Вігор бальзам для перорального застосування, 250 мл

діюча речовина: 100 мл розчину містять екстракту рідкого «Вігор» (1 : 1), отриманого із суміші лікарської рослинної сировини: кореневищ аїру тростинного (Rhizomata Calami) – 0,325 г; листя бобівника трилистого (Menyanthidis trifoliatae folium) – 0,065 г; трави деревію звичайного (Millefolii herba) – 0,432 г; кори дуба звичайного (Quercus cortex) – 0,0325 г; плодів кропу пахучого (Fructus anethi graveolentis) – 0,185 г; кореневищ з коренями левзеї сафлороподібної (великоголовника) (Rhizomata cum radicibus Leuzeaе сarthamoides) – 0,03 г; квіток липи серцелистої (Tiliae flos) – 0,3775 г; листя м’яти перцевої (Menthae piperitae folium) – 0,135 г; трави полину гіркого (Absinthii herba) – 0,065 г (екстрагент: етанол 70 %), – 30 мл;

допоміжні речовини: цукор-пісок, колер, етанол 96 %, вода очищена.

Розчин оральний.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина золотисто-коричневого кольору зі специфічним запахом. Під час зберігання допускається випадання осаду.

Інші засоби, що впливають на систему травлення та метаболічні процеси. Код АТХ А16А.

Бальзам «Вігор» містить ефірні олії, дубильні речовини, флавоноїди, каротин, органічні кислоти, лактони, фітонциди. Фармакологічні властивості лікарського засобу зумовлені дією компонентів, що входять до його складу. Препарат має адаптогенну, антистресову, антитоксичну, протизапальну дію. Покращує розумову та фізичну працездатність, сприяє травленню та нормалізації функцій серцево-судинної системи. Препарат підвищує резистентність організму до різних ендо- та екзогенних факторів, гіпоксії, активує ретикуло-ендотеліальну систему, має певний імунокоригувальний ефект та антиалергічні властивості.

Не вивчали.

Фізичні та емоційні перевантаження, стреси, астено-вегетативний синдром (підвищена втомлюваність, зниження працездатності, неврастенія, порушення сну); у складі комплексної терапії запальних захворювань верхніх дихальних шляхів; період реконвалесценції після

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу; гострі і хронічні отруєння різними хімічними речовинами, тяжкі форми ішемічної хвороби серця та есенціальної гіпертензії; тяжкі порушення функцій печінки та нирок; епілепсія; алкоголізм.

Деревій: підвищене згортання крові, схильність до тромбоутворення, підвищена чутливість до інших рослин родини айстрових (складноцвіті).

М’ята перцева: бронхіальна астма.

Полин гіркий: підвищена шлункова секреція, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, жовчнокам’яна хвороба, рефлюкс-езофагіт, наявність в анамнезі кровотеч із органів малого таза, анемія.

При одночасному застосуванні лікарського засобу з нітрофуранами, метронідазолом можливий розвиток антабусоподібного ефекту, з пероральними антидіабетичними препаратами, похідними сульфанілової кислоти – розвиток гіпоглікемічної коми, з ацетилсаліциловою кислотою – підвищення ризику розвитку виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, зі снодійними засобами – пригнічення дихального центру.

У разі необхідності одночасного застосування будь-яких інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем.

Лікарський засіб містить невелику кількість етанолу (алкоголю), менше 100 мг/дозу. У зв’язку з вмістом цукру препарат з обережністю призначати хворим на цукровий діабет. Пацієнтам зі шлунково-стравохідним рефлюксом (печією) слід уникати застосування препарату, оскільки печія може збільшитися.

Препарат не призначати особам, діяльність яких потребує підвищеної уваги; препарат може впливати на здатність керувати транспортними засобами чи роботу зі складними механізмами.

Бальзам «Вігор» не застосовувати вагітним та жінкам у період годування груддю.

Бальзам «Вігор» застосовувати дорослим усередину, по 20-30 мл 2-3 рази на добу, під час їди. Курс лікування визначає лікар індивідуально залежно від характеру та перебігу захворювання. Середній курс лікування становить 14 днів, при необхідності можна подовжити до 30 днів (після консультації з лікарем).

Повторний курс можливий за призначенням лікаря після перерви тривалістю 5–7 днів.

Бальзам «Вігор» не застосовувати дітям.

Симптоми: ознаки сп’яніння, пригнічення дихання, тяжке отруєння, коматозний стан.

Деревій: запаморочення, нудота.

Полин гіркий: прийом у підвищених дозах, особливо тривалий, може призвести до отруєння – розвитку судом, галюцинацій, втрати свідомості, при тривалому застосуванні можливі атонічні запори.

М’ята перцева: нераціональне застосування препаратів м’яти може призвести до болю у ділянці серця.

При довготривалому застосуванні лікарського засобу у дозах, що перевищують рекомендовані, можливе підвищення артеріального тиску, головний біль, розвиток залежності від алкоголю.

Лікування: негайна евакуація шлункового вмісту (викликати блювання та промити шлунок), симптоматична терапія; у тяжких випадках – інфузійне введення 40 % розчину глюкози з тіаміну хлоридом, оксигенотерапія, форсований діурез, штучна вентиляція легень.

При індивідуальній непереносимості компонентів лікарського засобу можливі алергічні реакції.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, почервоніння шкіри, свербіж, набряк шкіри, кропив’янка. У таких випадках препарат слід відмінити.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання.

Неврологічні розлади можливі при довготривалому застосуванні лікарського засобу у дозах, що перевищують рекомендовані: підвищення артеріального тиску, головний біль, розвиток залежності від алкоголю.

Тривале застосування може викликати так звану полинну епілепсію; абсинтин, що міститься у полині, при тривалому вживанні може спричинити атонію кишок; контактний дерматит.

У разі виникнення будь-яких небажаних явищ необхідно припинити застосування препарату та обов’язково звернутися до лікаря.

2 роки.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 250 мл у пляшці.

За рецептом.

ПрАТ «Біолік».

Україна, 24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Незалежності, 131, Ш.