Viber
Telegram
Алергікам
Діабетикам
Водіям
Вагітним
Годуючим матерям
Дітям
Рецептурний відпуск
Температура зберігання
- Основне
- Наявність в аптеках
- Інструкція
- Аналоги 22
- Написати відгук
Зовнішній вигляд товару може відрізнятися від зображеного
Монтелукаст-Тева таблетки жувальні по 4 мг, 28 шт.
Тева
Код товару: 1473.5462
Упаковка:
301,45грн
Блістер:
75,37грн
Ціна дійсна при замовленні на сайті
Доставка
Київ
Самовивіз з аптеки
Самовивіз з відділень поштових операторів
Доставимо за 2-3 дні
Основні властивості
Властивості препарату Монтелукаст-Тева таблетки жувальні по 4 мг, 28 шт.
Основні
| Діюча речовина | |
| Торгівельна назва | |
| Категорія | |
| GTIN | 5900004073183 |
| Країна виробник | Польща |
| Виробник | ТОВ Тева Оперейшнз Поланд |
| Імпортний | Так |
| Рецептурний відпуск | без рецепта |
| Дозування | 4 мг |
| Первинна упаковка | Блістер |
| Температура зберігання | від 5 °С до 25 °С |
| Термін придатності | 2 роки |
| Код АТС/ATX | R03D C03 |
| Упаковка | По 7 таблеток у блістері, по 4 блістери в картонній коробці |
| Форма випуску | Таблетки |
| Кількість в упаковці | 28 |
| Код Моріон | 389731 |
| Міжнародне найменування | Montelukast |
| Спосіб введення | орально |
Кому можна
| Алергікам | з обережністю |
| Діабетикам | з обережністю |
| Водіям | з обережністю |
| Вагітним | з обережністю |
| Годуючим матерям | з обережністю |
| Дітям | з 2 років |
Написати відгук
Перед публікацією Ваш відгук може бути відредагований для виправлення граматики, орфографії або видалення неприйнятних слів і контенту. Відгуки, які, як нам здається, створені зацікавленими сторонами, не будуть опубліковані. Намагайтеся розповідати про власний досвід, уникаючи узагальнень.
Монтелукаст-Тева таблетки жувальні по 4 мг, 28 шт. - Інструкція для застосування
Склад
діюча речовина: монтелукаст натрію;
1 таблетка жувальна містить монтелукасту 4 мг у вигляді монтелукасту натрію;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію лаурилсульфат, гідроксипропілцелюлоза, заліза оксид червоний (Е 172), ароматизатор вишневий РНS-143671, аспартам (Е 951), натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат.
Лікарська форма
Таблетки жувальні.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетка рожевого з вкрапленнями кольору у формі трикутника з округлими краями, з тисненням «93» з одного боку та «7424» – з іншого, без видимих тріщин або сколів.
Фармакотерапевтична група
Засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Антагоністи лейкотрієнових рецепторів.
Код АТX R03D C03.
Фармакодинаміка
Цистеїніллейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) є потужними ейкозаноїдами запалення, що виділяються різними клітинами, у тому числі опасистими клітинами та еозинофілами. Ці важливі проастматичні медіатори зв’язуються з цистеїніллейкотрієновими рецепторами (CysLT), присутніми в дихальних шляхах людини, і спричиняють такі реакції, як бронхоспазм, секрецію слизу, підвищення проникності судинної стінки і збільшення кількості еозинофілів.
Монтелукаст при пероральному застосуванні є активною сполукою, яка з високою вибірковістю і спорідненістю зв’язується з CysLT1-рецепторами. Згідно з клінічними дослідженнями, монтелукаст у дозі 5 мг пригнічує бронхоспазм після інгаляції LTD4. Бронходилатація спостерігалась упродовж 2 годин після перорального застосування, цей ефект був адитивним до бронходилатації, спричиненої β-агоністами. Лікування монтелукастом пригнічувало як ранню, так і пізню фази бронхообструкції, спричиненої антигенною стимуляцією.
Фармакокінетика
Абсорбція
Монтелукаст швидко всмоктується після перорального прийому. Після застосування дорослими натще таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 мг, середня максимальна концентрація (Cmax) у плазмі крові досягалася через 3 години (Tmax). Середня біодоступність при пероральному застосуванні становить 64%. Прийом звичайної їжі не впливав на біодоступність і на Cmax при пероральному застосуванні. Безпека та ефективність були підтверджені під час клінічних досліджень при застосуванні таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 10 мг, незалежно від часу прийому їжі.
Для таблеток жувальних по 5 мг показник Cmax у дорослих досягався через 2 години після прийому натще. Середня біодоступність при пероральному застосуванні становить 73% і знижується до 63% при прийомі зі стандартною їжею.
