Ліки від інфекцій та болі у вусі порошок

Вушна інфекція, що виникає у просторі за барабанною перетинкою, є поширеною причиною захворювань вух. Запальні процеси у вусі називаються отитом, вони можуть бути викликані як бактеріальними, і вірусними агентами.

Що таке отит та які бувають вушні інфекції?

Отит — це запалення вуха, внаслідок приєднання якоїсь інфекції.

Вухо можна розділити на три частини:

• зовнішнє;
• середнє;
• внутрішнє.

Зовнішнє вухо містить вушну раковину та вушний канал. Барабанна перетинка, тонка конусоподібна мембрана, відокремлює зовнішнє вухо від середнього вуха.

Середнє вухо містить порожнину середнього вуха та кісточки (молоточок, ковадло та стрем'я), які прикріплені до барабанної перетинки. Овальне вікно з'єднує середнє вухо з внутрішнім вухом, яке включає напівкруглі протоки, а також равлик, який перетворює звукові коливання, отримані від середнього вуха, в електричні сигнали. Слуховий нерв несе ці сигнали у мозок. Порожнина середнього вуха з'єднана з носоглоткою євстахієвою трубою.

Всі ці частини вуха можуть запаляться, внаслідок чого отит також ділиться на зовнішній, середній і внутрішній. Найбільш поширеним видом цієї патології є середній отит. Це ЛОР-захворювання найчастіше трапляється у дітей. Це пов'язано з тим, що у них більш коротка євстахієва труба, внаслідок чого патогенній мікрофлорі легше потрапити в порожнину вуха.

Середній отит ділиться на 3 типи:

1. Гострий середній отит. Ця інфекція середнього вуха виникає раптово, викликаючи набряк та почервоніння. Рідина та слиз потрапляють у вухо, викликаючи лихоманку і біль у вусі.
2. Середній отит із випотом. Рідина (випіт) та слиз продовжують накопичуватися в середньому вусі після того, як початкова інфекція стихає.
3. Хронічний середній отит із випотом. Рідина залишається в середньому вусі протягом тривалого періоду або повертається знову і знову, навіть якщо немає інфекції. Це призводить до труднощів у боротьбі з новою інфекцією та може вплинути на слух.

Інфекція середнього вуха є найпоширенішим дитячим захворюванням (крім застуди). Вушні інфекції найчастіше зустрічаються у дітей віком від 3 місяців до 3 років та поширені до 8 років. Близько 25% всіх дітей матимуть повторні вушні інфекції.

Дорослі також можуть отримати вушні інфекції, але вони трапляються не так часто, як у дітей.

Фактори ризику вушних інфекцій включають:

1. Вік. Немовлята та маленькі діти (віком від 6 місяців до 2 років) наражаються на більший ризик вушних інфекцій.
2. Сімейна історія. Тенденція до вушних інфекцій може протікати у ній.
3. Застуда. Вона часто збільшує шанси отримати вушну інфекцію.
4. Алергія. Вона викликає набряк носових проходів та верхніх дихальних шляхів, що може збільшити аденоїди. Збільшені аденоїди можуть блокувати євстахієву трубу, запобігаючи зливу вушних рідин. Це призводить до накопичення рідини в середньому вусі, викликаючи тиск, біль та можливу інфекцію.
5. Хронічне захворювання. Люди з довгостроковими хворобами більш схильні до розвитку вушних інфекцій, особливо пацієнти з імунодефіцитом та хронічними респіраторними захворюваннями, такими як муковісцидоз та астма.

Чому виникає біль у вусі: причини

Вушні інфекції викликаються вірусами або бактеріями, особливо бактеріями Streptococcus pneumoniae або Haemophilus influenzae. Вони часто є результатом закупорки євстахієвих труб, що призводить до накопичення рідини в середньому вусі. Євстахієві труби — це невеликі трубки, які проходять від кожного вуха безпосередньо до задньої частини горла.

Причини закупорки євстахієвої труби включають:

• алергії;
• застуди;
• синусові інфекції;
• надлишок слизу;
• куріння;
• зміни тиску повітря.

Вушні інфекції також можуть розвиватися через інфіковані аденоїди. Це залози, які розташовані в задній стінці глотки, що виступають як бар'єр для того, щоб інфекція не проникла далі в нижні дихальні шляхи. Інфекції можуть поширюватися від цих залоз до навколишніх кінців євстахієвих труб.

Також деякі інші фактори можуть бути причиною виникнення отиту:

• запущений синусит (запалення слизової оболонки носа);
• переохолодження організму;
• травми вуха;
• знижений місцевий та загальний імунітет;
• попадання води у слуховий прохід.

Симптоми вушної інфекції

Симптоми отиту можуть виникати в одному або обох вухах. Загальні симптоми вушної інфекції включають:

• стріляючий та/або ниючий біль у вусі;
• дратівливість;
• поганий сон;
• почервоніння шкіри зовнішнього вуха чи слухового проходу;
• біль, при дотику до вуха чи руху щелепою під час жування чи розмови;
• свербіж у слуховому проході;
• головний біль та запаморочення;
• дзвін чи дзижчання у вухах;
• підвищення температури;
• дренаж (виділення) з вуха — жовта, коричнева або біла рідина, яка не є вушною сіркою, може просочуватися з вуха. Це може означати, що барабанна перетинка розірвалася.
• проблеми зі слухом — кістки середнього вуха з'єднуються з нервами, які посилають електричні сигнали (як звук) у мозок. Рідина за барабанними перетинками уповільнює рух цих електричних сигналів через кістки внутрішнього вуха.

