Name: Цефтриаксон Ананта порошок для розчину для ін'єкцій, 2 г
Brand: Свісс Перентералс ПВТ ЛТД, Індія
SKU: 2668.0009
Availability: InStock

Форма випуску

Виробник

Астрал СтеріТек Прайвіт Лімітед, Індія

Ефмерин порошок для розчину для ін'єкцій, 2 г

Є в наявності

цефтріаксон

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"

Цефтріаксон-БХФЗ порошок для розчину для ін'єкцій 1 г, 1 шт.

Цефтріаксон пор. д/р-ну д/ін. 1г фл. №1 БХФЗ

Артеріум Україна

Цефтріаксон порошок для раствора для инъекций во флаконах по 1 г, 1 шт.

ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна

Цефтріаксон порошок для розчину для ін'єкцій по 0,5 г у флаконі, 1 шт.

Цефтріаксон

Цефтріаксон-Дарниця порошок для розчину для інʼєкцій 1 г, 1 шт.

Лекхім-Харків Україна

Промоцеф порошок для ін'єкцій по 1 г, 1 шт.

Промоцеф пор. д/ін. 1г фл. №1

Сенс Лабораторіс ПВТ ЛТД, Індія

Онтазен порошок для розчину для ін'єкцій по 1000 мг у флаконі, 1 шт.

цефтриаксон

Фармавіжин Сан. Ве Тідж А.Ш., Туреччина

Ротацеф порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г + ампула лідокаїну 3,5 мл

Ротацеф пор. д/приг. р-ну д/ін. фл. 1г +лідок. амп. 3,5мл №1

Цефтриаксон-Дарниця порошок для розчину для ін'єкцій по 0,5 г, 5 шт.

Закінчуєтся

Свісс Перентералс ПВТ ЛТД, Індія

Деніцеф порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г, 1 шт.

Деніцеф пор. д/ін. фл. 1г №1

Нектар, Індія

Емсеф порошок для розчину для ін'єкцій у флаконі по 1000 мг, 1 шт.

Емсеф

Ефмерин порошок для розчину для ін'єкцій, 1 г

Лабораторіо Реіг Жофре, Іспанія

Алвобак порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г, 1 шт.

Цефтриаксон-Дарниця порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г, 5 шт.

Цефтріаксон порошок для розчину для ін'єкцій по 0,5 г у флаконі, 10 шт.

Цефтріаксон пор. д/р-ну д/ін. 0,5г фл. №10 КМП

Цефтріаксон порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконі, 10 шт.

Цефтріаксон порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконі, 10  шт.

Медокемі, Кіпр

Медаксон порошок для ін'єкцій по 1 г, 10 шт.

Медаксон пор. д/ін. 1г фл. №10

Медаксон

Медаксон порошок для розчину для ін'єкцій по 2 г, 10 шт.

Медаксон пор. д/ін. 2г фл. №10

АЦС Добфар СПА Італія

Цефтріаксон-Віста порошок для розчину для інʼєкцій по 1 г у флаконі, 10 шт.

Ексір Фармацевтікал, Іран

Лораксон порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г флаконах,12 шт.

Лораксон пор. д/ін. 1г фл. №12

Блісс БіоТех, Індія

Бліцеф порошок для розчину для ін'єкцій по 1000 мг, 10 шт.

Бліцеф пор.д/ін.1000мг фл. №10

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Упаковка

Код Моріон

Дозування

Код АТС/ATX

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Міжнародне найменування

Спосіб введення

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Вагітним з обережністю

Годуючим матерям

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

дітям з обережністю

Кому можна

Основні властивості

Цефтриаксон

Цефтриаксон Ананта порошок для розчину для ін'єкцій, 2 г

Склад

діюча речовина: цефтриаксон;
1 флакон містить цефтриаксону натрію еквівалентно цефтриаксону 2 г.

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін&rsquo;єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок, злегка гігроскопічний, майже білого або жовтуватого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини ІІІ покоління. Цефтриаксон.&nbsp;Код АТХ J01D D04.