Після прийому натще таблеток жувальних, 4 мг, у дітей віком від 2 до 5 років показник Cmax досягається через 2 години після прийому препарату. Середнє значення Cmax на 66% вище, а середнє Cmin нижче, ніж у дорослих, після прийому таблеток по 10 мг.
Розподіл
Понад 99% монтелукасту зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу монтелукасту у стаціонарній фазі в середньому становить від 8 до 11 літрів. У ході досліджень на щурах із застосуванням радіоактивно міченого монтелукасту проходження через гематоенцефалічний бар’єр було мінімальним. Крім того, у всіх інших тканинах концентрації позначеного радіоізотопом матеріалу через 24 години після прийому дози також виявилися мінімальними.
Метаболізм
Монтелукаст активно метаболізується. Під час досліджень із застосуванням терапевтичних доз концентрації метаболітів монтелукасту у стаціонарному стані плазми крові в дорослих і пацієнтів дитячого віку не визначаються.
Цитохром Р450 2С8 є основним ферментом у метаболізмі монтелукасту. Крім того, цитохроми CYP 3A4 і 2С9 відіграють незначну роль у метаболізмі монтелукасту, хоча ітраконазол (інгібітор CYP 3А4) не змінював фармакокінетичні показники монтелукасту у здорових добровольців, які отримували 10 мг монтелукасту на добу. Згідно з результатами досліджень in vitro з використанням мікросом печінки людини, терапевтичні плазмові концентрації монтелукасту не пригнічують цитохроми Р450 3А4, 2С9, 1А2, 2А6, 2С19 і 2D6. Участь метаболітів у терапевтичній дії монтелукасту є мінімальною.
Виведення
Кліренс монтелукасту із плазми крові у здорових дорослих добровольців у середньому становить 45 мл/хв. Після перорального прийому монтелукасту, міченого ізотопом, 86% виводиться з калом протягом 5 днів і менше 0,2% – із сечею. У сукупності з біодоступністю монтелукасту при пероральному застосуванні цей факт вказує, що монтелукаст і його метаболіти майже повністю виводяться з жовчю.
Фармакокінетика у різних груп пацієнтів
Для пацієнтів із порушенням функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції нирок не проводили. Оскільки монтелукаст і його метаболіти виводяться з жовчю, корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок не вважається необхідною. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (понад 9 балів за шкалою Чайлда‒П’ю) немає.
При прийомі великих доз монтелукасту (що в 20 та 60 разів перевищували дозу, рекомендовану для дорослих) спостерігалося зниження концентрації теофіліну в плазмі крові. Цей ефект не спостерігається при прийомі рекомендованої дози 10 мг 1 раз на добу.
Монтелукаст швидко всмоктується після перорального прийому. Після застосування дорослими натще таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 мг, середня максимальна концентрація (Cmax) у плазмі крові досягалася через 3 години (Tmax). Середня біодоступність при пероральному застосуванні становить 64%. Прийом звичайної їжі не впливав на біодоступність і на Cmax при пероральному застосуванні. Безпека та ефективність були підтверджені під час клінічних досліджень при застосуванні таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 10 мг, незалежно від часу прийому їжі.
Для таблеток жувальних по 5 мг показник Cmax у дорослих досягався через 2 години після прийому натще. Середня біодоступність при пероральному застосуванні становить 73% і знижується до 63% при прийомі зі стандартною їжею.
Після прийому натще таблеток жувальних, 4 мг, у дітей віком від 2 до 5 років показник Cmax досягається через 2 години після прийому препарату. Середнє значення Cmax на 66% вище, а середнє Cmin нижче, ніж у дорослих, після прийому таблеток по 10 мг.
Розподіл
Понад 99% монтелукасту зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу монтелукасту у стаціонарній фазі в середньому становить від 8 до 11 літрів. У ході досліджень на щурах із застосуванням радіоактивно міченого монтелукасту проходження через гематоенцефалічний бар’єр було мінімальним. Крім того, у всіх інших тканинах концентрації позначеного радіоізотопом матеріалу через 24 години після прийому дози також виявилися мінімальними.
Метаболізм
Монтелукаст активно метаболізується. Під час досліджень із застосуванням терапевтичних доз концентрації метаболітів монтелукасту у стаціонарному стані плазми крові в дорослих і пацієнтів дитячого віку не визначаються.
Цитохром Р450 2С8 є основним ферментом у метаболізмі монтелукасту. Крім того, цитохроми CYP 3A4 і 2С9 відіграють незначну роль у метаболізмі монтелукасту, хоча ітраконазол (інгібітор CYP 3А4) не змінював фармакокінетичні показники монтелукасту у здорових добровольців, які отримували 10 мг монтелукасту на добу. Згідно з результатами досліджень in vitro з використанням мікросом печінки людини, терапевтичні плазмові концентрації монтелукасту не пригнічують цитохроми Р450 3А4, 2С9, 1А2, 2А6, 2С19 і 2D6. Участь метаболітів у терапевтичній дії монтелукасту є мінімальною.
