Препарати від герпесу для перорального застосування, за рецептом

Герпесвіруси є групою вірусів, які можуть викликати кілька різних інфекцій. Види герпесу включають простий герпес 1 і 2 типу, вірус вітряної віспи, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барра, вірус герпесу людини 6 (варіанти A і B), вірус герпесу людини 7 і вірус саркоми Капоші або вірус герпесу людини 8. Захворювання яке більшість людей називають «герпесом», називається простий герпес, є лише одним із видів герпесвіруса.

Як тільки людина заражена герпесвірусом, вірус залишається в його організмі на все життя. Це означає, що в деяких випадках вірус може стати активним. Коли це відбувається, симптоми герпесу можуть знову з'явитися.

Що таке герпес?

Герпес є заразною вірусною інфекцією, спричиненою вірусом простого герпесу (ВПГ). Існує два типи сімейства вірусів простого герпесу — ВПГ-1 та ВПГ-2:

• ВПГ-1, або оральний герпес, може викликати пухирі навколо рота та на обличчі, найчастіше герпес на губах;
• ВПГ-2 найчастіше викликає генітальний герпес.

Хоча, як правило, це легка інфекція, герпес може призвести до сверблячки та болісних пухирів, які періодично повторюються, впливаючи на повсякденну діяльність людини. Вірус простого герпесу звичайно не викликає серйозних проблем зі здоров'ям. Однак така інфекція може призвести до потенційно смертельних ускладнень для новонароджених, вагітних жінок та людей з ослабленою імунною системою.

Простий герпес — це вірус, що викликає шкірні інфекції. Інфекція триває все життя, і вона викликає болісні або сверблячі виразки та пухирі, які виникають і проходять.

Чому виникає герпес?

Контакт із людиною інфікованою герпесом збільшує ризик зараження ним. ВПГ найбільш заразний, коли людина має виразки та пухирі на уражених ділянках шкіри.

Вірус також може виділятися зі слизових оболонок, коли немає видимих ​​поразок. Таким чином, людина може бути заразною, не маючи спалаху герпесу.

1. Прямий контакт із вірусом, від поцілунків чи обміну особистими речами, чи контакту шкіра до шкіри, збільшує ймовірність зараження ВПГ.

2. Люди зі шкірними захворюваннями, такі як екзема, можуть бути особливо схильні до герпетичної інфекції.

3. Медичні працівники, такі як стоматологи, гігієністи порожнини рота та респіраторні терапевти, схильні до ризику розвитку герпетичного захворювання через контакт з ротом людей.

4. Медичні умови або методи лікування, які послаблюють імунну систему людини, можуть збільшити ризик серйозних ускладнень вірусу. До них відносяться:

• ВІЛ;
• рак;
• хіміотерапія;
• застосування стероїдних гормонів.

Чому відбувається рецидив герпесу?

Після зараження вірус проникає в нервові клітини і переміщується вгору по нерву, поки не досягне місця, званого ганглієм (мішковидний набряк, утворений з тканини, що вистилає суглоб або сухожилля). Там він спокійно перебуває на стадії, яку називають «сплячою» або «латентною». Іноді вірус може стати активним і знову почати розмножуватися і переміщатися нервом до шкіри, викликаючи спалах застуди. Точний механізм, що лежить в основі цього, незрозумілий, але відомо, що деякі умови, мабуть, викликають рецидив герпесу, у тому числі:

• лихоманка, застуда чи грип;
• УФ-промені (вплив сонця або сонячний опік));
• емоційний чи фізичний стрес (наприклад, хвороба чи операція);
• ослаблення імунної системи;
• травма залученої області, така як стоматологічна робота.

Як довго минає герпес?

Герпес зазвичай проходить сам собою без лікування від одного до двох тижнів залежно від тяжкості герпетичної інфекції.

У деяких людей герпес може повторюватися від 2 до 3 разів на рік, тоді як у інших людей спалахи герпесу можуть виникати 1 раз на рік, інколи ж рідше.

Обидва види ВПГ можуть викликати виразки на і навколо вульви, піхви, шийки матки, ануса, пеніса, мошонки, сідниці, внутрішньої частини стегон, губ, рота, горла і, в окремих випадках, очей (ускладнений герпес). Проте вважається, що ВПГ-1 найчастіше викликає симптоми орального герпесу, а ВПГ-2 — генітального.

Ознаки герпесу включають:

• поколювання або печіння перед появою спалаху герпесу;
• утворення пухирів, наповнені прозорою рідиною, на основі червоної, ураженої шкіри;
• кірка або струп, внаслідок пухирів, що лопнули.

Герпетичні висипання, як правило, сухі та лущаться, при цьому може виникати біль та/або свербіж. У деяких пацієнтів є «продром», який призводить до виникнення певних симптомів, таких як фактичні виразки стануть цілком очевидними. Продром до герпетичної інфекції зазвичай включає грипоподібні симптоми, печіння та поколювання статевих губ, а також біль під час сечовипускання.

Як лікувати герпес?

Лікування герпесу є симптоматичним, оскільки неможливо раз і назавжди вилікувати герпетичну інфекцію. Вона просто матиме періоди згасання і за певних обставин може виникати знову, викликаючи спалах герпесу.

