Полегшення болю при мігрені ібупрофен, орально

Мігрень викликає такий реальний біль, як і біль від травми, з однією відмінністю: здорові звички і прості засоби іноді зупиняють мігрень до того, як вона почнеться.

Прийом відповідних ліків є перевіреним способом лікування, і профілактики мігрені. Однак це лише частина лікування нападів мігрені. Також важливо добре дбати про себе і розуміти, як впоратися з мігренозним болем, коли він вражає.

Той самий вибір способу життя, який сприяє загальному доброму здоров'ю, також може зменшити кількість приступів та біль при мігрені.

Поєднання медицини з поведінковими заходами та способом життя часто може бути найефективнішим способом впоратися з мігренню.

Що таке мігрень?

Мігрень — це набагато більше, ніж сильний головний біль, це захворювання, яке характеризуються повторними нападами, одностороннім інтенсивним головним болем, пульсуючого характеру. Він посилюється при фізичній напрузі та супроводжується такими симптомами як нудота, блювання, фотофобія (світлобоязнь).
Згідно з класифікацією головного болю, мігрень відноситься до первинної, а також є найбільш часто зустрічаємим головним болем.

Види мігрені в залежності від характеру прояву

Існують різні типи мігрені. Дане захворювання поділяється на такі види як:

Мігрень з аурою

Приблизно кожна третя людина з мігренню має цей тип.
Знак попередження найчастіше є симптомом, який впливає на зір, таким як сліпі плями або миготливі вогні перед очима.

Аури можуть виникати або самі собою, або разом з симптомами мігрені без аури. Аура зазвичай виникає до головного болю, який може бути сильним або легким. У деяких людей головний біль може так і не проявитися.

Аури зазвичай починають відбуватися поступово протягом п'яти хвилин і тривають до години.

Аури найчастіше пов'язані із зором. Мова також може бути порушена. Деякі люди відчувають себе дезорієнтованими або збентеженими, або можуть зомліти, хоча це рідкість.

Загальні симптоми мігрені з аурою, пов'язані із зором, включають:

• сліпі плями (виникає не 100% огляд видимості);
• миготливі або мерехтливі вогні перед очима;
• бачення зигзагоподібних візерунків;
• тимчасова сліпота.

Інші симптоми мігрені з аурою можуть включати:

• оніміння або поколювання в різних частинах тіла;
• м'язова слабкість;
• почуття запаморочення чи виходу з рівноваги.

На сьогоднішній день досі невідомо, що викликає мігрень з аурою. Однак є деякі припущення, що такий вид мігрені може бути викликаний повільною хвилею зміненої активності мозку, яка називається «кортикальною депресією, що поширюється». Це призводить до тимчасових змін у хімічних речовинах, нервах та кровотоку в мозку, які впливають на те, як він працює, і можуть бути пов'язані з болем.

Мігрень без аури

Мігрень без аури є найпоширенішим типом мігрені. Якщо у людини мігрень без аури, вона не отримує попереджувальний знак про те, що напад мігрені ось-ось почнеться, на відміну від мігрені з аурою.
Приступи мігрені без аури зазвичай тривають від чотирьох до трьох днів, якщо вони не лікуються або якщо лікування не ефективно. Частота цих нападів варіюється. Вони можуть відбуватися кожні кілька років або кілька разів на тиждень.

Мігрень без аури раніше називали «звичайною мігренню» або «простою гемікранією». До симптомів такого виду мігрені відносяться:

1. Головний біль, який зазвичай виникає з одного боку голови. Це часто пульсуючий біль, який погіршується при якомусь русі голови та тіла. Такий біль дуже інтенсивний і він не дозволяє виконувати навіть звичайну повсякденну діяльність.
2. Почуття нудоти іноді може виникати блювання.
3. Чутливість до світла (світлобоязнь), звуку (фонофобія) та/або запахів.