Виведення
Кліренс монтелукасту із плазми крові у здорових дорослих добровольців у середньому становить 45 мл/хв. Після перорального прийому монтелукасту, міченого ізотопом, 86% виводиться з калом протягом 5 днів і менше 0,2% – із сечею. У сукупності з біодоступністю монтелукасту при пероральному застосуванні цей факт вказує, що монтелукаст і його метаболіти майже повністю виводяться з жовчю.
Фармакокінетика у різних груп пацієнтів
Для пацієнтів із порушенням функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції нирок не проводили. Оскільки монтелукаст і його метаболіти виводяться з жовчю, корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок не вважається необхідною. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (понад 9 балів за шкалою Чайлда‒П’ю) немає.
При прийомі великих доз монтелукасту (що в 20 та 60 разів перевищували дозу, рекомендовану для дорослих) спостерігалося зниження концентрації теофіліну в плазмі крові. Цей ефект не спостерігається при прийомі рекомендованої дози 10 мг 1 раз на добу.
Показання
Жувальні таблетки Монтелукаст-Тева 4 мг рекомендовані для дітей віком від 2 до 5 років:
- як додаткове лікування бронхіальної астми у пацієнтів з персистуючою астмою від легкого до помірного ступеня, що недостатньо контролюється інгаляційними кортикостероїдними препаратами, а також при недостатньому клінічному контролі астми за допомогою β-агоністів короткострокової дії, що застосовуються у разі необхідності;
- як альтернативний спосіб лікування по відношенню до низьких доз інгаляційних кортикостероїдів у пацієнтів з персистуючою астмою легкого ступеня, в яких не було нещодавно серйозних нападів астми, що потребують перорального прийому кортикостероїдів, а також для тих пацієнтів, у яких виявлено непереносимість інгаляційних кортикостероїдних препаратів;
- профілактично перед фізичними навантаженнями для запобігання астматичного нападу.
Протипоказання
Гіперчутливість до монтелукасту або до будь-якого компонента препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Монтелукаст-Тева можна призначати разом з іншими препаратами для профілактики або тривалого лікування астми. При дослідженні взаємодії з лікарськими засобами рекомендована доза монтелукасту не мала значного клінічного впливу на фармакокінетику таких препаратів: теофілін, преднізон, преднізолон, пероральні контрацептиви (етинілестрадіол/норетиндрон 35/1), терфенадин, дигоксин та варфарин.
У пацієнтів, які одночасно приймали фенобарбітал, площа під кривою «концентрація-час» (AUC) для монтелукасту знижувалася приблизно на 40%. Оскільки монтелукаст метаболізується СYР 3А4, 2C8 та 2C9, необхідно бути обережним, особливо щодо дітей, якщо монтелукаст призначати одночасно з індукторами СYР 3А4, 2C8 та 2C9, наприклад фенітоїном, фенобарбіталом і рифампіцином.
У дослідженнях in vitro було показано, що монтелукаст є потужним інгібітором CYP 2C8. Проте дані клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів, що включають монтелукаст і розиглітазон (препарат, що метаболізується за допомогою CYP 2C8), показали, що монтелукаст не є інгібітором CYP 2C8 in vivo. Таким чином, монтелукаст не впливає значною мірою на метаболізм препаратів, що метаболізуються за допомогою цього фермента (наприклад паклітакселу, розиглітазону та репаглініду).
Під час досліджень in vitro було встановлено, що монтелукаст є субстратом CYP 2C8 і меншою мірою 2C9 та 3A4. У ході клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів із застосуванням монтелукасту і гемфіброзилу (інгібітору CYP 2C8 та 2С9) гемфіброзил підвищував системну експозицію монтелукасту в 4,4 рази. При одночасному застосуванні з гемфіброзилом або іншими потужними інгібіторами CYP 2C8 корекція дози монтелукасту не потрібна, але лікар повинен враховувати підвищений ризик виникнення побічних реакцій.
За результатами досліджень in vitro не очікується виникнення клінічно важливих взаємодій з менш потужними інгібіторами CYP 2C8 (наприклад, з триметопримом). Одночасне застосування монтелукасту з ітраконазолом, сильним інгібітором CYP 3A4, не призводило до істотного підвищення системної експозиції монтелукасту.
