Назальні спреї та розчини розчин

Нежить або риніт визначається як запалення та набряк слизової оболонки носових ходів. Носова порожнина покрита слизовою оболонкою, яка продукує слиз і є бар'єром, що перешкоджає попаданню частинок пилу, різних алергенів у легені.

Слизова оболонка носа покрита миготливим епітелієм, його клітини мають ворсинки, які постійно перебувають у русі та переміщують слиз у бік носоглотки, таким чином очищають дихальні шляхи від різних чужорідних частинок, наприклад, вірусів та бактерій.

Чому виникає нежить: основні причини та їх характерні симптоми

Основні причини розвитку риніту

• гострі респіраторні вірусні інфекції;
• алергени;
• пил, тютюновий дим;
• переохолодження;
• тривале перебування у приміщенні із сухим повітрям.

Хоча термін риніт означає запалення, деякі його форми, наприклад, неалергічний вазомоторний або атрофічний риніт не можуть бути пов'язані з запаленням слизової оболонки. Вони виникають внаслідок порушення тонусу кровоносних судин у порожнині носа.

Риніт проявляється такими симптомами:

• закладеність носа;
• ринорея (виділення рідкого секрету з порожнини носа);
• чхання;
• свербіж.

Існує три різні підгрупи риніту, які широко поширені:

• алергічний риніт;
• інфекційний риніт, який поділяється на гострий та хронічний;
• неалергічний риніт (вазомоторний, гормональний, старечий риніт).

Алергічний риніт у свою чергу класифікується на:

• сезонний;
• цілорічний.

Сезонний алергічний риніт зазвичай викликається різними пилковими алергенами. Цілорічний алергічний риніт в основному викликається пиловими кліщами та лупою тварин.

Симптоми алергії є результатом ланцюгової реакції, що починається в імунній системі. Ваша імунна система контролює, як ваше тіло захищає себе. Наприклад, якщо у вас алергія на пилок, ваша імунна система ідентифікує пилок як чужорідну речовину, виробляючи надалі антитіла, які називаються імуноглобуліном Е (IgE).

Ці антитіла переміщаються до клітин, які виділяють гістамін та інші хімічні речовини, викликаючи алергічну реакцію з такими симптомами, як чхання, закладеність носа, нежить, свербіж, набряк.

Алергічний риніт характеризується передньою або задньою ринореєю, закладеністю носа, свербінням носа та чханням.

Алергени, що викликають алергічний риніт, являють собою білки, які надходять з частинок, що переносяться по повітрю, включаючи пилок, пилових кліщів, лупу тварин і цвіль.
Поширеними супутніми захворюваннями, пов'язаними з алергічним ринітом, є астма та кон'юнктивіт.

Риніт також класифікують за тим, чи є він постійним, уривчастим чи епізодичним.

• Персистирующий риніт триває довше 4 тижнів.
• Інтермітуючий риніт визначається як симптоми, що тривають менше 4 тижнів.
• Епізодичний риніт може виникати при спорадичному інгаляційному впливі аероалергенів, який зазвичай не зустрічається у звичайних приміщеннях та на відкритому повітрі пацієнта, таких як відвідування будинку з домашніми тваринами.

Патофізіологія неалергічного риніту не передбачає посередництва вироблення антитіл. Через відсутність алергічного компонента неалергічний риніт часто відрізняють від алергічного риніту негативним тестуванням на IgE.

Інфекційний риніт викликається інфекційними агентами, такими як риновірус, і може ускладнюватись бактеріальною інфекцією.

Вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів викликають набряк слизової оболонки, що призводить до обструкції отворів пазух, а також порушення функції миготливого епітелію, внаслідок чого виникає порушення евакуації слизу з носових пазух. Це сприяє розвитку вірусної та бактеріальної інфекції.

До поширених причин вірусного риніту відносяться:

• риновірус;
• коронавірус;
• аденовірус;
• вірус грипу;
• вірус парагрипу;
• респіраторно-синцитіальний вірус
• ентеровірус.

Ці віруси провокують пошкодження щільних сполук між епітеліальними клітинами, руйнують їх мембрани, вторгаються в епітеліальні клітини, використовуючи її для свого розвитку та викликаючи руйнування та загибель клітин-господарів.