Хронічна мігрень

Хронічна мігрень визначається, як головний біль не менше 15 днів на місяць, причому 8 з них мають симптоми мігрені, принаймні протягом 3 місяців. Люди, у яких менше днів головного болю із симптомами мігрені, мають епізодичну мігрень.
Симптоми хронічної мігрені можуть включати:

• частий, інтенсивний головний біль;
• підвищена чутливість до світла, звуку чи запахів;
• нудота та блювання.

Також можуть виникати симптоми, які характерні для мігрені з аурою:

• порушення зору;
• проблеми з промовою;
• оніміння або поколювання в тілі;
• запаморочення та відчуття обертання.

Для багатьох людей хронічна мігрень розвивається поступово, причому напади мігрені стають дедалі частішими з часом. Близько 2 зі 100 осіб з епізодичною мігренню розвиватимуть хронічну мігрень щороку. Для деяких людей хронічна мігрень переходить у ремісію протягом 2 років після того, як вона стає хронічною.

Картина хронічної мігрені змінюватиметься залежно від індивідуальних обставин людини. У деяких людей це може повернутися до епізодичної мігрені, в інших вона залишається незмінною або погіршується.

Існує ряд захворювань, які можуть збільшити схильність до мігрені. До них відносяться:

• депресія;
• тривога;
• інші патологічні стани, такі як фіброміалгія (довгостроковий стан, який викликає біль по всьому тілу);
• апное (зупинка дихання) під час сну;
• синдром постуральної ортостатичної тахікардії (аномальне збільшення частоти серцевих скорочень).

Хронічна мігрень пов'язана з більшою інвалідністю і має величезний вплив на фізичне, соціальне та трудове життя. Багато людей з хронічною мігренню повідомляють про нижчу якість життя та погане здоров'я, ніж люди з епізодичною мігренню.

Мігрень з аурою стовбура мозку

Раніше відома, як мігрень базилярного типу. Вона пов'язана з неврологічними симптомами, які включатимуть:

• невиразність мови (дизартрія);
• відчуття руху (запаморочення);
• дзвін у вухах;
• двоїння в очах (диплопія);
• нестійкість при ходьбі (атаксія);
• тимчасове зниження свідомості (непритомність);
• оніміння та поколювання в обох руках та/або ногах;
• зміни у зорі обох очей, такі як візерунки або миготливі вогні.

Такий вид мігрені часто розвивається поступово. Мігрень з аурою стовбура мозку зустрічається приблизно в 1 з 10 осіб, які отримують мігрень з типовою зоровою аурою. Запаморочення, невиразна мова, дзвін у вухах та двоїння в очах також часто зустрічаються.

Деякі люди відчувають дезорієнтацію або сплутаність свідомості, а також тимчасову втрату свідомості, відому як непритомність.

В цілому, більшість людей з мігренню з аурою стовбура мозку вперше відчувають симптоми в дорослому житті, хоча це може статися в будь-якому віці. Однак, якщо перший напад мігрені розвивається після 50 років, буде потрібно подальше дослідження, таке як МРТ-сканування, щоб виключити деякі інші причини.

Вважається, що кортикальна депресія, що поширюється (КПД) є мозковим механізмом, який генерує мігрень з аурою стовбура мозку, аналогічно типовій візуальній аурі при мігрені. Тим не менш, поточне розуміння полягає в тому, що КПД виникає або в стовбурі мозку (основа мозку) або додатково на поверхні мозку (кора головного мозку).

Як і інші форми мігрені з аурою, ці напади можуть бути спричинені певними речами.

Мігрень з аурою стовбура мозку слід відрізняти від геміплегічної мігрені. Геміплегічна мігрень викликає тимчасову слабкість на одній стороні тіла, зазвичай на обличчі та руках, але може також впливати на ноги.

Люди, які зазнають мігрень з нападами аури стовбура мозку, можуть бути розглянуті та досліджені для деяких інших станів, таких як хвороба Меньєра, ішемічний інсульт, епілепсія або вестибулярні розлади, які впливають на вухо, що викликають запаморочення. Інші стани повинні бути виключені, щоб отримати відповідний діагноз та лікування.