У пацієнтів, які одночасно приймали фенобарбітал, площа під кривою «концентрація-час» (AUC) для монтелукасту знижувалася приблизно на 40%. Оскільки монтелукаст метаболізується СYР 3А4, 2C8 та 2C9, необхідно бути обережним, особливо щодо дітей, якщо монтелукаст призначати одночасно з індукторами СYР 3А4, 2C8 та 2C9, наприклад фенітоїном, фенобарбіталом і рифампіцином.
У дослідженнях in vitro було показано, що монтелукаст є потужним інгібітором CYP 2C8. Проте дані клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів, що включають монтелукаст і розиглітазон (препарат, що метаболізується за допомогою CYP 2C8), показали, що монтелукаст не є інгібітором CYP 2C8 in vivo. Таким чином, монтелукаст не впливає значною мірою на метаболізм препаратів, що метаболізуються за допомогою цього фермента (наприклад паклітакселу, розиглітазону та репаглініду).
Під час досліджень in vitro було встановлено, що монтелукаст є субстратом CYP 2C8 і меншою мірою 2C9 та 3A4. У ході клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів із застосуванням монтелукасту і гемфіброзилу (інгібітору CYP 2C8 та 2С9) гемфіброзил підвищував системну експозицію монтелукасту в 4,4 рази. При одночасному застосуванні з гемфіброзилом або іншими потужними інгібіторами CYP 2C8 корекція дози монтелукасту не потрібна, але лікар повинен враховувати підвищений ризик виникнення побічних реакцій.
За результатами досліджень in vitro не очікується виникнення клінічно важливих взаємодій з менш потужними інгібіторами CYP 2C8 (наприклад, з триметопримом). Одночасне застосування монтелукасту з ітраконазолом, сильним інгібітором CYP 3A4, не призводило до істотного підвищення системної експозиції монтелукасту.
Особливості застосування
Пацієнтів необхідно попередити, що Монтелукаст-Тева для перорального застосування не слід застосовувати для зняття гострих нападів астми, а також про те, що вони повинні завжди мати при собі відповідний препарат екстреної допомоги. При гострому нападі слід застосовувати інгаляційні β-агоністи короткої дії. Пацієнтам необхідно якнайшвидше проконсультуватися з лікарем у випадку, якщо їм потрібна більша, ніж зазвичай, кількість інгаляцій β-агоністів короткої дії.
Не слід різко замінювати терапію монтелукастом на інгаляційні або пероральні кортикостероїди.
Немає даних, які доводили б, що прийом пероральних кортикостероїдів можна зменшити при одночасному застосуванні монтелукасту.
У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримують протиастматичні засоби, в тому числі монтелукаст, може спостерігатися системна еозинофілія, інколи разом із клінічними проявами васкуліту, так званий синдром Чарга‒Стросса (гранулематозний алергічний ангіїт), лікування якого проводиться за допомогою системних кортикостероїдів. Такі випадки зазвичай (але не завжди) були пов’язані зі зменшенням або відміною терапії кортикостероїдними препаратами. Імовірність того, що антагоністи лейкотрієнових рецепторів можуть бути пов’язані з появою синдрому Чарга‒Стросса, неможливо ні спростувати, ні підтвердити, тому лікарі повинні уважно ставитись до виникнення у пацієнтів еозинофілії, васкулітного висипання, погіршення легеневої симптоматики, ускладнень з боку серця та/або нейропатії. Пацієнтам, у яких розвивалися вищезгадані симптоми, необхідно пройти повторне обстеження, а схему їх лікування слід повторно переглянути.
Повідомлялося про виникнення психоневрологічних явищ у пацієнтів, які приймають Монтелукаст-Тева (див. розділ «Побічні реакції»). Оскільки на ці явища можуть впливати інші фактори, невідомо, чи пов’язані ці явища із застосуванням лікарського засобу Монтелукаст-Тева. Лікарі повинні обговорити ці небажані явища зі своїми пацієнтами та/або їх доглядальниками. Пацієнтам та/або доглядальникам слід дати вказівки про те, щоб вони повідомляли свого лікаря про виникнення таких змін. При призначенні лікарського засобу необхідно провести ретельну оцінку ризиків та переваг продовження лікування монтелукастом у випадку виникнення таких явищ.
Лікування монтелукастом не дозволяє пацієнтам з аспіринзалежною астмою застосовувати аспірин або інші нестероїдні протизапальні препарати.
Монтелукаст-Тева містить аспартам, який є джерелом фенілаланіну. Пацієнтам, хворим на фенілкетонурію, необхідно враховувати, що кожна жувальна таблетка Монтелукаст-Тева 4 мг або 5 мг містить 0,5 мг аспартаму.
Не слід різко замінювати терапію монтелукастом на інгаляційні або пероральні кортикостероїди.
