Name: Корсар Н таблетки по 80 мг/12,5 мг, 30 шт.
Brand: АТ "Фармак", Україна
SKU: 2640.4259
Price: 146.01 UAH
Availability: InStock
Rating: 4.75 (4 reviews)

Форма випуску

Виробник

Польфарма Польша

Ванатекс Комбі таблетки по 80 мг/12,5 мг, 28 шт.

Замовте 3, платіть за 2, (отримайте 3-й безкоштовно за умови наявності товару в достатній кількості)

Локальні промо Травня 1+1=3

Є в наявності

гідрохлоротіазид; валсартан

Повні аналоги

КРКА Словенія

Вальсакор Н 80 таблетки по 80 мг/12,5 мг, 84 шт.

валсартан; гідрохлортіазид

Аналоги в інших формах випуску

Маклеодс, Індія

Валмісар Н таблетки по 80 мг/12,5 мг, 30 шт.

Валмісар Н 80/12,5 мг табл. в/о №30

Балканфарма-Дупниця, Болгарія

Валсартан Н-Тева таблетки по 160 мг/12,5 мг, 30 шт.

Валсартан Н-Тева табл. 160мг/12,5мг №30

ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна

Тіара Дуо таблетки по 80 мг/12,5 мг, 28 шт.

Валмісар Н таблетки по 160 мг/12,5 мг, 30 шт.

Валмісар Н 160/12,5 мг табл. в/о №30

АТ "Фармак", Україна

Корсар Н таблетки по 160 мг/12,5 мг, 30 шт.

Корсар Н табл. п/о 160мг/12,5мг №30

Валсартан Н-Тева таблетки по 80 мг/12,5 мг, 30 шт.

Валмісар Н таблетки по 160 мг/25 мг, 30 шт.

Валмісар Н 160/25 мг табл. в/о №30

Корсар Н таблетки по 160 мг/25 мг, 30 шт.

Корсар Н табл. п/о 160мг/25мг №30

Тіара Дуо таблетки по 160 мг/12,5 мг, 28 шт.

Тіара Дуо таблетки по 160 мг/25 мг, 28 шт.

Фарма Старт Україна

Діокор таблетки, 80 мг/12,5 мг, 30 шт.

Вальсакор Н 80 таблетки по 80 мг/12,5 мг, 28 шт.

Діокор таблетки по 160 мг/12,5 мг, 30 шт.

Діокор табл. 160мг/12,5мг №30

Вальсакор Н 160 таблетки по 160 мг/12,5 мг, 28 шт.

Вальсакор Н 160 табл. 160мг/12,5мг №28

Новартіс Швейцарія

Ко-діован таблетки 80 мг/12,5 мг, 14 шт.

Вальсакор HD 160 у таблетках по 60мг/25мг, 28 шт.

Ванатекс Комбі таблетки по 160 мг/12,5 мг, 28 шт.

Ванатекс Комбі табл. 160мг/12,5мг №28

Ко-діован таблетки, 160 мг/12,5 мг, 14 шт.

Вальсакор HD 320 таблетки по 320 мг/25 мг, 28 шт.

Вальсакор НД 320 табл. 320мг/25мг №28

Вальсакор Н 320 таблетки, 320 мг/12,5 мг, 28 шт.

Діокор таблетки, 80мг/12,5 мг, 90 шт.

Вальсакор Н 160 таблетки по 160 мг/12,5 мг, 84 шт.

Діокор таблетки по 160 мг/12,5 мг, 90 шт.

Вальсакор НD 160 таблетки по 160 мг/25 мг, 84 шт.

Вальсакор НД 160 табл. 160мг/25мг №84

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

валсартан

гідрохлортіазид

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Міжнародне найменування

Упаковка

Первинна упаковка

Код Моріон

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Код АТС/ATX

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Дозування

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Водіям заборонено

Вагітним

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Взаємодія з алкоголем

Спільна взаємодія з алкоголем є критично значущою. Слід уникати застосування цього засобу та алкоголю, оскільки їхня спільна взаємодія надає безліч негативних ефектів для організму та здоров'я в цілому.

Взаємодія з алкоголем критична

Взаємодія

Основні властивості

Корсар

Корсар Н таблетки по 80 мг/12,5 мг, 30 шт.