Мігрень з аурою має дещо вищий ризик інсульту, ніж мігрень без аури, проте немає жодних доказів того, що мігрень з аурою стовбура мозку має вищий ризик інсульту, ніж мігрень з типовою аурою.

Вестибулярна мігрень

Вестибулярна мігрень (також звана мігренозним запамороченням) — це тип мігрені, при якому люди відчувають комбінацію запаморочення та проблем з балансом, а також можуть виникати інші симптоми мігрені.
Така мігрень зазвичай пов'язана з низкою типових симптомів поряд з головним болем, включаючи:

• почуття нудоти;
• світлобоязнь (фотофобія);
• чутливість до звуку (фонофобія);
• чутливість до руху (для деяких людей фізичні вправи можуть посилити їхній головний біль).

Тим не менш, є й інші симптоми мігрені, які не включені в критерії, що використовуються для встановлення діагнозу (попри те, що вони поширені). До них відносяться:

• запаморочення;
• чутливість до запахів (осмофобія);
• світло, що викликає біль, а не лише чутливість (фотична аллодінія);
• чутливість до дотиків до голови або обличчя (краніальна алодинія).

У людей можуть бути напади запаморочення без головного болю. Однак для того, щоб вестибулярна мігрень була діагностована, головний біль повинен бути присутнім у якийсь момент.

Абдомінальна мігрень

Абдомінальна мігрень є досить поширеним станом, який вражає 4 із 100 дітей, а також деяких дорослих.

Діти зазвичай перестають отримувати абдомінальну мігрень на той час, коли вони виростають, але часто розвивають мігрень у пізньому віці. Дуже мало відомо про абдомінальну мігрень у дорослих.

Симптоми такої мігрені включають:

• регулярні напади помірного та сильного болю у шлунку, які тривають від 2 до 72 годин;
• почуття нудоти та блювання під час нападів;
• відсутність головного болю під час нападів;
• нормальне самопочуття між нападами.

Абдомінальна мігрень є ідіопатичним розладом, тобто незрозуміло, чому люди її одержують. Можливі асоціації з іншими станами, такими як циклічна блювота та мігрень, а також доброякісне пароксизмальне запаморочення, доброякісна пароксизмальна кривошия, дитяча коліка, хвороба Рейно та синдром гіпермобільності.

Геміплегічна мігрень

Слово геміплегічна означає параліч на одній стороні тіла. Людина з геміплегічною мігренню відчуватиме тимчасову слабкість на одній стороні тіла, як частину нападу мігрені.
Слабкість може бути на додаток до деяких більш поширених симптомів аури, таких як:

• порушення зорової функції;
• труднощі з промовою — невиразні слова чи нездатність говорити ясно;
• проблеми в спілкуванні — це може вплинути на здатність писати і розуміти мову, що може викликати проблеми з читанням, аудіюванням, говорінням та листуванням.

Люди з цим типом мігрені також можуть випробовувати:

• запаморочення;
• проблеми зі слухом або дзвін у вухах;
• збентеження.

Симптоми цього виду мігрені можуть бути схожі на симптоми інсульту. Слабкість може тривати від 1 години до кількох днів, хоча найчастіше проходить протягом 24 годин. Головний біль може йти за слабкістю, хоча він може виникнути до нього або не виникнути зовсім.

Мозок та нервова система залежать від комбінації електричних та хімічних сигналів для функціонування. Коли нервовий імпульс (електричний) достатньої сили проходить вниз від однієї нервової клітини до іншої, він відкриває так званий канал, який діє, як ворота. Цей процес вивільняє нейротрансмітери (або хімічні месенджери), які контактують із сусідніми клітинами та повідомляють їм, як реагувати.

Коли канал у мозку не працює належним чином, нейротрансмітери, такі як серотонін можуть вивільнятися ненормальним чином. При геміплегічній мігрені спосіб дисфункції деяких каналів призводить до цих симптомів.