Поряд із симптомами, що спостерігаються у дорослих, такими як біль у вухах та дренаж, у маленьких дітей та немовлят можуть виявлятися інші ознаки вушної інфекції, такі як:

• потирання чи витягування вуха;
• лихоманка;
• відсутність реакції на певні звуки;
• часта втрата балансу;
• головний біль;
• метушливість чи занепокоєння;
• втрата апетиту.

Зазвичай вушні інфекції тривають менше 3 днів, але можуть зберігатися до тижня. Найчастіше отит може пройти сам собою, проте в окремих випадках можуть виникнути потенційні ускладнення вушної інфекції:

• втрата слуху;
• затримка мови;
• мастоїдит (інфекція соскоподібної кістки в черепі);
• менінгіт (бактеріальна інфекція мембран, що покривають головний та спинний мозок);
• перфорація (розрив) барабанної перетинки.

Лікування болю у вусі: як вибрати краплі для вух

Більшість вушних інфекцій проходять протягом 3-5 днів і не потребують якогось спеціального лікування. При необхідності слід використовувати пероральні таблетки парацетамолу або ібупрофену для зняття болю, усунення запалення та високої температури.

Також є місцеві препарати для лікування вушних інфекцій у вигляді крапель від отиту. Вони, як правило, допомагають усунути неприємні симптоми даного захворювання, а також дозволяють швидше впоратися із запаленням.

Як лікувати отит: ліки при вушних інфекціях

Краплі від болю у вусі включають засоби для лікування різних видів отиту:

1. Протизапальні. Вони усувають запальний процес та полегшують біль у вусі. Їх не можна застосовувати, якщо пошкоджено барабанну перетинку. Це може призвести до втрати слуху:

• краплі при лікуванні зовнішнього отиту — Отинум, Ототон, Флотто;
• краплі при середньому отиті — Дроплекс, Отибрю, Отізол;
• при мирингіті (запалення барабанної перетинки) — Отинум.

2. Протимікробні краплі. Вони застосовуються, якщо отит спричинений бактеріальною інфекцією. Вони ефективні проти широкого спектра бактерій, особливо мікробів із групи стрептококів:

• для зовнішнього отиту — Отофа (може застосовуватися, якщо є перфорація перетинки), Уніфлокс, Ципринол;
• при середньому отиті — Отофа (при хронічному середньому отиті), Ципрофарм, Уніфлокс (можна при ексудативному отиті та при наявності пошкодження перетинки);
• краплі для лікування внутрішнього отиту — Нормакс;
• при запальному отиті з виділенням гною — Піофаг.

3. Антисептики. Вони проявляють антимікробну активність щодо множинної патогенної мікрофлори. Також вони мають фунгіцидну дію, тобто, вбивають різні спори грибків. Вони не застосовуються якщо є перфорація барабанної перетинки:

• для лікування зовнішнього отиту — Аурідексан, Долоргіт, Борна кислота;
• при середньому, грибковому та бактеріальному отиті — Мірамідез, Аурідексан.

4. Комбіновані краплі для лікування отиту. Такі ліки можуть містити комбінації таких препаратів як, антибіотики, протизапальні компоненти, протигрибкові, а також анестетики. Вони мають велику кількість фармакологічних ефектів, внаслідок чого можуть застосовуватися при різних видах отиту, але їх не можна використовувати при отитах з перфорацією барабанної перетинки:

• Анауран — при хронічному зовнішньому та середньому отитах, а також при гнійному отіті;
• Полідекса — при зовнішньому та середньому отитах з гострим та хронічним перебігом;
• Кандибіотик — для лікування зовнішнього та середнього отиту;
• Неладекс — при гострих та хронічних отитах.

Якщо виникає складна інфекція внутрішнього вуха, то можуть знадобитися системні (пероральні) антибіотики при отиті. Найчастіше застосовуються такі як:

• Аугментин;
• Азимед;
• Цифран;
• Глево;
• Доксициклін.

Краплі при отиті для дітей включають такі засоби:

1. Протизапальні — Дроплекс, Отикс, Отипакс, Отібрю. Вони ефективні при середньому отиті. Їх можна дітям від народження, але тільки якщо немає пошкодження барабанної перетинки і лише за призначенням лікаря.
2. Краплі з антибіотиками — Софрадекс (для лікування зовнішнього отиту, дітям від 7 років); Уніфлокс (при зовнішньому та гострому середньому отитах, дітям з 1 року); Отофа (при гнійному середньому отиті та при перфоративному отиті, дітям будь-якого віку за призначенням лікаря); Кандибіотик (при зовнішньому та середньому отитах для дітей з 6 років).

Джерела

Ear infections / NHS (англ.)

Ear infection (middle ear) / Mayo Clinic (англ.)

Ear Infection (Otitis Media) / Cleveland Clinic (англ.)

Ear Infection / CDC (англ.)

Ear Pain Home Remedies / WebMD (англ.)

Ear infection - acute / MedlinePlus (англ.)

Ear Infection (Otitis Media) / HopkinsMedicine.org (англ.)

Ear Infection / Drugs.com (англ.)