Препарати від нудоти та морської хвороби домперидон, орально

Синдром заколисування також званий кінетоз чи морська хвороба — набір вегетативних симптомів, які у відповідь реальне чи сприймається рух. Прояви симптомів може бути різноманітним, найчастішим є нудота. 

Причини виникнення кінетозу

Закачування зазвичай викликається бічним та вертикальним рухом (наприклад, повітряним, морським, автомобільним транспортом) або віртуальним рухом симулятора (відеоігри). Виникає внаслідок неузгодженості роботи рецепторів аналізаторів.

У нормі при зміні положення тіла відбувається подразнення різних аналізаторів:

• вестибулярних;
• зорових;
• рухових.

Вестибулярний аналізатор — орган рівноваги, розташований у внутрішньому вусі (лабіринті), відіграє важливу роль у орієнтації людини у просторі. Складається з периферичного та центрального відділів.

Периферичний відділ представлений трьома напівкружними каналами, які розташовані перпендикулярно один до одного, охоплюють три площини простору, а також напередодні, розташований між органом слуху та півкружними каналами.

Напередодні знаходиться отолітовий апарат, рецептори якого реагують на прямолінійні прискорення (підстрибування, переміщення вперед, назад, праворуч, ліворуч, похитування). 

Рецептори, розташовані у півкружних каналах, реагують на кутові прискорення тіла, передають інформацію у вигляді нервових імпульсів центральну нервову систему. У нормі цю роботу погоджено.

Внутрішньолабіринтний конфлікт
При одночасному обертанні тіла в різних площинах простору відбувається неузгодження роботи рецепторів напівкружних каналів та напередодні, виникає заколисування.Тобто один із рецепторів активно відповідає, а другий “мовчить” на прискорення.

Наприклад, переміщення голови людини у вертикальній площині, що тривало повторюється, похитування, коли немає поворотів голови, немає кутових прискорень, наприклад під час шторму реєструється рецепторами присінка. Вони передають інформацію про те, що є рух. У свою чергу, рецептори в напівкружних каналах не реагують на цей вид прискорення тіла, не дають інформації про рух, відбувається неузгодженість.

У людини крім вестибулярного апарату рівновага залежить від взаємодії органів слуху, зору, від функції мозочка та кори головного мозку, від рухових та тактильних подразнень.

Зорово-вестибулярний конфлікт
Зоровий аналізатор — складна система, що складається з очного яблука, зорових нервів, центрів зорового аналізатора, розташованих у корі головного мозку, де формується зорове відчуття.

При зміні положення тіла з різних аналізаторів, які відповідають за сприйняття та аналіз сенсорної інформації, надається інформація про рух та становище тіла у просторі до відділів центральної нервової системи. Зазвичай ця інформація є конгруентною, не суперечить одна одній.

При захитуванні мозок отримує суперечливу інформацію від різних датчиків (аналізаторів) про реальні рухи тіла або віртуальне середовище. Відбувається  розходження між сигналами, що надходять від очей та від внутрішнього вуха, де знаходиться орган рівноваги. Наприклад, коли людина розглядає обстановку, що швидко змінюється, з вікна швидкісного поїзда або автомобіля, голова мало здійснює рух, а зорова стимуляція дуже сильна. Розузгодження між зорової та вестибулярної аферентацією (потік нервових імпульсів) викликає заколисування. 

Симптоми: коли час прийняти таблетки від заколисування?

Заколисування було вперше описано грецьким лікарем Гіппократом, який писав: «Плавання морем доводить, що рух порушує тіло». Термін «захитування» був вперше використаний Ірвіном в 1881 для опису хвороби, що виникає в результаті коливальних рухів тіла, що повторюються.
Заколисування найчастіше виникає при таких станах як:

• вагітність;
• захворювання середнього, внутрішнього вуха;
• патологія шлунково-кишкового тракту;
• мігрень.

До факторів, які можуть посилити заколисування відносять захворювання неприємні запахи, перевтома, емоційна перенапруга, підвищена температура тіла.

Ранні симптоми заколисування, що починається, включають загальний дискомфорт, нездужання, зниження пильності, зростаючу апатію. Захитування також супроводжується:

• нездужанням;
• запамороченням;
• нудотою;
• блювотою.

Інші загальні симптоми включають часте позіхання, підвищене слиновиділення, відрижку, головний біль, напругу очей, зниження артеріального тиску, помутніння зору, сонливість, просторову дезорієнтацію, труднощі з фокусуванням.

При появі даних симптомів необхідне медикаментозне лікування препаратами від заколисування.

Як приймати пігулки від заколисування?

У Для профілактичних цілей необхідно приймати препарати від заколисування за півгодини до посадки в транспорт, при необхідності через 4-6 годин можна повторити прийом ліків. Приймаються незалежно від їди.

Для лікування заколисування проводять курс симптоматичної терапії.

Якими бувають таблетки від заколисування?

Найчастіше при заколисуванні застосовуються препарати наступних груп

• Блокатори H1-гістамінових рецепторів (Драміна, Сіель);
• Протиблювотні препарати (Церукал, Ондасетрон);
• Холінолітики;
• Антигістамінні препарати (Бетасерк);
• Гомеопатичні препарати (Вертігохеель, Авіа море).

Як вибрати таблетки від заколисування для дітей

Вестибулярний апарат у дітей остаточно формується до 12 років, тому діти частіше схильні до закачування. У старшому віці діти не відчувають симптомів заколисування. Більшість препаратів від заколисування дозволені дітям з 3-х років. Також застосовують препарати на рослинній основі, до складу яких входить м'ята. Таблетки від заколисування підбирає лікар з урахуванням супутньою патології, наявності протипоказань

Чи можна приймати таблетки від заколисування при вагітності?

Через гормональні зміни вагітні жінки часто відчувають заколисування. Більшість препаратів від заколисування протипоказані в період вагітності, тому що проникають через плаценту і можуть спричинити пошкодження плода. У цьому випадку використовуються препарати на основі імбиру, наприклад Емегест. Також можна розсмоктувати м'ятні льодяники, вони зменшують такий симптом як нудота.

Профілактика заколисування

Уникнення ситуацій, що викликають заколисування, є найкращим способом запобігти йому, але це не завжди можливо, коли ви подорожуєте. Наступні стратегії можуть допомогти вам уникнути або зменшити заколисування.

• Сядьте у передній частині автомобіля чи автобуса.
• Якщо можливо, спробуйте лягти, заплющити очі, поспати чи подивитися на горизонт.
• Вживайте питну воду. Обмежте алкогольні та кофеїновмісні напої.
• Уникайте куріння. Допомагає зупинка навіть на короткий проміжок часу.
• Спробуйте відволіктися такими діями, як прослуховування музики.
• Використовуйте імбирні льодяники.

Джерела

Motion Sickness / СDC

Motion Sickness / National Library of Medicine

Motion sickness / Healthdirect

Motion sickness / Betterhealth

The Neurophysiology and Treatment of Motion Sickness / National Library of Medicine

Motion sickness: an overview / National Library of Medicine