Немає даних, які доводили б, що прийом пероральних кортикостероїдів можна зменшити при одночасному застосуванні монтелукасту.
У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримують протиастматичні засоби, в тому числі монтелукаст, може спостерігатися системна еозинофілія, інколи разом із клінічними проявами васкуліту, так званий синдром Чарга‒Стросса (гранулематозний алергічний ангіїт), лікування якого проводиться за допомогою системних кортикостероїдів. Такі випадки зазвичай (але не завжди) були пов’язані зі зменшенням або відміною терапії кортикостероїдними препаратами. Імовірність того, що антагоністи лейкотрієнових рецепторів можуть бути пов’язані з появою синдрому Чарга‒Стросса, неможливо ні спростувати, ні підтвердити, тому лікарі повинні уважно ставитись до виникнення у пацієнтів еозинофілії, васкулітного висипання, погіршення легеневої симптоматики, ускладнень з боку серця та/або нейропатії. Пацієнтам, у яких розвивалися вищезгадані симптоми, необхідно пройти повторне обстеження, а схему їх лікування слід повторно переглянути.
Повідомлялося про виникнення психоневрологічних явищ у пацієнтів, які приймають Монтелукаст-Тева (див. розділ «Побічні реакції»). Оскільки на ці явища можуть впливати інші фактори, невідомо, чи пов’язані ці явища із застосуванням лікарського засобу Монтелукаст-Тева. Лікарі повинні обговорити ці небажані явища зі своїми пацієнтами та/або їх доглядальниками. Пацієнтам та/або доглядальникам слід дати вказівки про те, щоб вони повідомляли свого лікаря про виникнення таких змін. При призначенні лікарського засобу необхідно провести ретельну оцінку ризиків та переваг продовження лікування монтелукастом у випадку виникнення таких явищ.
Лікування монтелукастом не дозволяє пацієнтам з аспіринзалежною астмою застосовувати аспірин або інші нестероїдні протизапальні препарати.
Монтелукаст-Тева містить аспартам, який є джерелом фенілаланіну. Пацієнтам, хворим на фенілкетонурію, необхідно враховувати, що кожна жувальна таблетка Монтелукаст-Тева 4 мг або 5 мг містить 0,5 мг аспартаму.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Не очікується впливу монтелукасту на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Проте дуже рідко повідомлялося про сонливість або запаморочення.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність
Дослідження на тваринах не показало небажаних ефектів впливу на вагітність або ембріональний/фетальний розвиток.
Обмежена інформація бази даних відносно вагітностей не вказує на причинно-наслідковий взаємозв’язок між застосуванням монтелукасту і виникненням мальформацій (таких як дефекти кінцівок), про які рідко повідомлялося в ході всесвітнього постмаркетингового досвіду застосування.
Лікарський засіб Монтелукаст-Тева можна приймати у період вагітності, тільки якщо це вважається вкрай необхідним.
Годування груддю
Досліди на тваринах показали, що монтелукаст проникає у грудне молоко.
Невідомо, чи проникає монтелукаст у грудне молоко у людини, тому Монтелукаст-Тева можна приймати у період годування груддю, тільки якщо це вважається вкрай необхідним.
Спосіб застосування та дози
Препарат слід застосовувати дітям під наглядом дорослих.
Дітям віком від 2 до 5 років.
Рекомендована доза становить 1 жувальну таблетку по 4 мг на добу, ввечері. Монтелукаст-Тева приймати за 1 годину до або через 2 години після їди. Для пацієнтів цієї групи індивідуальний підбір дози не потрібен.
Дітям віком від 6 до 14 років.
Рекомендована доза становить 1 жувальну таблетку по 5 мг на добу, ввечері. Монтелукаст-Тева приймати за 1 годину до або через 2 години після їди. Для пацієнтів цієї групи індивідуальний підбір дози не потрібен.
Пацієнтам віком від 15 років рекомендується застосовувати Монтелукаст-Тева, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг.
Загальні рекомендації
Терапевтичний ефект лікарського засобу Монтелукаст-Тева на показники контролю астми відбувається впродовж 1 доби. Пацієнтам рекомендується продовжувати застосовувати Монтелукаст-Тева, навіть якщо прояви їх астми під контролем, так само як і під час її загострення.
Особливі групи пацієнтів
Регулювання дози не потрібно для пацієнтів з нирковою недостатністю або легким чи середнім ступенем порушення функції печінки. Немає даних відносно пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня. Дозування препарату для хлопчиків і дівчаток однакове.