Фармакодинаміка

Механізм дії.
Цефтриаксон пригнічує синтез клітинної стінки бактерій після приєднання до пеніцилінзв&rsquo;язуючих білків. У результаті припиняється біосинтез клітинної стінки (пептидоглікану), що в свою чергу призводить до лізису бактеріальної клітини і її загибелі.
Резистентність
Бактеріальна резистентність до цефтриаксону може розвиватися внаслідок дії одного або декількох механізмів:
Гідролізу бета-лактамазами, включаючи бета-лактамази розширеного спектра, карбапенемази і ферменти Amp C, які можуть бути індуковані або стійко пригнічені у деяких аеробних грамнегативних бактерій.
Зниженої афінності пеніцилінзв&rsquo;язуючих білків до цефтриаксону.
Непроникності зовнішньої мембрани у грамнегативних бактерій.
Бактеріального ефлюксного насоса.
Граничні значення при визначенні чутливості
Граничні значення для мінімальної інгібуючої концентрації, визначені Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST):
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 100%; height: 228px;" border="1">
<tbody>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 38px;" rowspan="2">Патоген</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;" colspan="2">Метод розведень (мінімальна інгібуюча концентрація, мг/л)</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">Чутливий</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">Резистентний</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Enterobacteriaceae</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">&le; 1</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">˃ 2</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Staphylococcus spp.</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">a.</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">a.</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Streptococcus spp. (групи А, В, С і G)</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">b.</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">b.</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Streptococcus pneumoniae</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">&le; 0,5 c.</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">˃ 2</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Streptococci групи Viridans</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">&le; 0,5</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">˃ 0,5</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Haemophilus influenzae</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">&le; 0,12 c.</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">˃ 0,12</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Moraxella catarrhalis</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">&le; 1</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">˃ 2</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Neisseria gonorrhoeae</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">&le; 0,12</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">˃ 0,12</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Neisseria meningitidis</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">&le; 0,12 c.</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">˃ 0,12</td>
</tr>
<tr style="height: 19px;">
<td style="width: 31.7362%; height: 19px;">Не пов&rsquo;язані з видом</td>
<td style="width: 31.7362%; text-align: center; height: 19px;">&le; 1 d.</td>
<td style="width: 31.877%; text-align: center; height: 19px;">˃ 2</td>
</tr>
</tbody>
</table>
a. Висновок про чутливість зроблено на основі чутливості до цефокситину.
b. Висновок про чутливість зроблено на основі чутливості до пеніциліну.
с. Рідко зустрічаються ізоляти з мінімальною інгібуючою концентрацією, що перевищує граничні значення чутливості. Якщо таке спостерігається, слід провести повторне тестування, а у разі підтвердження &ndash; відправити у референтну лабораторію.
d. Граничні значення стосуються добової внутрішньовенної дози 1 г * 1 і високої дози щонайменше 2 г * 1
Загалом чутливі види
Грампозитивні аероби
Staphylococcus aureus (метициліночутливий)&pound;, коагулазонегативні стафілококи (метициліночутливий)&pound;, Streptococcus pyogenes (групи А), Streptococcus agalactiae (групи В), Streptococcus pneumoniae, Streptococci групи Viridans.
Грамнегативні аероби
Borrelia burgdorferi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Providentia spp., Treponema pallidum.
Види, які можуть набувати резистентністі.
Грампозитивні аероби
Staphylococcus epidermidis+, Staphylococcus haemolyticus+, Staphylococcus hominis +.
Грамнегативні аероби
Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli%, Klebsiella pneumoniae%, Klebsiella oxytoca%, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Serratia marcescens.
Анаероби
Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium perfringens.
Резистентні мікроорганізми
Грампозитивні аероби
Enterococcus spp., Listeria monocytogenes.
Грамнегативні аероби
Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Stenotrophomonas maltophilia.
Анаероби
Clostridium difficile.
Інші:
Сhlamydia spp., Chlamydomydophila spp., Mycoplasma spp., Legionella spp., Ureaplasma urealyticum
&pound; Всі метицилінорезистентні стафілококи резистентні до цефтриаксону.
+ Частота резистентності 50 % щонайменше в одному регіоні.
% Штами, що продукують бета-лактамазу розширеного спектра, завжди резистентні.
</div>