Менструальна мігрень

Такий тип мігрень характерний лише для жінок. Існує відомий зв'язок між мігренню та гормональними змінами протягом усього життя жінки. Більше половини жінок з мігренню повідомляють про менструацію, як тригер для їх нападів мігрені.
Менструальна мігрень, як правило, серйозніша і менш чутлива до лікування. Вона також може тривати довше, ніж інші види мігрені.

Більшість жінок також відчувають мігрень в інший час місяця. Вважається, що менш ніж одна з десяти жінок мають «чисту менструальну мігрень». Це коли жінка має мігрень тільки під час менструації, а не в будь-який інший час.

Існує зв'язок між мігренню та падінням рівня гормону естрогену. Природне падіння рівня естрогену на початок менструації пов'язане з менструальною мігренню. Жінки з важкими і болючими періодами мають більш високий рівень простагландину (іншого гормону), який також був ідентифікований, як роль у виникненні менструальної мігрені.

Є кілька варіантів лікування залежно від регулярності менструального циклу, незалежно від того, чи є у жінки болючі чи тяжкі періоди, симптоми менопаузи або якщо також потрібна контрацепція.

Якщо у жінки регулярні місячні, лікар може запропонувати приймати ліки протягом декількох днів під час менструації (як правило, за два дні до трьох днів після початку місячних).

Існують різні доступні варіанти лікування такої мігрені. Вони можуть містити нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як напроксен або мефенамінова кислота, добавки естрогену або триптани.

Якщо у жінки нерегулярні місячні, є низка контрацептивів, які можуть допомогти із менструальною мігренню. Лікар повинен запропонувати потрібний варіант для кожної жінки індивідуально.

Деякі жінки вважають, що підвищення рівня естрогену до та під час менструації може допомогти з менструальною мігренню. Саме тому багатьом жінкам лікар може призначити добавки естрогену для полегшення симптомів такого виду мігрені.

Причини розвитку мігрені

У розвитку цього захворювання велику роль відіграє генетична схильність, переважно по лінії матері. Якщо в сім'ї у матері була мігрень, то в 70% випадків у її дітей також може виникнути це захворювання. Це характеризується надмірною збудливістю нейронів кори головного мозку внаслідок вродженої дисфункції нейронних каналів.
Також є провокуючі фактори, які можуть спричинити напади мігрені. До них відносяться:

• проблеми зі сном;
• почуття голоду;
• стресові ситуації;
• дієтичні обмеження;
• надмірні фізичні навантаження;
• порушення менструацій;
• гормональні зміни. У багатьох жінок головний біль виникає під час менструації, вагітності або при овуляції. Також це може бути пов'язане із прийомом гормональних препаратів.

У людей схильних до розвитку мігрені деякі продукти, такі як твердий сир, червоне вино, квашена капуста, соєвий соус, шоколад, можуть спровокувати напад мігрені. Це в основному пов'язано з тим, що вони містять речовину тірамін, яка може спровокувати сильний головний біль і впливати на процеси збудження нервової системи, тим самим спровокувати напад мігрені.

Симптоми захворювання: як відрізнити мігрень від головного болю?

Мігренозний біль має різні стадії розвитку. До них відносяться:

• продрома;
• аура;
• мігренозний головний біль;
• постдрома.

Варто відзначити, що не всі ці стадії можуть виникати при нападі мігрені, іноді виявляються лише кілька з них, наприклад, відсутня стадія аури, виникає одразу мігренозний головний біль. На всіх цих стадіях можуть спостерігатися різні симптоми мігрені.

Відмінності всіх стадій мігрені

Продромальна стадія виникає за день або кілька годин до початку головного болю. Вона спостерігається у 40-50% хворих та характеризується такими симптомами як:

• перепади настрою;
• дратівливість;
• стомлюваність;
• зниження концентрації уваги;
• апатія.