Альтернативна терапія низьким дозам інгаляційних кортикостероїдів у пацієнтів із персистуючою астмою легкого ступеня
Монтелукаст-Тева не рекомендується як монотерапія пацієнтам з персистуючою астмою помірного ступеня. Застосування монтелукасту в якості альтернативи низькодозовим інгаляційним кортикостероїдам дітям 2–5 років з персистуючою астмою легкого ступеня рекомендується тільки тим пацієнтам, у яких не було нещодавно серйозних нападів астми, що потребували перорального прийому кортикостероїдів, та у яких виявлено непереносимість інгаляційних кортикостероїдних препаратів. Персистуюча астма легкого ступеня – це астма із симптомами частіше 1 разу на тиждень, але рідше ніж 1 раз на добу, нічні напади частіше 2 нападів у місяць, але рідше ніж 1 раз на тиждень при нормальній функції легень між нападами.
Якщо задовільний контроль бронхіальної астми не досягнутий після лікування (зазвичай упродовж одного місяця), треба розглянути необхідність додаткової або іншої протизапальної терапії, що базується на ступінчастій системі лікування бронхіальної астми. Також слід періодично оцінювати стан пацієнтів на предмет контролю бронхіальної астми. Якщо у дітей виникають труднощі з прийомом жувальної таблетки, лікарський засіб слід приймати у вигляді гранул.
Профілактичне запобігання астми, спричиненої фізичним навантаженням, у дітей 2–5 років
У дітей 2–5 років бронхоспазм, спричинений фізичним навантаженням, може бути домінантним показником персистуючої астми, що потребує лікування інгаляційними кортикостероїдними препаратами. Стан пацієнтів необхідно оцінювати після 2–4 тижнів лікування препаратом Монтелукаст-Тева. Якщо задовільної клінічної відповіді на терапію не досягнуто, слід розглянути можливість додаткової чи іншої терапії.
Монтелукаст-Тева та інші препарати для лікування астми
Коли лікування з монтелукастом використовується як допоміжна терапія до інгаляційних кортикостероїдів, Монтелукаст-Тева не можна різко замінювати на інгаляційні кортикостероїди.
Дітям віком від 2 до 5 років.
Рекомендована доза становить 1 жувальну таблетку по 4 мг на добу, ввечері. Монтелукаст-Тева приймати за 1 годину до або через 2 години після їди. Для пацієнтів цієї групи індивідуальний підбір дози не потрібен.
Дітям віком від 6 до 14 років.
Рекомендована доза становить 1 жувальну таблетку по 5 мг на добу, ввечері. Монтелукаст-Тева приймати за 1 годину до або через 2 години після їди. Для пацієнтів цієї групи індивідуальний підбір дози не потрібен.
Пацієнтам віком від 15 років рекомендується застосовувати Монтелукаст-Тева, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг.
Загальні рекомендації
Терапевтичний ефект лікарського засобу Монтелукаст-Тева на показники контролю астми відбувається впродовж 1 доби. Пацієнтам рекомендується продовжувати застосовувати Монтелукаст-Тева, навіть якщо прояви їх астми під контролем, так само як і під час її загострення.
Особливі групи пацієнтів
Регулювання дози не потрібно для пацієнтів з нирковою недостатністю або легким чи середнім ступенем порушення функції печінки. Немає даних відносно пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня. Дозування препарату для хлопчиків і дівчаток однакове.
Альтернативна терапія низьким дозам інгаляційних кортикостероїдів у пацієнтів із персистуючою астмою легкого ступеня
Монтелукаст-Тева не рекомендується як монотерапія пацієнтам з персистуючою астмою помірного ступеня. Застосування монтелукасту в якості альтернативи низькодозовим інгаляційним кортикостероїдам дітям 2–5 років з персистуючою астмою легкого ступеня рекомендується тільки тим пацієнтам, у яких не було нещодавно серйозних нападів астми, що потребували перорального прийому кортикостероїдів, та у яких виявлено непереносимість інгаляційних кортикостероїдних препаратів. Персистуюча астма легкого ступеня – це астма із симптомами частіше 1 разу на тиждень, але рідше ніж 1 раз на добу, нічні напади частіше 2 нападів у місяць, але рідше ніж 1 раз на тиждень при нормальній функції легень між нападами.
Якщо задовільний контроль бронхіальної астми не досягнутий після лікування (зазвичай упродовж одного місяця), треба розглянути необхідність додаткової або іншої протизапальної терапії, що базується на ступінчастій системі лікування бронхіальної астми. Також слід періодично оцінювати стан пацієнтів на предмет контролю бронхіальної астми. Якщо у дітей виникають труднощі з прийомом жувальної таблетки, лікарський засіб слід приймати у вигляді гранул.
Профілактичне запобігання астми, спричиненої фізичним навантаженням, у дітей 2–5 років
У дітей 2–5 років бронхоспазм, спричинений фізичним навантаженням, може бути домінантним показником персистуючої астми, що потребує лікування інгаляційними кортикостероїдними препаратами. Стан пацієнтів необхідно оцінювати після 2–4 тижнів лікування препаратом Монтелукаст-Тева. Якщо задовільної клінічної відповіді на терапію не досягнуто, слід розглянути можливість додаткової чи іншої терапії.