Фармакокінетика

Всмоктування.
Внутрішньом&rsquo;язове введення
Після внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції середній піковий рівень цефтриаксону у плазмі крові становить приблизно половину від того, що спостерігається після внутрішньовенного введення еквівалентної дози. Максимальна концентрація у плазмі крові після одноразового внутрішньом&rsquo;язового введення 1 г препарату становить 81 мг/л та досягається через 2&ndash;3 години після введення. Площа під кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; у плазмі крові після внутрішньом&rsquo;язового введення дорівнює такій після внутрішньовенного введення еквівалентної дози.&nbsp;
Внутрішньовенне введення
Після внутрішньовенного болюсного введення цефтриаксону у дозі 500 мг і 1 г середній піковий рівень цефтриаксону у плазмі крові становить приблизно 120 і 200 мг/л відповідно. Після внутрішньовенних інфузій цефтриаксону у дозі 500 мг, 1 г і 2 г рівень цефтриаксону у плазмі крові становить приблизно 80, 150 і 250 мг/л відповідно.
Розподіл.
Об&rsquo;єм розподілу цефтриаксону становить 7&ndash;12 л. Концентрації, що набагато перевищують мінімальні пригнічувальні концентрації для більшості значимих збудників інфекцій, виявляються у тканинах, включаючи легені, серце, жовчовивідні шляхи, печінку, мигдалики, середне вухо та слизову носа, кістки, а також спинномозкову, плевральну та синовіальну рідини, секрет простати. Збільшення середньої пікової концентрації у плазмі крові на 8&ndash;15 % (С max) спостерігалося при повторному введенні; рівноважний стан досягався у більшості випадків протягом 48&ndash;72 годин залежно від шляху введення.
Проникнення в окремі тканини
Цефтриаксон проникає в оболонки головного мозку. Пенетрація більш виражена при запаленні оболонок головного мозку. Середня пікова концентрація цефтриаксону в спинномозковій рідині у пацієнтів з бактеріальним менінгітом становить до 25 % від такої у плазмі у порівнянні із 2 % у пацієнтів без запалення оболонок головного мозку. Пікові концентрації цефтриаксону в спинномозковій рідині досягаються приблизно через 4&ndash;6 годин після внутрішньовенної інфекції. Цефтриаксон проходить через плацентарний бар&rsquo;єр, і його присутність очікується в малих концентраціях у грудному молоці (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).
Зв&rsquo;язування з білками
Цефтриаксон оборотно зв&rsquo;язується з альбуміном. Зв&rsquo;язування із білками плазми становить близько 95 % при концентрації у плазмі крові менше 100 мг/л. Зв&rsquo;язування є насичуваним, і ступінь зв&rsquo;язування зменшується зі зростанням концентрації (до 85 % при концентрації в плазмі крові 300 мг/л).
Біотрансформація
Цефтриаксон не піддається системному метаболізму, а перетворюється у неактивні метаболіти під дією кишкової флори.