Неалергічний риніт — це хронічний риніт без клінічних проявів ендоназальної інфекції та системного алергічного запалення. Патофізіологія неалергічного риніту передбачає посередництво IgE. Через відсутність алергічного компонента неалергічний риніт часто відрізняють від алергічного риніту негативним тестуванням на IgE. До цього типу риніту відносять:

• вазомоторний чи ідіопатичний;
• гормональний,
• старечий,
• атрофічний,
• медикаментозний риніт

Важлива інформація про лікування риніту

Для ефективного лікування в першу чергу необхідно визначити тип та форму запалення носа, оскільки лікування за різних типів риніту відрізняється.
Для лікування нежиті використовують такі методики:

• медикаментозну терапію;
• фізіотерапію;
• фітопрепарати.

При несвоєчасному лікуванні риніту виникає низка ускладнень таких як:

• синусит — запалення пазух носа;
• фарингіт — запалення слизової оболонки задньої стінки глотки;
• отит — запалення середнього вуха.

Правильний вибір засобу від нежитю

Насамперед необхідно визначити причину виникнення нежитю. У разі інфекційного риніту, що виникає при вірусних інфекціях, доцільне застосування:

• судинозвужувальних засобів (для зменшення набряку слизової оболонки);
• розчинів морської солі для очищення слизової оболонки, швидшої евакуації слизу, відновлення функції носа, зменшення вираженості місцевого запального процесу;
• противірусних засобів, які запобігають розвитку вірусної інфекції.

У разі приєднання бактеріальної інфекції застосовують антибактеріальні краплі, проте призначати їх повинен виключно лікар.

Для лікування алергічного риніту використовують препарати наступних груп:

• блокатори H1-рецепторів гістаміну. Вони ефективно запобігають підвищенню судинної проникності, тим самим зменшують набряк слизової оболонки носа. Антигістамінні препарати мають ефективну дію на такі симптоми як чхання, ринорея, свербіж;
• стабілізатори мембран тучних клітин. Препарати цієї групи запобігати внутрішньоклітинному проникненню іонів кальцію, стабілізують мембрани базофілів, гальмуючи їх руйнування, тим самим сприяючи запобіганню вивільненню медіаторів алергічного запалення – гістаміну, брадикініну та інших біологічно активних речовин. Захищають від впливу специфічних алергенів (пил, пилок) та інших подразнюючих факторів навколишнього середовища. Застосовуються для профілактики та лікування цілорічного та сезонного алергічних ринітів;
• місцеві глюкокортикостероїди. Механізм їхньої дії полягає у зменшенні запальної реакції, зменшення набряку;
• деконгестанти (судинозвужувальні) препарати використовуються при симптомі закладеності носа. Препарати цієї групи використовують короткочасно, оскільки тривале застосування викликає звикання та витончення слизової оболонки (атрофії); 
• ізотонічні сольові розчини (для механічного очищення слизової від алергенів, слизу) та гіпертонічні розчини (для зняття набряку слизової).

Які бувають краплі та спреї для носа?

На даний момент існує безліч лікарських засобів для лікування риніту. Основні види лікарських засобів від риніту:

• Протимікробні (антибактеріальні) назальні засоби. Застосовують для лікування бактеріальної інфекції носа (Ізофра)
• Краплі для носа на основі морської солі — Аква Маріс, Хьюмер, Но-сіль.
• Краплі з протизапальним ефектом, що містять глюкокортикостероїди, які усувають набряк слизової оболонки носа (Аваміс, Мометазон, Назонекс).
• Судинозвужувальні краплі в ніс (деконгестанти): Нафтизін, Фармазолін, Евказолін, Нокспрей, Отрівін.
• Протиалергічні засоби: Алергодил, Кромофарм спрей.
• Спреї та краплі в ніс на основі ефірних олій рослинних засобів (алое, цикламен, евкаліпт). Застосовують для очищення та захисту слизової оболонки пазух носа, для відновлення комфортного носового дихання та функцій слизової порожнини носа (Сінус Ліфт актив спрей, Неонокс цикламен).

Джерела

Rhinitis / National Library of Medicine

Rhinitis / ЕNT health

Nasal Allergies (Rhinitis) /  Astma and Allergy Foundation of America

Review of Rhinitis: Classification, Types, Pathophysiology / National Library of Medicine

Rhinitis / Science Direct 

Allergic Rhinitis / Medscape