Склад

діючі речовини: валсартан, гідрохлортіазид; 
1 таблетка містить 80 мг валсартану та 12,5 мг гідрохлортіазиду; 
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелозу, повідон (К29-К32), тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний; 
склад оболонки таблетки: Opadry II 85G34642 Pink (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, лецитин, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), чорний 1

Лікарська форма

Пігулки, покриті плівковою оболонкою. 
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми з двоопуклою поверхнею, покриті плівковою оболонкою, рожевого кольору. На таблетці міститься маркування "V" з одного боку та "Н" з іншого.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи ангіотензину II та діуретики. Валсартан та діуретики. Код ATX C09D АО3.

Фармакодинаміка

Активним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) є ангіотензин II, утворений із ангіотензину І з участю ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Ангіотензин II зв&rsquo;язується зі специфічними рецепторами, розташованими на клітинних мембранах у різних тканинах. Він має широкий спектр фізіологічної дії, включаючи як безпосередню, так і опосередковану участь у регулюванні артеріального тиску. Як потужна судинозвужувальна речовина, ангіотензин II чинить пряму вазопресорну дію. Крім того, він сприяє затримці натрію і стимулює секрецію альдостерону. Валсартан є активним і специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II, що призначений для внутрішнього застосування. Він діє вибірково на рецептори підтипу AT1 які є відповідальними за ефекти ангіотензину II. Збільшені рівні ангіотензину II внаслідок блокади АТ1-рецепторів валсартаном можуть стимулювати вільні АТ2-рецептори, що врівноважує ефект AT1-рецепторів. Валсартан не має жодної часткової активності агоніста відносно AT1‑рецепторів і має набагато більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з АТ1‑рецепторами, ніж із АТ2-рецепторами. Валсартан не пригнічує АПФ, відомий також під назвою кініназа II, який перетворює ангіотензин І на ангіотензин II і руйнує брадикінін. Не спостерігається ніяких побічних ефектів, зумовлених брадикініном. У клінічних дослідженнях, де валсартан порівнювався з інгібітором АПФ, частота випадків сухого кашлю була значно меншою (Р &lt; 0,05) у пацієнтів, які лікувалися валсартаном, ніж у пацієнтів, які приймали інгібітор АПФ (2,6 % порівняно з 7,9 % відповідно). У пацієнтів, які раніше лікувалися інгібітором АПФ, розвивався сухий кашель, при лікуванні валсартаном це ускладнення було відзначено 19,5 % випадків, а при лікуванні тіазидним діуретиком &ndash; у 19 % випадків, у той час як у групі хворих, які отримували лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігався у 68,5 % випадків (Р &lt; 0,05). У контрольованих клінічних дослідженнях частота кашлю у пацієнтів, які отримували комбінацію валсартану та гідрохлоротіазиду, становила 2,9 %. Валсартан не вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, які відіграють важливу роль у регуляції функцій серцево-судинної системи. Призначення препарату пацієнтам з гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску, не впливаючи при цьому на частоту пульсу. У більшості пацієнтів після призначення перорального застосування разової дози препарату початок антигіпертензивної активності відзначається у межах 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається у межах 4&ndash;6 годин. Антигіпертензивний ефект зберігається більше 24 годин після прийому разової дози. За умови регулярного застосування препарату максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається протягом 2&ndash;4 тижнів і утримується на досягнутому рівні у ході тривалої терапії. Комбінація з гідрохлоротіазидом ефективніше знижує артеріальний тиск. Відміна валсартану не призводить до відновлення гіпертонії або інших побічних ефектів. Валсартан не впливає на рівень загального холестеролу, тригліцеридів, глюкози в сироватці крові або сечової кислоти у пацієнтів з гіпертонією. Точкою дії тіазидних діуретиків є корковий відділ дистальних звивистих ниркових канальців, де розташовані рецептори, що мають високу чутливість до дії діуретиків, і де відбувається пригнічення транспортування іонів Na і СІ. Механізм дії тіазидів пов&rsquo;язаний з пригніченням насоса Na+Cl-, що, очевидно, відбувається за рахунок конкуренції за місця транспортування Cl-. Як результат цього екскреція іонів натрію і хлору збільшується приблизно однаковою мірою. Внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об&rsquo;єму циркулюючої плазми, внаслідок чого підвищується активність реніну, секреція альдостерону, виведення з сечею калію і, отже, зниження концентрації калію у сироватці крові. Взаємозв&rsquo;язок між реніном та альдостероном опосередковується ангіотензином II, тому призначення антагоніста рецепторів ангіотензину II зменшить втрату калію, пов&rsquo;язану з застосуванням тіазидного діуретика.