Виведення.
Загальний плазмовий кліренс цефтриаксону (зв&rsquo;язаного і незв&rsquo;язаного) дорівнює 10&ndash;22 мл/хв. Нирковий кліренс дорівнює 5&ndash;12 мл/хв. 50&ndash;60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді нирками, в першу чергу шляхом гломерулярної фільтрації, 40&ndash;50 % &ndash;у незміненому вигляді з жовчю. Період напіввиведення цефтриаксону у дорослих складає близько 8 годин.
Пацієнти із нирковою або печінковою недостатністю
У хворих з порушенням функцій нирок та печінки фармакокінетика цефтриаксону змінюється незначною мірою: відзначається лише незначне збільшення періоду напіввиведення (менше ніж у 2 рази), навіть у пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок.
Помірне збільшення періоду напіввиведення при порушенні функції нирок пояснюється компенсаторним збільшенням позаниркового кліренсу у результаті зменшення зв&rsquo;язування з білками і відповідним збільшенням позаниркового кліренсу загального цефтриаксону.
У пацієнтів з порушенням функції печінки період напіввиведення цефтриаксону не збільшується у зв&rsquo;язку з компенсаторним збільшенням ниркового кліренсу. Це відбувається також у результаті збільшення вільної фракції цефтриаксону у плазмі крові, що сприяє парадоксальному збільшенню загального кліренсу препарату із збільшенням об&rsquo;єму розподілу.
Пацієнти літнього віку
У пацієнтів віком від 75 років середній період напіввиведення &nbsp;зазвичай у 2&ndash;3 рази вищий, ніж у дорослих молодого віку.
Діти
Період напіввиведення цефтриаксону подовжений у новонароджених до 14 днів. Рівень вільного цефтриаксону може надалі зростати у результаті дії таких факторів, як зменшення клубочкової фільтрації і порушення зв&rsquo;язування з білками. У дітей період напіввиведення менший, ніж у новонароджених або дорослих.
Плазмовий кліренс і об&rsquo;єм розподілу загального цефтриаксону вищі у новонароджених, немовлят і дітей, ніж у дорослих.
Лінійність/нелінійність
Фармакокінетика цефтриаксону має нелінійний характер. Всі основні фармакокінетичні параметри, що базуються на загальних концентраціях препарату, за винятком періоду напіввиведення, залежать від дози. Нелінійність є результатом насичення зв&rsquo;язування з білками плазми крові і тому для загального цефтриаксону це спостерігається у плазмі крові, а для вільного (незв&rsquo;язаного) &ndash; ні.
Фармакокінетичний/фармакодинамічний взаємозв&rsquo;язок
Як і в інших бета-лактамів, фармакокінетичний/фармакодинамічний індекс, який демонструє найкращу кореляцію з ефективністю in vivo, &ndash; це відсоток інтервалу дозування, при якому незв&rsquo;язана концентрація залишається вище мінімальної інгібуючої концентрації цефтриаксону для окремих цільових видів (тобто відсоток Т ˃ мінімальної інгібуючої концентрації).

