Седативні (заспокійливі)

Заспокійливі (седативні засоби) — препарати різних хімічних груп, які надають заспокійливу дію за рахунок зниження збудливості центральної нервової системи.

Використовуються при неврозах, легких формах розладу сну, нейрогенних захворюваннях (виразкова хвороба шлунка, гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба), нейроциркулярної дистонії, клімактеричному синдромі, підвищенні нервово-м'язового збудження. Вони посилюють дію снодійних, анальгетиків та інших заспокійливих засобів.

Які типи заспокійливих препаратів є і як вони працюють?

Заспокійливий ефект мають багато груп лікарських засобів, такі як:

• барбітурати у малих дозах (фенобарбітурати);
• броміди;
• транквілізатори (похідні бензодіазепіну);
• препарати рослинного походження (валеріана, собача кропива, пасифлора).

Барбітурати

Барбітурати допомагають зменшити занепокоєння при стані нервового збудження та призначаються при порушенні сну.

Як седативні засоби, барбітурати (фенобарбітал) застосовуються в комбінації з іншими препаратами. Найбільш відомою комбінацією є Корвалол (м'яти перцевого листя олія + фенобарбітал). Близький склад — у препарату Валокордин (м'яти перцевого листя олія + фенобарбітал + хмелю супліддя олія).

Ця група препаратів працює змінюючи певні нервові зв'язки у вашій центральній нервовій системі, сприяє виробленню речовини, яка називається гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), яка гальмує активність нейронів, знижуючи їх збудливість, відповідає за уповільнення роботи мозку.

Підвищуючи рівень своєї активності в центральній нервовій системі, седативні засоби дозволяють ГАМК значно впливати на активність вашого мозку. Таким чином, ці препарати зменшують дратівливість, емоційну лабільність, знижують збудливість кори головного мозку.

Броміди — заспокійливі засоби, що підсилюють та концентрують процеси гальмування в корі головного мозку. До них відносять калію бромід та натрію бромід. Використовуються для лікування хворих на неврози, для усунення підвищеної дратівливості, безсоння, істерії.

Транквілізатори застосовують при таких станах як:

• панічні атаки;
• депресія;
• болючі м'язові спазми.

Показано також для збільшення тривалості сну, підготовки до оперативного втручання (премедикації), лікування неврозів, що супроводжуються почуттям тривоги та страху, як протисудомні засоби при парентеральному введенні для зняття алкогольної абстиненції.

Основними препаратами рослинного походження такими, що мають заспокійливу дію, а також відпускаються без рецепта, є:

• валеріана;
• пустирник;
• меліса;
• пасифлора;
• півонія;
• звіробій.

Препарати валеріани — настоянка та екстракт, отримані з кореневища валеріани лікарської показані особам, невротичний стан яких супроводжується дисфункцією внутрішніх органів (нейроциркуляторною дистонією, дисфункцією жовчних шляхів) тому, що валеріана має слабку спазмолітичну дію.

За характером дії препарати трави собачої кропиви близькі до препаратів валеріани. Настоянка, екстракт собачої кропиви містить ефірну олію, дубильні речовини. Призначають часто у поєднанні з препаратами валеріани, при підвищеній нервовій збудливості, неврозах.

До групи седативних препаратів відносять ряд комбінованих препаратів, таких як:

• персен;
• ново-пасит;
• релаксил;
• седавіт;
• aлора.

Заспокійливі препарати призначають не тільки при стресі, нервовій напрузі, але також допомагають впоратися з таким станом як аерофобія — страх авіаперельотів, що супроводжується прискореним серцебиттям, пітливістю, панічними атаками. У цьому випадку показано застосування препаратів рослинного походження. які мають заспокійливу дію, у тому числі комбінованих.

Переваги та недоліки використання заспокійливих препаратів

Перевагою заспокійливих засобів є те, що більшість із них природного походження, вони не завдають відчутної шкоди для організму. Допомагають упоратися з порушенням сну, нервовою перенапругою, стресом.

Недолік заспокійливих препаратів — звикання, яке виникає при тривалому застосуванні препаратів із групи барбітуратів. Це призводить до толерантності, при якій надалі потрібна кількість препарату, що набагато перевищує початкову терапевтичну дозу.

Чим небезпечні заспокійливі препарати?

Хоча седативні засоби мають передбачувані клінічні ефекти, вони можуть викликати деякі небажані короткострокові побічні ефекти, у тому числі:

• проблеми з увагою та концентрацією;
• невиразне мовлення;
• уповільнення серцевого ритму та дихання, які можуть погіршитися у поєднанні з алкоголем;
• низький артеріальний тиск;
• сонливість;
• запаморочення;
• зниження реакцію навколишні предмети (порушення рефлексів).

Тривале застосування седативних засобів може спричинити:

• хронічну втому;
• розвиток залежності від седативних засобів.

Після припинення тривалого прийому  можливий синдром скасування (зниження концентрації уваги, тривога, коливання настрою).

При тривалому вживанні бромідів можливе хронічне отруєння — бромізм. Основними ознаками цього отруєння є загальна загальмованість, ослаблення пам'яті, апатія, сльозотеча, кашель, запальні явища слизової оболонки ротової порожнини, бронхів.

Чи можна приймати заспокійливий засіб для дітей?

У житті дитини можуть бути періоди, коли вона відчуває тривогу. Наприклад, багато дітей відчувають занепокоєння, коли йдуть до нової школи або перед заліками та іспитами. У дітей дошкільного віку часто розвиваються певні страхи чи фобії.
 
Коли маленькі діти відчувають тривогу, вони не завжди можуть зрозуміти чи висловити те, що відчувають. Виникають такі зміни як:

• дратівливість, плаксивість;
• порушення сну;
• примхливість.

У дітей старшого віку тривога проявляється в тому, що:

• важко зосередитися;
• є проблеми зі сном чи їжею;
• бувають спалахи гніву;
• багато негативних думок;
• уникають повсякденних занять, зустрічей з друзями, відвідування школи.

Насамперед важливо поговорити з дитиною про її занепокоєння.
Заспокійливі препарати рослинного походження містять натуральні компоненти, тому найчастіше застосовують у дітей. Завдяки помірному впливу та мінімуму побічних дій можуть бути призначені при тривозі, неврозі та занепокоєнні. Однак зазвичай їх призначають лише після консультації з лікарем.
Для підвищення ефективності лікування, усунення причини неврозу медикаментозне лікування поєднують із психотерапією.

Як правильно приймати заспокійливі препарати: рекомендації щодо дозування та тривалості прийому

При прийомі заспокійливих препаратів слід враховувати те, що більшість з них мають снодійний ефект, а також можуть  знижувати концентрацію уваги, тому бажано приймати їх на ніч. 


Неправильне використання заспокійливих препаратів, тобто їх прийом у кількостях або способами, відмінними від призначених лікарем, може мати згубні наслідки для організму людини. 

Тому перш за все вам необхідно звернутися до лікаря, щоб підібрати правильне дозування седативних засобів.

Також ви можете застосовувати інші методики, які допоможуть позбутися стресу, наприклад, фізична активність, йога, медитація, арт-терапія.

Джерела

What Are Sedatives? / Everyday Health

Sedatives / ScienceDirect

Everything You Want to Know About Sedatives / Healthline

Anxiety disorders in children / NHS