Фармакокінетика

Валсартан. Після внутрішнього прийому лікарського засобу всмоктування валсартану і гідрохлоротіазиду відбувається швидко, однак ступінь всмоктування варіює у широких межах. Середня величина абсолютної біодоступності Корсар&reg; Н становить 23 % (діапазон 23 &plusmn; 7). Фармакокінетична крива валсартану має низхідний мультиекспоненційний характер (t1/2&alpha;&lt; 1 години та t1/2&beta; майже 9 годин). У діапазоні вивчених доз кінетика валсартану має лінійний характер. При повторному застосуванні препарату змін кінетичних показників не відзначалося. При прийомі препарату один раз на день кумуляція незначна. Концентрації препарату у плазмі крові у жінок і чоловіків були однакові. Валсартан значною мірою зв&rsquo;язується з білками сироватки крові (94&ndash;97 %), переважно з альбуміном. Об&rsquo;єм розподілу в період рівноважного стану низький (приблизно 17 л). Порівняно з печінковим кровотоком (приблизно 30 л/год), плазмовий кліренс валсартану відносно повільний (приблизно 2 л/год). Кількість валсартану, що виводиться з калом, становить 70 % (від величини прийнятої внутрішньо дози), а майже 30 % виводиться з сечею, переважно у незміненому вигляді. При призначенні валсартану з їжею площа під кривою &laquo;концентрація - час&raquo; (AUC) зменшується на 48 %, хоча приблизно через 8 годин після прийому препарату концентрація препарату у плазмі як у разі прийому його натще, так і у разі прийому з їжею однакові. Зменшення площі під кривою &laquo;концентрація - час&raquo; не супроводжується значним зниженням терапевтичного ефекту. Гідрохлоротіазид. Всмоктування гідрохлоротіазиду після прийому внутрішньо відбувається швидко (tmax &ndash; приблизно 2 години). Фармакокінетика препарату у фазах розподілу і виведення описується загалом біекспоненційною низхідною кривою; період напіввиведення кінцевої фази становить 6&ndash;15 годин. У терапевтичному діапазоні доз середня площа під кривою &laquo;концентрація - час&raquo; (AUC) зростає прямо пропорційно до збільшення дози. При повторному застосуванні фармакокінетика гідрохлоротіазиду не змінюється; при призначенні один раз на добу кумуляція незначна. Абсолютна біодоступність гідрохлоротіазиду при прийомі внутрішньо становить 70 %. Виведення відбувається з сечею: понад 95 % дози у незміненому вигляді і приблизно 4 % &ndash; у вигляді гідролізату &ndash; 2-аміно-4-хлоро-m-бензенедисульфонаміду. При одночасному застосуванні гідрохлоротіазиду з їжею відзначалося як підвищення, так і зниження його системної біодоступності порівняно з відповідним показником при прийомі натще. Діапазон цих змін незначний і не має клінічної значущості. Валсартан/гідрохлоротіазид. При одночасному застосуванні з валсартаном системна біодоступність гідрохлоротіазиду зменшується приблизно на 30 %. Одночасне призначення гідрохлоротіазиду, зі свого боку, не чинить істотного впливу на кінетику валсартану. Проте ця взаємодія не впливає на ефективність комбінованого застосування валсартану і гідрохлоротіазиду. У контрольованих клінічних дослідженнях був виявлений чіткий антигіпертензивний ефект цієї комбінації, який перевищував ефект кожного із компонентів окремо, а також ефект плацебо. Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів Пацієнти літнього віку. У деяких пацієнтів літнього віку системний вплив валсартану був дещо більше виражений, ніж у пацієнтів молодого віку, однак він не був клінічно значущим. Деякі дані дають змогу припустити, що в осіб літнього віку системний кліренс гідрохлоротіазиду нижчий, ніж у здорових молодих добровольців. Пацієнти з порушенням функції нирок. Пацієнтам з кліренсом креатиніну 30&ndash;70 мл/хв корекція дози не потрібна. Немає даних про застосування Корсар&reg; Н пацієнтами із вираженими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв) і пацієнтами, які знаходяться на гемодіалізі. Валсартан має високий ступінь зв&rsquo;язування з білками плазми і не виводиться при гемодіалізі; гідрохлоротіазид, навпаки, виводиться з організму при гемодіалізі. При наявності ниркової дисфункції середні пікові рівні у плазмі крові та значення AUC гідрохлоротіазиду збільшуються, а рівень екскреції в сечі знижується. У пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю середній період напіввиведення майже подвоюється через суттєве зниження кліренсу нирок. Виведення гідрохлоротіазиду нирками відбувається шляхом пасивної фільтрації та активної секреції у просвіт ниркових канальців. Стан функції нирок відіграє велику роль у фармакокінетиці гідрохлоротіазиду, оскільки цей препарат виводиться лише нирками. При наявності ниркової недостатності середні пікові рівні у плазмі крові та значення AUC гідрохлоротіазиду підвищуються, а рівень екскреції в сечі знижується. У пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю спостерігається трикратне збільшення AUC гідрохлоротіазиду. У пацієнтів з важкою нирковою недостатністю відзначено восьмикратне збільшення AUC. Гідрохлоротіазид протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю. Порушення функції печінки. Системний вплив валсартану у пацієнтів зі слабко вираженими (n = 6) і помірно вираженими (n = 5) порушеннями функції печінки був у 2 рази більший, ніж у здорових добровольців. Даних щодо застосування валсартану пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки немає. Захворювання печінки істотно не впливають на фармакокінетику гідрохлоротіазиду, і тому зниження його дози не потрібне. Немеланомний рак шкіри (НМРШ) Наявні дані епідеміологічних досліджень свідчать про кумулятивний дозозалежний зв'язок між експозицією гідрохлоротіазиду та розвитком НМРШ. Одне дослідження включало 71 533 випадки базальноклітинної карциноми (з них 1 430 833 осіб з контрольної групи) і 8 629 випадків плоскоклітинної карциноми (з них 172 462 особи з контрольної групи). Високе дозування гідрохлоротіазиду (&gt; 50000 мг кумулятивно) було повʼязане зі скоригованим співвідношенням ризиків (OR) 1,29 (95 % СІ: 1,23-1,35) для базальноклітинної карциноми та 3,98 (95 % СІ: 3,68-4,31) для плоскоклітинної карциноми. Кумулятивна залежність доза-відповідь спостерігалася як при базальноклітинній карциномі, так і при плоскоклітинній карциномі. Інше дослідження показало можливий зв'язок між раком губ і застосуванням гідрохлоротіазиду: 633 випадки раку губ були зіставлені з 63 067 осіб, які перебували під контролем при використанні методу вибірки з урахуванням ризиків. Кумулятивна залежність доза-відповідь була продемонстрована зі скоригованим OR 2,1 (95 % СІ: 1,7-2,6), збільшуючись до OR 3,9 (3,0-4,9) при застосуванні високої дози (~ 25000 мг) і OR 7,7 (5,7-10,5) при застосуванні найвищої дози (~ 100000 мг). Наприклад, сукупна доза 100000 мг відповідає щоденному застосуванню визначеної добової дози 25 мг протягом періоду більше 10 років.