Показання

Цефтриаксон Ананта застосовувати для лікування нижчеперелічених інфекцій у дорослих і дітей, у тому числі доношених новонароджених (від народження):
<ul>
<li>бактеріальний менінгіт;</li>
<li>позалікарняна пневмонія;</li>
<li>госпітальна пневмонія;</li>
<li>гострий середній отит;</li>
<li>внутрішньочеревні інфекції;</li>
<li>ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);</li>
<li>інфекції кісток і суглобів;</li>
<li>ускладнені інфекції шкіри і м&rsquo;яких тканин;</li>
<li>гонорея;</li>
<li>сифіліс;</li>
<li>бактеріальний ендокардит.</li>
</ul>
Цефтриаксон Ананта можливо застосовувати для:
<ul>
<li>лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих;</li>
<li>лікування дисемінованого бореліозу Лайма [раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)] у дорослих і дітей, включаючи новонароджених віком від 15 днів;</li>
<li>передопераційної профілактики інфекцій в місці хірургічного втручання;</li>
<li>ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвивалася лихоманка з підозрою на бактеріальну інфекцію;</li>
<li>лікування пацієнтів з бактеріємією, яка виникла у зв&rsquo;язку з будь-якою з вищезазначених інфекцій, або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій.</li>
</ul>
Цефтриаксон Ананта слід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами у випадку, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під спектр дії цефтриаксону (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефтриаксону або будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).
Цефтриаксон протипоказаний:
<ul>
<li>недоношеним новонародженим віком &le; 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*;</li>
<li>доношеним новонародженим (віком &le; 28 днів):</li>
<li>із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв&rsquo;язування білірубіну, ймовірно, порушене*;</li>
<li>які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальцієвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Побічні реакції&raquo;).</li>
</ul>
* У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв&rsquo;язку з альбуміном сироватки крові, що спричиняє ризик розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.
Перед внутрішньом&rsquo;язовим введенням цефтриаксону слід обов&rsquo;язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують як розчинник (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Див. також інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.
Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.
Несумісність.
Цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.
Не слід змішувати або додавати його до інших препаратів, крім тих, що зазначені в розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;. Цефтриаксон не слід змішувати з кальцієвмісними розчинами, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, у зв&rsquo;язку з тим, що можуть утворюватися преципітати. Цефтриаксон не слід змішувати або вводити одночасно із розчинами, які містять кальцій, включаючи розчини для парентерального харчування (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Побічні реакції&raquo;).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Розчинники, що містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, не слід використовувати для відновлення препарату Цефтриаксон Ананта у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону також можуть утворюватися при змішуванні цефтриаксону із кальцієвмісними розчинами в одній інфузійній системі. Цефтриаксон не можна вводити одночасно із розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, в тому числі із кальцієвмісними розчинами для тривалих інфузій, такими як розчини для парентерального харчування, за допомогою Y-подібної системи. Однак пацієнтам, крім новонароджених, цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіями ретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженнях іn vitro із використанням плазми пуповинної крові за участю дорослих та новонароджених було показано, що у новонароджених існує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;, &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Побічні реакції&raquo;, &laquo;Несумісність&raquo;).
Сумісне застосування препарату із пероральними антикоагулянтами може посилювати ефект антагоністу вітаміну К та ризик кровотечі. Рекомендується часто перевіряти міжнародне нормалізоване співвідношення та належним чином корегувати дозу антагоністів вітаміну К як під час, так і після терапії цефтриаксоном (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичного впливу аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні разом із цефалоспоринами. В таких випадках слід ретельно дотримуватися рекомендацій із моніторингу рівня аміноглікозидів (та функції нирок) у клінічній практиці.
У дослідженні in vitro при застосуванні хлорамфеніколу у комбінації із цефтриаксоном спостерігалися антагоністичні ефекти. Клінічна значущість цих даних невідома.
Не було зареєстровано випадків взаємодії між цефтриаксоном та кальцієвмісними препаратами для перорального застосування або взаємодії між цефтриаксоном для внутрішньом&rsquo;язового введення та кальцієвмісними препаратами (для внутрішньовенного або перорального застосування).
У пацієнтів, які застосовують цефтриаксон, можливі хибнопозитивні результати тесту Кумбса.
Цефтриаксон, як і інші антибіотики, може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію.
Так само при визначенні глюкози у сечі за допомогою неферментних методів результати можуть бути хибнопозитивними. З цієї причини в період застосування цефтриаксону слід визначати рівень глюкози у сечі за допомогою ферментних методів.
Порушень функції нирок не спостерігалося після супутнього застосування великих доз цефтриаксону та потужних діуретиків (наприклад, фуросеміду).
Одночасне застосування пробенециду не знижує виведення цефтриаксону.