Зазвичай симптоми герпесу покращуються і згодом проходять самі по собі, але у випадку, якщо людина відчуває тяжкі або часті спалахи, то можуть застосовуватись спеціальні лікарські засоби, які дозволяють прискорити процес одужання та усунути небажані симптоми герпесу.

Щоб лікування герпесу виявило найбільш високу ефективність, його потрібно починати спочатку прояви герпесу, тобто, до появи висипів. Також бажано, щоб лікування було комплексним. Для цього необхідно використовувати:

• препарати системної дії (пігулки від герпесу, наприклад, Фамвір, Гевіран, Валцик);
• медикаменти для місцевого впливу (креми та мазі від герпесу, наприклад, Агерп, Ліпстер, Лабіум).

Препарати для лікування герпесу

Герпетичні інфекції різних видів прийнято лікувати противірусними засобами. Для лікування ВПГ-1 та ВПГ-2 найчастіше використовується фармакологічна група антивірусних ліків — аналоги нуклеозидів. Їх механізм дії полягає в тому, що вони пригнічують реплікацію (розподіл) вірусу декількома механізмами або шляхом конкурентного інгібування вірусної полімерази, або шляхом припинення ланцюга ДНК. Приклади включають:

• ацикловір (Зовіракс, Ацик, Герпевір, Ацигерпін, Ациклостад, Медовір);
• фамцикловір (Фамвір, Фамілар, Фавірокс, Віракса, Мінакер);
• валацикловір (Валтрекс, Валцик, Валавір, Вальтровір, Валцикон);
• пенцикловір (Феністил Пенцивір, Пен-Герпевір, Герпестил, Денавір).

Незважаючи на те, що герпес не виліковується назавжди, противірусні засоби допомагають набагато швидше позбутися вірусу та скоротити тривалість захворювання.

Як допоміжна терапія можуть застосовуватися інші препарати з різних фармакологічних груп для усунення неприємних симптомів герпесу, а також для більш легкого перенесення цієї інфекції:

1. Протиалергічні препарати (наприклад, Еріус, Едем, Ніксар, Алегра, Ерідез). Вони дозволяють зменшити свербіж та подразнення уражених ділянок тіла.
2. Ненаркотичні анальгетики (Панадол, Анальгін, Оксадол) та нестероїдні протизапальні засоби (Німід, Олфен, Налгезін). Вони зменшують відчуття болю, а також знімають запальний процес. Також можуть усунути опухлість, печіння, набряк та почервоніння інфікованих ділянок шкіри.
3. Імуномодулятори (наприклад, препарати інтерферонів). Поліпшують імунну відповідь організму, що дозволяє впоратися з герпетичною інфекцією швидше, ніж зазвичай. Крім цього, ці медикаменти можуть скоротити рецидиви герпесу.
4. Біологічні добавки (переважно, Лізин). Амінокислота лізин може допомогти уповільнити або запобігти зростанню вірусу простого герпесу типу 1 (ВПГ-1).
5. Антисептичні засоби (Мірамістин, Хлоргексидин). Вони мають потужні дезінфекційні властивості, які допомагають боротися з різними вірусами, бактеріями та грибками. Вони також можуть бути найбільш ефективними на початковій стадії прояву герпесу, а також як профілактика.

Крім основного лікування герпесу не варто забувати про профілактичні заходи герпетичної інфекції, тобто уникати тригерів. Це дозволяє зменшити кількість повторів цієї вірусної інфекції.

Профілактика герпесу включає:

1. Не допускати переохолодження, щоб уникнути виникнення простудних захворювань, при яких імунітет ослабне і станеться спалах герпесу.
2. Використовувати сонцезахисні креми, найбільш актуально для ВПГ-1.
3. Не забувати про прийом вітамінних добавок у разі їх необхідності, особливо у певні пори року, коли людина відчуває дефіцит тих чи інших речовин.
4. Уникати тісного контакту, а також не ділитися особистими речами з інфікованою людиною під час загострення герпесу.
5. Намагайтеся уникати механічних пошкоджень ротової порожнини (наприклад, під час прийому їжі, відвідування стоматолога, а також уникати шкідливих звичок, наприклад, гризти нігті та кусати ручку/олівець).

 

Джерела

Oral Herpes / Hopkins Medicine (англ.)

Understanding Cold Sores -- Treatment / WebMD (англ.)

Cold Sores / Health Line (англ.)

Cold sores / NHS (англ.)

Cold Sores (Oral Herpes, Herpes Labialis) / MedicineNet (англ.)

Cold sore / Mayo Clinic (англ.)

COLD SORES: DIAGNOSIS AND TREATMENT / AAD (англ.)

Oral & Genital Herpes / Planned Parenthood (англ.)

Symptoms, causes, and treatment of herpes / Medical News Today (англ.)

Genital Herpes – CDC Basic Fact Sheet / CDC (англ.)

Herpes Simplex / Cleveland Clinic (англ.)

Herpes Simplex Virus: HSV-1 & HSV-2 / WebMD (англ.)