Показання

Есенціальна артеріальна гіпертензія у пацієнтів, тиск крові яких відповідно не регулюється монотерапією.

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів Корсар&reg; Н або до інших похідних сульфонамідів.</li>
<li>Тяжкі порушення функції печінки, цироз печінки і холестаз.</li>
<li>Анурія.</li>
<li>Рефрактерна гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, симптоматична гіперурикемія.</li>
<li>Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину (АРА), включаючи валсартан, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом (І та II типу) або порушенням функції нирок (ШКФ &lt; 60 мл/хв/1,73 м2).</li>
<li>Вагітність, планування вагітності (див. &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
<li>Спадковий ангіоневротичний набряк або ангіоневротичний набряк під час попереднього застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) чи антагоністів рецепторів ангіотензину (АРА).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

На початку застосування лікарського засобу (період визначається індивідуально лікарем) забороняється керувати автомобілем та виконувати роботу, що може призвести до нещасного випадку, з огляду на те, що іноді може виникнути запаморочення або втома. Пізніше ступінь заборони визначається лікарем.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність Валсартан Лікарський засіб не слід застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Якщо під час лікування цим засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосування вагітним. Відомо, що застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II протягом II та III триместрів спричиняє у людей фетотоксичність (зниження функції нирок, маловоддя, уповільнення окостеніння черепа) та неонатальну токсичність (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія). Якщо антагоністи рецепторів ангіотензину II застосовували з II триместру вагітності, рекомендується проведення ультразвукового контролю нирок та черепа. Немовлята, матері яких приймали антагоністи рецепторів ангіотензину II, потребують ретельного спостереження щодо гіпотензії. Гідрохлоротіазид Досвід застосування гідрохлоротіазиду у період вагітності є обмеженим, особливо протягом І триместру. Дослідження на тваринах є недостатніми. Гідрохлоротіазид проникає через плаценту. На підставі фармакологічних механізмів дії гідрохлоротіазиду передбачається що його застосування протягом II та III триместрів вагітності може призвести до порушення фетоплацентарного кровообігу і спричинити у плода та новонародженого такі ефекти, як жовтяниця, порушення електролітного балансу та тромбоцитопенія. Лікар, який призначає препарат, що діє на РААС, повинен інформувати жінку про потенційні ризики у період вагітності. З огляду на механізм дії антагоністів рецепторів ангіотензину II ризик ембріональних захворювань та захворювань плода не може бути виключений. Згідно з ретроспективними даними, застосування інгібіторів АПФ у І триместрі пов&rsquo;язане з потенційним ризиком вроджених дефектів. Крім того, були зареєстровані ураження у плода та летальний наслідок у зв&rsquo;язку з застосуванням протягом ІІ та ІІІ триместру препаратів, які безпосередньо впливають на РААС. У людей фетальна ниркова перфузія, яка залежить від розвитку РААС, починається протягом ІІ триместру. Таким чином, ризик, пов&rsquo;язаний із лікуванням валсартаном, вищий протягом ІІ та ІІІ триместру. Були повідомлення про спонтанні аборти, олігогідрамніон та дисфункцію нирок у новонароджених, коли вагітні жінки випадково приймали валсартан. Новонароджених, що піддавалися впливу препарату внутрішньоутробно, слід ретельно обстежувати щодо наявності достатньої кількості сечі, гіперкаліємії та показників артеріального тиску. Якщо необхідно, вжити відповідних медичних заходів (наприклад провести регідратацію), щоб видалити препарат з кровообігу. Внутрішньоматкова дія тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, може спричинити жовтяницю або тромбоцитопенію у плода та новонародженого або інші побічні реакції, які спостерігалися у дорослих. Період годування груддю Якщо застосування препарату вкрай необхідне, годування груддю слід припинити. Немає жодної інформації щодо застосування валсартану протягом годування груддю. Гідрохлоротіазид проникає через плаценту та у грудне молоко людини у невеликих кількостях. Тіазиди у високих дозах викликають діурез, що може пригнічувати продукування молока. Протягом періоду годування груддю бажано використовувати альтернативні методи лікування з краще встановленими профілями безпеки, особливо у період годування новонародженого або недоношеної дитини.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза Корсар&reg; Н &ndash; 1 таблетка 80 мг/12,5 мг на добу. При недостатньому зниженні артеріального тиску через 3&ndash;4 тижні лікування рекомендується розглянути можливість продовження лікування з дозуванням 1 таблетка 160 мг/12,5 мг на добу. Таблетки 160 мг/25 мг призначати пацієнтам, у яких не досягається достатнє зниження артеріального тиску при застосуванні таблеток 160 мг/12,5 мг. Якщо і далі при застосуванні таблеток 160 мг/25 мг артеріальний тиск знижується недостатньо, рекомендується розглянути можливість продовження лікування з дозуванням 320 мг/12,5 мг. Таблетки 320 мг/25 мг призначати пацієнтам, у яких не досягається достатнє зниження артеріального тиску при застосуванні таблеток 320 мг/12,5 мг. Максимальна добова доза становить 320 мг/25 мг. У разі відсутності ефекту від лікування лікарським засобом Корсар&reg; Н після 8 тижнів необхідно розглянути застосування додаткового або альтернативного лікарського засобу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 2&ndash;4 тижнів. Для деяких пацієнтів може бути необхідно 4&ndash;8 тижнів лікування. Лікарський засіб Корсар&reg; Н можна приймати незалежно від вживання їжі. Таблетки слід запивати невеликою кількістю води. Застосування пацієнтам літнього віку (понад 65 років) Корсар&reg; Н можна застосовувати пацієнтам будь-якого віку. Застосування пацієнтам з нирковою недостатністю Для пацієнтів з нирковою недостатністю може бути необхідним зниження дози. У зв'язку з тим, що Корсар&reg; Н містить гідрохлоротіазид, він протипоказаний пацієнтам з анурією, а у разі застосування пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв) потрібна особлива обережність. Немає даних щодо застосування валсартану пацієнтам з кінцевою стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну &lt; 10 мл/хв) та пацієнтам, яким застосовують діаліз. Печінкова недостатність Для пацієнтів з печінковою недостатністю може бути необхідним зниження дози. У зв&rsquo;язку з тим, що Корсар&reg; Н містить гідрохлоротіазид, його необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з печінковою недостатністю. У зв&rsquo;зку з тим, що Корсар&reg; Н містить валсартан, він протипоказаний пацієнтам з біліарним цирозом або холестазом. Доза валсартану для пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю небіліарного походження і без холестазу не повинна перевищувати 80 мг.