Особливості застосування

Реакції гіперчутливості.
Як і при застосуванні всіх бета-лактамних антибіотиків, повідомлялося про випадки серйозних реакцій гіперчутливості, іноді із летальними наслідками (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). У випадку тяжких реакцій гіперчутливості застосування цефтриаксону слід негайно припинити та вжити належних невідкладних заходів. Перед початком лікування слід встановити, чи є у пацієнта в анамнезі тяжкі реакції гіперчутливості до цефтриаксону, інших цефалоспоринів або інших типів бета-лактамних засобів. Слід з обережністю застосовувати цефтриаксон пацієнтам із наявністю в анамнезі нетяжкої гіперчутливості до інших бета-лактамних препаратів.
При застосуванні цефтриаксону повідомлялося про тяжкі реакції з боку шкіри (синдром Стівенса-Джонсона або синдром Лайєлла/токсичний епідермальний некроліз та реакції з еозинофілією та системними симптомами (DRESS)), які можуть бути небезпечними для життя чи летальними; однак частота цих явищ не відома.
Реакція Яриша-Герксгеймера (JHR).
У деяких пацієнтів із спірохетозами може виникнути реакція Яриша-Герксгеймера (JHR) на початку лікування цефтриаксоном. JHR, як правило, є самообмежуючим станом, або може бути призначене симптоматичне лікування. У разі виникнення такої реакції, лікування антибіотиками не слід припиняти.
Взаємодія із лікарськими засобами, що містять кальцій.
У недоношених та доношених немовлят віком менше 1 місяця описані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у легенях та нирках із летальними наслідками. Щонайменше одному із цих пацієнтів цефтриаксон та кальцій вводили у різний час та через різні внутрішньовенні інфузійні системи. Згідно із наявними науковими даними, не зареєстровано підтверджених випадків утворення у пацієнтів внутрішньосудинних преципітатів, окрім новонароджених, яким вводили цефтриаксон та кальцієвмісні розчини або будь-які інші кальцієвмісні препарати. У дослідженнях іn vitro було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону порівняно із пацієнтами інших вікових груп.
При застосуванні цефтриаксону пацієнтам будь-якого віку препарат не можна змішувати або вводити одночасно із будь-якими розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, навіть при використанні різних інфузійних систем або введенні препаратів у різні інфузійні ділянки. Проте пацієнтам віком понад 28 днів цефтриаксон та кальцієвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, за умови введення препаратів через різні інфузійні системи у різні ділянки тіла або заміни чи ретельного промивання інфузійної системи між введенням цих засобів фізіологічним сольовим розчином, щоб запобігти утворенню преципітату. Пацієнтам, які потребують постійних інфузій кальцієвмісних розчинів для повного парентерального харчування (ППХ), медичні працівники можуть призначити альтернативні антибактеріальні засоби, застосування яких не пов&rsquo;язане із подібним ризиком утворення преципітатів. Якщо застосування цефтриаксону пацієнтам, які потребують постійного парентерального харчування, визнано необхідним, розчини для ППХ та цефтриаксон можна вводити одночасно, хоча і через різні інфузійні системи та у різні ділянки тіла. Також введення розчинів для ППХ можна призупинити на час інфузії цефтриаксону та промити інфузійні системи між введенням розчинів (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Побічні реакції&raquo;, &laquo;Фармакокінетика&raquo; та &laquo;Несумісність&raquo;).
Діти.
Безпека та ефективність препарату Цефтриаксон Ананта у новонароджених, немовлят та дітей були встановлені при застосуванні доз, описаних у розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;. У дослідженнях було показано, що цефтриаксон, як і деякі інші цефалоспорини, може витісняти білірубін зі зв&rsquo;язку із альбуміном сироватки крові.
Цефтриаксон Ананта протипоказаний недоношеним та доношеним новонародженим, яким загрожує ризик розвитку білірубінової енцефалопатії (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).
Імуноопосередкована гемолітична анемія.
Випадки імуноопосередкованої гемолітичної анемії спостерігалися у пацієнтів, які отримували антибактеріальні засоби класу цефалоспоринів, в тому числі препарат Цефтриаксон Ананта (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Тяжкі випадки гемолітичної анемії, в тому числі із летальними наслідками, були зареєстровані в період лікування Цефтираксоном Ананта як у дорослих, так і у дітей.
Якщо під час застосування цефтриаксону у пацієнта виникає анемія, слід розглянути діагноз анемії, асоційованої із застосуванням цефалоспорину, та припинити застосування цефтриаксону до встановлення етіології захворювання.
Довготривале лікування.
При довготривалому лікуванні слід регулярно проводити розгорнутий аналіз крові.
Коліт/надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.
Випадки коліту та псевдомембранозного коліту, асоційованих із застосуванням антибактеріальних засобів, були зареєстровані на фоні застосування майже всіх антибактеріальних засобів, в тому числі цефтриаксону. Тяжкість цих захворювань може коливатися від легкої до загрозливої для життя. Тому важливо враховувати можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосування цефтриаксону виникла діарея (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Слід обміркувати припинення терапії цефтриаксоном та застосування відповідних засобів проти Clostridium difficile. Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, застосовувати не слід.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, можуть виникати суперінфекції, спричинені нечутливими до препарату мікроорганізмами.