Аура включає комплекс неврологічних симптомів, які виникають безпосередньо перед або на початку виникнення сильного головного болю. Триває 20-30 хвилин. Характеризується такими проявами як:

• «мушки» перед очима;
• погіршення зору, з одного боку;
• оніміння кінчиків пальців рук та/або ніг;
• мерехтіння мушок перед очима;
• онімінням губ;
• порушення мови.

Слідом за аурою виникає стадія мігренозного головного болю. Сам мігренозний напад триває від 4 до 72 годин. Головний біль має пульсуючий характер, він може локалізуватися в лобовій, періорбітальній зоні та скроневій. Цей біль, як правило, односторонній. Під час нападу виникає також низка таких симптомів як:

• підвищення артеріального тиску;
• озноб (відчуття холоду);
• блідість та/або синюшність шкірних покривів;
• підвищення температури;
• рясна пітливість;
• прискорене серцебиття;
• нудота та блювота;
• панічна атака;
• часте сечовипускання.

Мігренозний біль людям найчастіше переносити в приміщенні із приглушеним світлом, а також найкраще частіше відпочивати без зайвих звуків та шумів.

Постдромальна стадія характеризується слабкістю, швидкою втомлюваністю, порушенням концентрації уваги, болем у м'язах. Ці симптоми можуть триматися від 1 часу до декількох днів.

У деяких людей напади мігрені виникають часто, кілька разів на тиждень, у інших — мігрень буває тільки зрідка.

Хронічну мігрень раніше називали «комбінованою» або «змішаною», оскільки вона може мати риси мігрені та головного болю напруги.

У людей з хронічною мігренню сильний головний біль напруги або напади мігрені виникають понад 15 днів на місяць протягом 3 місяців.

Деякі додаткові фактори ризику, які можуть зробити людину сприйнятливою до хронічної мігрені, включають:

• інший тип хронічного болю, такий як артрит;
• депресія;
• занепокоєння;
• супутні захворювання, такі як високий артеріальний тиск;
• наявні в анамнезі травми голови та/або шиї.

Як відрізнити головний біль напруги від мігрені?

Головний біль напруги характеризується такими ознаками:

• локалізація болю двостороння, дифузна, на відміну від мігрені, коли біль переважно з одного боку;
• характер болю стискаючий на кшталт «каска» чи «шолом»;
• немає стадії аури;
• не супроводжується нудотою, блюванням, може бути легка фотофобія;
• протікає легше порівняно з мігренню, при якій інтенсивність головного болю значна, погіршується при фізичній активності.

Є певні, загрозливі симптоми при мігрені, на які обов'язково потрібно звернути увагу і при виникненні одного і більше, необхідно якнайшвидше звернутися до швидкої:

• слабкість в одній або обох руках, або з одного боку особи;
• невиразна чи спотворена мова;
• раптовий болісний головний біль, що призводить до сильного болю, не схожого ні на що випробуване раніше;
• головний біль, що супроводжується високою температурою, ригідністю (скутістю) потиличних м'язів, сплутаністю свідомості, судомами, двоїнням в очах і висипом на тілі.

Такі симптоми можуть бути ознакою серйозніших станів, таких як інсульт або менінгіт (запалення оболонки мозку).

Як лікувати мігрень: препарати для лікування

Мігрень не можна вилікувати, остаточно, раз і назавжди, проте можна вжити заходів для того, щоб упоратися з нападами мігрені. Зазвичай використовується симптоматичне лікування мігрені.

Терапія при мігрені включає наступні аспекти:

• коригування способу життя, включаючи управління стресом та запобігання триггерам мігрені;
• лікування нападів мігрені;
• профілактика рецидивів мігрені.

Препарати від мігрені включають ліки з різних фармакологічних груп, які спрямовані на зменшення симптомів даного стану.

Під час нападу мігрені у людини виникає втрата м'язової сили шлунка, пов'язана з неврологічними порушеннями, внаслідок якої виникає нудота, інколи ж блювання. Саме тому при лікуванні мігрені використовують препарати з групи прокінетиків — це засоби, що нормалізують рухову функцію шлунково-кишкового тракту, а також підсилюють тонус гладкої мускулатури сфінктера між стравоходом і шлунком такі, як:

• Метоклопрамід;
• Домперідон.