Діти

Препарат Корсар&reg; Н не рекомендується для застосування дітям у зв'язку з відсутністю даних про безпеку та ефективність.

Передозування

Передозування валсартану може спричинити виражену гіпотензію, яка, у свою чергу, може призвести до пригнічення свідомості, розвитку судинної недостатності та/або шоку. При передозуванні гідрохлоротіазиду можуть виникнути такі симптоми: нудота, сонливість, гіповолемія, порушення балансу електролітів і як наслідок &ndash; аритмія та м&rsquo;язові спазми. Найхарактернішими ознаками передозування також є тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок, слабкість, сплутаність свідомості, запаморочення, спазми м&rsquo;язів, парестезія, виснаження, розлади свідомості, блювання, спрага, поліурія, олігурія, анурія, алкалоз, підвищений рівень азоту сечовини в крові ( в основному ниркова недостатність). У всіх випадках передозування потрібно вжити загальних підтримувальних заходів, зокрема проводити моніторинг стану пацієнта та заходи для стабілізації серцево-судинної функції. Терапевтичні заходи залежать від того, як давно була прийнята велика доза препарату, а також від тяжкості симптомів; при цьому першочерговим завданням є нормалізація гемоциркуляції. Якщо препарат був прийнятий нещодавно, слід викликати блювання. Якщо після застосування препарату пройшов тривалий час, необхідно дати пацієнту достатню кількість активованого вугілля. При гіпотензії слід покласти пацієнта у горизонтальне положення та невідкладно забезпечити відновлення водно-сольового балансу шляхом внутрішньовенного введення ізотонічного сольового розчину. Валсартан не можна вивести з організму за допомогою гемодіалізу через його зв&rsquo;язування з білками плазми, але для виведення з організму гідрохлоротіазиду гемодіаліз є ефективним.

Побічні реакції

3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С.&nbsp; Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістера у пачці (фасування та пакування з in bulk фірми-виробника Балканфарма Дупниця AТ, Болгарія).

Категорія відпуску

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Корсар Н табл. п/о 80мг/12,5мг №30

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

Таблетки Корсар допомогають мені контролювати гіпертензію. Таблетки не впливають на мій організм негативно, а також мають адекватну ціну та доступні у будь-яких аптеках.

Коли просто Валсартан перестав діяти, перейшла на Корсар Н. Приймаю згідно з інструкціїю.

Батько відгукується позитивно (йому і купую), ні на що з побочок не скаржився.

Давление падает через минут 30 после прийома, причем потом в течении дня не повышается, препара не дорогой

Відгуки про Корсар Н таблетки по 80 мг/12,5 мг, 30 шт.