Монтелукаст-Тева та інші препарати для лікування астми
Коли лікування з монтелукастом використовується як допоміжна терапія до інгаляційних кортикостероїдів, Монтелукаст-Тева не можна різко замінювати на інгаляційні кортикостероїди.
Діти
Не рекомендується застосовувати препарат дітям віком до 2 років. Дітям лікарський засіб слід давати під наглядом дорослих.
Передозування
Спеціальної інформації щодо лікування передозувань монтелукастом немає.
У дослідженнях хронічної астми монтелукаст призначали в дозах до 200 мг/добу дорослим пацієнтам протягом 22 тижнів, а при короткочасних дослідженнях – до 900 мг/добу протягом приблизно одного тижня, клінічно значущі побічні реакції були відсутні.
При постмаркетинговому застосуванні та під час клінічних досліджень надходили повідомлення про гостре передозування препаратом монтелукасту. Ці дані включали прийом препарату дорослими та дітьми в дозах, що перевищують 1000 мг (приблизно 61 мг/кг, дитина віком 42 місяці). Отримані клінічні і лабораторні дані відповідали профілю безпеки для дорослих пацієнтів і дітей.
У більшості випадків передозування про побічні реакції не повідомлялось. Найчастіше спостерігалися побічні ефекти, що відповідали профілю безпеки препарату та включали біль у животі, сонливість, відчуття спраги, головний біль, блювання та психомоторну гіперактивність.
Невідомо, чи виводиться монтелукаст за допомогою перитонеального діалізу або гемодіалізу.
Побічні реакції
Оцінку монтелукасту проводили під час клінічних досліджень у пацієнтів з персистуючою астмою:
Оцінку монтелукасту проводили під час клінічних досліджень у пацієнтів з інтермітуючою астмою наступним чином:
У ході клінічних досліджень про нижчезазначені побічні реакції повідомлялося часто (від ≥1/100 до <1/10) у пацієнтів, які отримували лікування монтелукастом, а також з більшою частотою, ніж у пацієнтів, які отримували лікування плацебо.
Таблиця 1
Під час клінічних досліджень при тривалому лікуванні обмеженої кількості дорослих пацієнтів (впродовж 2 років) і дітей 6–14 років (впродовж 12 місяців) профіль безпеки не змінювався.
Загалом 502 дитини віком від 2 до 5 років отримували лікування монтелукастом протягом як мінімум 3 місяців, 338 – упродовж 6 місяців або довше, 534 – упродовж 12 місяців або довше. При тривалому лікуванні профіль безпеки у цих пацієнтів не змінювався.
У постмаркетинговий період було повідомлено про наступні побічні реакції. Частота побічних реакцій розподілялась наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (не можна визначити за наявними даними).
Інфекції та інвазії
Дуже часто: інфекція верхніх дихальних шляхів.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко: схильність до кровотеч.
Дуже рідко: тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи
Нечасто: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія.
Дуже рідко: еозинофільна інфільтрація печінки.
Психічні розлади
Нечасто: порушення сну, у тому числі нічні кошмари, безсоння, сомнамбулізм, психомоторна гіперактивність, дратівливість, тривога, неспокій, ажитація, включаючи агресивну поведінку або ворожість, депресія.
Рідко: тремор.
Дуже рідко: галюцинації, дезорієнтація, суїцидальні думки та поведінка (суїцидальність), дисфемія.
Порушення з боку нервової системи
Нечасто: запаморочення, млявість, сонливість, парестезія/гіпестезія, судоми.
Рідко: порушення уваги, погіршення пам’яті, тики.
Порушення з боку серця
Рідко: пальпітація.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння
Нечасто: епістаксис.
Дуже рідко: синдром Чарга‒Стросса (див. розділ «Особливості застосування»), легенева еозинофілія.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Часто: діарея, нудота, блювання.
Нечасто: сухість у роті, диспепсія.
Порушення з боку гепатобіліарної системи
Часто: підвищений рівень сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ).
Дуже рідко: гепатит (включаючи холестатичне, гепатоцелюлярне та змішане ушкодження печінки).
Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин
Часто: висип.
Нечасто: гематома, синці, кропив’янка, свербіж.
Рідко: ангіоневротичний набряк.
Дуже рідко: вузликова еритема, мультиформна еритема.
Порушення з боку скелетно-м’язової та сполучної тканини
Нечасто: артралгія, міалгія, включаючи м’язові судоми.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Нечасто: енурез у дітей.