Тяжка ниркова та печінкова недостатність.
У разі тяжкої ниркової та печінкової недостатності рекомендований ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).
Вплив на результати серологічних досліджень.
При застосуванні препарату Цефтриаксон Ананта тест Кумбса може давати хибнопозитивні результати. Також препарат Цефтриаксон Ананта може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на наявність галактоземії (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
При визначенні глюкози у сечі неферментними методами можуть бути отримані хибнопозитивні результати. Протягом застосування препарату Цефтриаксон Ананта рівні глюкози у сечі слід визначати за допомогою ферментних методів аналізу (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
Натрій.
Кожен грам препарату Цефтриаксон Ананта містить 3,6 ммоль натрію. Це слід взяти до уваги, призначаючи препарат пацієнтам, які дотримуються дієти із контрольованим вмістом натрію.
Спектр антибактеріальної активності.
Цефтриаксон має обмежений спектр антибактеріальної активності і може бути непридатним для застосування як монотерапії при лікуванні певних типів інфекції, крім випадків, коли збудник вже підтверджений (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). У випадку полімікробних інфекцій, коли серед підозрюваних збудників є резистентні до цефтриаксону мікроорганізми, слід розглянути застосування додаткових антибіотиків.
Застосування лідокаїну.
Якщо як розчинник застосовують розчин лідокаїну, цефтриаксон можна вводити лише внутрішньом&rsquo;язово. Перед введенням препарату слід обов&rsquo;язково врахувати протипоказання до застосування лідокаїну, застереження та іншу відповідну інформацію, наведену у інструкції для медичного застосування лідокаїну (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Розчин лідокаїну у жодному випадку не можна вводити внутрішньовенно.
Жовчнокам&rsquo;яна хвороба.
У випадку наявності на сонограмі тіней слід зважити на можливість утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону. Затінення, що помилково вважалися жовчними каменями, спостерігалися на сонограмах жовчного міхура, і частота їх виникнення зростала при застосуванні цефтриаксону у дозі 1 г/добу та вище. Особливої обережності слід дотримуватися при застосуванні препарату дітям. Преципітати зникають після припинення терапії цефтриаксоном. У рідкісних випадках утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону супроводжувалося симптоматикою. За наявності симптомів рекомендується консервативне нехірургічне лікування, і лікар має прийняти рішення про припинення застосування препарату, спираючись на результати оцінки користі-ризику в конкретному випадку (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
Жовчний стаз.
Випадки панкреатиту, можливо спричинені непрохідністю жовчних шляхів, були зареєстровані у пацієнтів, які отримували препарат Цефтриаксон Ананта (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Більшість із таких пацієнтів мали фактори ризику розвитку холестазу та утворення біліарного сладжу, такі як попередня значна терапія, тяжка хвороба та повне парентеральне харчування. Не можна виключати, що ініціюючим або додатковим фактором розвитку цього порушення може бути утворення у жовчних шляхах преципітатів внаслідок застосування препарату Цефтриаксон Ананта.
Нирковокам&rsquo;яна хвороба.
Зареєстровані випадки утворення ниркових каменів, що зникали після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). У разі наявності симптомів слід зробити ультразвукове обстеження. Рішення щодо застосування препарату пацієнтам із наявністю в анамнезі ниркових каменів або гіперкальціурії приймає лікар, спираючись на результати оцінки користі-ризику в конкретному випадку.
Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності. Надходження лікарського засобу у зовнішнє середовище слід звести до мінімуму. Лікарський засіб не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану &laquo;систему збору відходів&raquo; при наявності такої.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час лікування цефтриаксоном можуть виникати такі побічні реакції, як запаморочення, що може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Пацієнтам слід бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.
Цефтриаксон проникає через плацентарний бар&rsquo;єр. Дані щодо застосування цефтриаксону вагітним жінкам обмежені. Дослідження на тваринах не свідчать про безпосередній або опосередкований шкідливий вплив на ембріон/плід, пери- та постнатальний розвиток. Під час вагітності, зокрема у першому триместрі, цефтриаксон можна застосовувати, лише якщо користь перевищує ризик.
Годування груддю.
Цефтриаксон проникає у грудне молоко у низьких концентраціях, але при застосуванні препарату у терапевтичних дозах не очікується жодного впливу на грудних немовлят. Проте не можна виключати ризик розвитку діареї та грибкової інфекції слизових оболонок. Слід враховувати можливість сенсибілізації. Потрібно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення/відмови від застосування цефтриаксону із врахуванням користі від грудного вигодовування для дитини та користі від терапії для жінки.
Фертильність.
У дослідженнях репродуктивної функції не було виявлено ознак небажаного впливу на чоловічу або жіночу фертильність.

