічні реакції

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 &ordm;С в недоступному для дітей місці.

По 14 таблеток у блістері. По 4 блістери в картонній пачці.

Категорія відпуску

Байєр АГ. 
Байєр Хелскер Мануфактурінг С.Р.Л.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Кайзер-Вільгельм-Алее, 51368, Леверкузен, Німеччина. 
Віа Делле Гроане, 126-20024, Гарбаньяте-Міланезе, Італія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

ККсарелто приймає давно моя мама, ніяких сгустків нема, кров стала більш рідкою, доставка нп була дуже швидкою

Папе был поставлен диагноз острого венозного тромбоза, и врач назначил Ксарелто для растворения тромбов и предупреждения дальнейших их образований. Уже после короткого периода употребления этого препарата было значительное облегчение.

з віком стала більш густа кров, пью для розрідження. в ліках все влаштовує

Купую батьку, ніколи не скаржився, ціна кусуча, але що поробиш...

	Ксарелто таблетки по 20 мг, 28 шт. Форма випуску: Таблетки Виробник: Байер АГ 814,42грн	814,42грн
	Ксарелто таблетки по 10 мг, 10 шт. Форма випуску: Таблетки Виробник: Байєр АГ 597,18грн	597,18грн
	Ксарелто таблетки по 15 мг, 14 шт. Форма випуску: Таблетки Виробник: Байєр АГ 422,92грн	422,92грн
	Ксарелто таблетки по 15 мг, 42 шт. Форма випуску: Таблетки Виробник: Байєр АГ 1 207,04грн	1 207,04грн
	Ксарелто таблетки по 20 мг, 100 шт. Форма випуску: Таблетки Виробник: Байер АГ 2 644,78грн	2 644,78грн
	Ксарелто таблетки по 10 мг, 100 шт. Форма випуску: Таблетки Виробник: Байєр АГ 4 662,95грн	4 662,95грн

Аналоги і замінники для Ксарелто таблетки по 2,5 мг, 56 шт.