Також величезну роль у лікуванні мігрені приймають анальгетики та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) такі як анальгін, парацетамол, декскетопрофен, ібупрофен, напроксен.

Основними медикаментами при лікуванні мігрені є протимігренозні засоби, такі як триптани. Вони діють, як антимігрейні агенти, вибірково зв'язуючись з серотоніновими рецепторами 5-HT1B і 5-HT1D, що у свою чергу призводить до звуження судин черепних артерій, які дуже розширюються під час нападу мігрені, що викликає той самий сильний біль. Це також сприяє проведенню нервового імпульсу, тим самим усуває біль. До цієї групи препаратів відносять:

• Суматриптан;
• Золмітриптан;
• Різатриптан.

Приклади препаратів від мігрені включають:

• Антимігрен;
• Золмігрен;
• Амігрен;
• Рапіміг;
• Різоптан;
• Стопмігрен.

Також до основних препаратів, що мають специфічну дію при мігрені, відносяться алкалоїди ріжків (ерготамін, дигідроерготамін).

При лікуванні мігрені використовують комплексну терапію.

Лікування мігрені при вагітності та грудному вигодовуванні

У багатьох вагітних напади мігрені зменшуються під час вагітності. Але вони можуть погіршитися після пологів через раптові гормональні стрибки.
Вважається, що у жінок з мігренню під час вагітності частіше виникають:

• передчасні чи ранні пологи;
• прееклампсія (одне із ускладнень, що виникає під час вагітності);
• низька вага дитини при народженні.

Деякі ліки від мігрені під час вагітності можуть бути небезпечними. Будь-які протимігренозні препарати під час вагітності та для жінок у період лактації повинні бути призначені лікарем, щоб уникнути негативних наслідків для дитини.

Хоча не завжди можливо запобігти нападам мігрені, є способи зменшити їх частоту та тяжкість.

Профілактика мігрені

Є ліки з різних фармакологічних груп, які можуть допомогти зменшити кількість епізодів мігрені:

• препарати із групи антиконвульсантів (Вальпроєва кислота, Топірамат);
• препарати із групи бета-блокаторів (Пропранолол, Метопролол), відомі як засоби від артеріальної гіпертензії;
• інгібітори нейропептиду CGRP (Ласмідітан, Галканезумаб). Використовуються 1 раз на місяць протягом 3-9 місяців для профілактичного лікування хронічної мігрені. Вони не звужують судини і можуть застосовуватися у людей із хворобами серця. Наразі вони не зареєстровані на території України.

Профілактика мігрені є корисною для:

• зменшення кількості днів із головним болем або мігренню;
• значне зменшення тривалості нападу;
• зниження тяжкості нападу.

Немедикаментозні методи лікування включають голковколювання та/або фізіотерапію. Вважається, що курс до 10 сеансів протягом 5-8-тижневого періоду може бути корисним.

Деякі зміни у способі життя також можуть допомогти зменшити частоту нападів мігрені. Вони включають:

• зниження стресу;
• уникнення харчових тригерів, таких як кофеїн, алкоголь та сир;
• щоденні прогулянки на свіжому повітрі;
• дотримання добової гідратації (кількість води, що вживається за день);
• повноцінний сон, не менше 8-9 годин, та відпочинок;
• виконання регулярних фізичних навантажень.

Джерела

Acute Migraine / CDC (англ.)

Treating Migraines: More Ways to Fight the Pain / FDA (англ.)

Migraine / Drugs.com (англ.)

Migraines: Simple steps to head off the pain / Mayo Clinic (англ.)

Home Remedies for Migraines / WebMD (англ.)

How to Get Rid of a Headache or Migraine Attack Fast / Everyday Health (англ.)

MIGRAINE MEDICATIONS / RxList (англ.)

Migraine Medications / NIH (англ.)

About migraine / Migraine Trust (англ.)