Спосіб застосування та дози

Діти

Препарат застосовувати дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;.

Передозування

При передозуванні може спостерігатися нудота, блювота, діарея. У разі передозування гемодіаліз чи перитонеальний діаліз не зменшать надмірні концентрації препарату в плазмі крові. Специфічного антидоту не існує. Лікування передозування симптоматичне.

Побічні реакції

Побічними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висип та підвищення рівня печінкових ферментів.
Частоту виникнення небажаних реакцій на цефтриаксон визначали за даними клінічних досліджень.
За частотою явища класифіковані таким чином: дуже поширені (&ge; 1/10), поширені (&ge; 1/100 &lt; 1/10), непоширені (&ge; 1/1000 &lt; 1/100), рідко поширені (&ge; 1/10000 &lt; 1/1000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).
Інфекції та інвазії: непоширені &ndash; грибкові інфекції статевих органів; рідко поширені &ndash; псевдомембранний коліт (b); частота невідомаа &ndash; суперінфекції (b).
З боку системи крові та лімфатичної системи: поширені &ndash; еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія; непоширені &ndash; гранулоцитопенія, анемія, розлади коагуляції; частота невідомаа &ndash; гемолітична анемія (b), агранулоцитоз.
З боку імунної системи: частота невідома &ndash; анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, реакції гіперчутливості (b), реакція Яриша-Герксгеймера.
З боку нервової системи: непоширені &ndash; головний біль, запаморочення; частота невідома (а) &ndash; судоми.
З боку органів слуху і рівноваги: частота невідома (а) &ndash; вертиго.
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: рідко поширені &ndash; бронхоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту: поширені &ndash; діарея (b), рідкі випорожнення; непоширені &ndash; нудота, блювання; частота невідома (а) &ndash; панкреатит (b), стоматит, глосит.
З боку гепатобіліарної системи: поширені &ndash; підвищення рівня печінкових ферментів; частота невідома (а) &ndash; преципітати у жовчному міхурі (b), ядерна жовтяниця.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені &ndash; висип; непоширені &ndash; свербіж; рідко поширені &ndash; кропив&rsquo;янка; частота невідомаа &ndash; синдром Стівенса &ndash; Джонсона (b), токсичний епідермальний некроліз (b), багатоформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, реакції з еозинофілією та системними симптомами (DRESS).
З боку нирок та сечовидільної системи: рідко поширені &ndash; гематурія, глюкозурія; частота невідома (а) &ndash; олігурія, утворення преципітатів у нирках (оборотні).
Загальні розлади та реакції у місці введення препарату: непоширені &ndash; флебіт, біль у місці інʼєкції, пропасниця; рідко поширені &ndash; набряк, озноб.
Дані лабораторних аналізів: непоширені &ndash; підвищення рівня креатиніну у крові; частота невідома (а) &ndash; хибнопозитивні результати тесту Кумбса (b), хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію (b), хибнопозитивні результати неферментних методів визначення глюкози (b).
а На основі постмаркетингових звітів. Оскільки інформацію про ці реакції надають добровільно, і вона стосується невизначеної кількості пацієнтів, неможливо достовірно оцінити частоту виникнення реакцій, у зв&rsquo;язку з цим вона характеризується як невідома.
b Див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;.
Інфекції та інвазії.
Випадки діареї після застосування цефтриаксону можуть бути пов&rsquo;язані із Clostridium difficile. Слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону.
Рідкісні випадки тяжких небажаних реакцій, іноді із летальними наслідками, зареєстровані у недоношених та доношених новонароджених (віком &lt; 28 днів), яким внутрішньовенно вводили цефтриаксон та препарати кальцію. При аутопсії у легенях та нирках були виявлені преципітати кальцієвої солі цефтриаксону. Високий ризик утворення преципітатів у новонароджених є наслідком їх малого об&rsquo;єму крові та довшого, ніж у дорослих, періоду напіввиведення цефтриаксону (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакодинаміка&raquo;).
Зареєстровані випадки утворення преципітатів у нирках, переважно у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (наприклад &ge; 80 мг/кг/добу) або загальні дози понад 10 грамів, а також мали додаткові фактори ризику (наприклад обмежене споживання рідини або постільний режим). Ризик утворення преципітатів зростає у пацієнтів, позбавлених рухливості або у хворих у стані зневоднення. Преципітати можуть супроводжуватися симптомами або бути асимптоматичними, можуть призводити до ниркової недостатності та анурії і зникають після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Зареєстровані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі, переважно у пацієнтів, яким препарат вводили у дозах, вищих за стандартну рекомендовану дозу. У дітей, за даними проспективних досліджень, частота утворення преципітатів при внутрішньовенному введенні препарату була різною &ndash; у деяких дослідженнях понад 30 %. При повільному введенні препарату (протягом 20&ndash;30 хвилин) частота утворення преципітатів нижча. Утворення преципітатів зазвичай не супроводжується симптомами, але у рідкісних випадках виникали такі клінічні симптоми, як біль, нудота і блювання. В таких випадках рекомендується симптоматичне лікування. Після припинення застосування цефтриаксону преципітати зазвичай зникають (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С.
Приготовлений розчин зберігати не більше 6 годин при температурі не вище 25 &deg;С і не більше 24 годин при температурі від 2 до 8 &deg;С.

По 2 г препарату у скляному флаконі, що закривається гумовою пробкою та алюмінієвим ковпачком з компонентом &bdquo;фліп-оф&rdquo;, по одному флакону в коробці.

Категорія відпуску

Свісс Перентералс Лтд.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Блок II, Ділянка № 402, 412-414 Промислова зона Керала, GIDC, Ніар Бавла, Ахмедабад, Гуджарат, 382 220, Індія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Цефтріаксон пор. д/р-ну д/ін. 2г фл. №1 Ананта

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

Немає в наявності

Наявність в аптеках для Цефтриаксон Ананта порошок для розчину для ін'єкцій, 2 г