Ускладнення загального характеру та реакції у місці введення
Часто: пірексія.
Нечасто: астенія/втомлюваність, нездужання, набряк.
- жувальні таблетки 5 мг приблизно у 1750 дітей віком від 6 до 14 років;
- жувальні таблетки 4 мг у 851 дитини віком від 2 до 5 років.
Оцінку монтелукасту проводили під час клінічних досліджень у пацієнтів з інтермітуючою астмою наступним чином:
- гранули 4 мг та жувальні таблетки у 1038 дітей віком від 6 місяців до 5 років.
У ході клінічних досліджень про нижчезазначені побічні реакції повідомлялося часто (від ≥1/100 до <1/10) у пацієнтів, які отримували лікування монтелукастом, а також з більшою частотою, ніж у пацієнтів, які отримували лікування плацебо.
Таблиця 1
| Класи систем органів | Діти від 6 до 14 років (одне 8-тижневе дослідження; n=201, два 56-тижневих дослідження; n=615) |
Діти від 2 до 5 років (одне 12-тижневе дослідження; n=461, одне 48-тижневе дослідження; n=278) |
| Порушення з боку нервової системи | Головний біль | |
| Порушення з боку шлунково-кишкового тракту | Абдомінальний біль | |
| Ускладнення загального характеру та реакції у місці введення | Відчуття спраги |
Під час клінічних досліджень при тривалому лікуванні обмеженої кількості дорослих пацієнтів (впродовж 2 років) і дітей 6–14 років (впродовж 12 місяців) профіль безпеки не змінювався.
Загалом 502 дитини віком від 2 до 5 років отримували лікування монтелукастом протягом як мінімум 3 місяців, 338 – упродовж 6 місяців або довше, 534 – упродовж 12 місяців або довше. При тривалому лікуванні профіль безпеки у цих пацієнтів не змінювався.
У постмаркетинговий період було повідомлено про наступні побічні реакції. Частота побічних реакцій розподілялась наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (не можна визначити за наявними даними).
Інфекції та інвазії
Дуже часто: інфекція верхніх дихальних шляхів.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко: схильність до кровотеч.
Дуже рідко: тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи
Нечасто: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія.
Дуже рідко: еозинофільна інфільтрація печінки.
Психічні розлади
Нечасто: порушення сну, у тому числі нічні кошмари, безсоння, сомнамбулізм, психомоторна гіперактивність, дратівливість, тривога, неспокій, ажитація, включаючи агресивну поведінку або ворожість, депресія.
Рідко: тремор.
Дуже рідко: галюцинації, дезорієнтація, суїцидальні думки та поведінка (суїцидальність), дисфемія.
Порушення з боку нервової системи
Нечасто: запаморочення, млявість, сонливість, парестезія/гіпестезія, судоми.
Рідко: порушення уваги, погіршення пам’яті, тики.
Порушення з боку серця
Рідко: пальпітація.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння
Нечасто: епістаксис.
Дуже рідко: синдром Чарга‒Стросса (див. розділ «Особливості застосування»), легенева еозинофілія.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Часто: діарея, нудота, блювання.
Нечасто: сухість у роті, диспепсія.
Порушення з боку гепатобіліарної системи
Часто: підвищений рівень сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ).
Дуже рідко: гепатит (включаючи холестатичне, гепатоцелюлярне та змішане ушкодження печінки).
Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин
Часто: висип.
Нечасто: гематома, синці, кропив’янка, свербіж.
Рідко: ангіоневротичний набряк.
Дуже рідко: вузликова еритема, мультиформна еритема.
Порушення з боку скелетно-м’язової та сполучної тканини
Нечасто: артралгія, міалгія, включаючи м’язові судоми.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Нечасто: енурез у дітей.
Ускладнення загального характеру та реакції у місці введення
Часто: пірексія.
Нечасто: астенія/втомлюваність, нездужання, набряк.
Термін придатності
2 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла, у недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 7 таблеток у блістері, по 4 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
ТОВ Тева Оперейшнз Поланд.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
Вул. Могильська 80, 31-546 Краків, Польща.
Джерело інструкції
Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — Державного реєстру лікарських засобів України.
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, носить інформаційний характер і призначена виключно з метою ознайомлення. Не використовуйте цей посібник для медичних рекомендацій.
Постановка діагнозу і вибір методики лікування здійснюється тільки вашим лікарем!
podorozhnyk.ua не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання інформації, розміщеної на сайті podorozhnyk.ua. Детальніше про відмову від відповідальності.
Повні аналоги
Також вас можуть зацікавити
Монтелукаст-Тева таблетки жувальні по 4 мг, 28 шт.
Код товару: 1473.5462Упаковка:
301,45грн
Блістер:
75,37грн