Астма є захворюванням дихальної системи. Вона часто виникає у ранньому дитинстві, але також може виникнути вперше у дорослому віці. Деякі люди можуть спочатку «перерости» астму, але потім знову розвинути симптоми у пізньому віці.

Що таке бронхіальна астма?

Астма — це хронічне, запальне захворювання легень, що призводить до руйнування епітелію дихальних шляхів. Запалення може статися вздовж усіх дихальних шляхів від слизової носа до легенів. Як тільки дихальні шляхи стають опухлими і запаленими, вони стають вужчими, і менше повітря потрапляє в легеневу тканину. Точна причина астми невідома. Багато дослідників вважають, що деякі генетичні та екологічні фактори взаємодіють, викликаючи астму, зазвичай у віці до 5 років, хоча іноді й у більш свідомому віці.

Для деяких людей астма є незначною неприємністю, особливо якщо уникати тригерів. Для інших це може бути серйозною проблемою, яка заважає повсякденній діяльності та може призвести до небезпечного для життя випадку нападу астми.

Що таке напад астми?

Приступ астми може включати кашель, стискаючий біль у грудях, хрипи та проблеми з диханням. Атака відбувається у дихальних шляхах, які переносять повітря у легені. Коли повітря рухається через легені, дихальні шляхи сильно зменшуються, внаслідок чого виникає сильне утруднення дихання (задуха). Під час нападу астми бічні сторони дихальних шляхів у легенях набухають, а шляхи звужуються. Менше повітря потрапляє і виходить із легень, а бронхолітичний секрет (слиз) забиває дихальні шляхи.

Такі напади астми можна контролювати, знаючи запобіжні ознаки нападу астми, уникаючи тригерів, які викликають напад, і дотримуючись порад лікаря.

Також для контролю астми можна використовувати спеціальний інструмент під назвою пікфлоуметр. Це спеціальний пристрій, який використовується для моніторингу легень. Його можна приміняти вдома, щоб допомогти передбачити майбутній напад та вжити відповідних дій, іноді навіть до появи будь-яких симптомів. Вимірювання пікового потоку можуть допомогти показати, коли необхідні ліки або коли потрібно вжити інших заходів. Пікові значення потоку від 50% до 80% від особистих кращих результатів людини вказують на помірний напад астми, тоді як значення нижче 50% вказують на тяжкий напад.

Що викликає напад астми?

Приступ астми може статися, коли людина піддається впливу «тригерів астми». У людей з астмою можуть бути різні тригери. Деякі з найпоширеніших є:

• тютюновий дим;
• пилові кліщі;
• забруднення зовнішнього повітря;
• відходи комах;
• домашні тварини;
• пліснява;
• дим від дров, що горять, або трави;
• інфекції, такі як грип.

Причини виникнення бронхіальної астми

Астма може виникнути у будь-який час і торкнутися кожної людини незалежно від віку. Хоча не зовсім відомо, чому деякі люди більш сприйнятливі до астми, ніж інші, існує кілька факторів ризику виникнення даної проблеми, таких як:

• алергічні стани;
• надлишкова вага;
• куріння чи піддання впливу пасивного куріння;
• перенесена тяжка респіраторна інфекція в дитинстві;
• дія певних хімічних подразників або промислового пилу на робочому місці;
• спадковість.

Вчені донині продовжують досліджувати причини астми, проте на даний момент відомо, що є деякі фактори, які відіграють важливу роль у розвитку цієї патології:

1. Генетична схильність. Якщо в людини хоча б один з батьків страждає на астму, то у нього в 3-6 разів більше шансів захворіти на цей стан.
2. Алергії. Деякі люди схильні до розвитку алергії, ніж інші, особливо якщо в одного з батьків є алергія. Деякі алергічні стани, такі як атопічний дерматит (екзема) або алергічний риніт (сінна лихоманка), пов'язані з астмою.
3. Вірусні респіраторні інфекції. Проблеми з диханням у дитинстві можуть викликати свистяче дихання. В деяких дітей, які перенесли вірусні респіраторні інфекції, розвивається хронічна астма.
4. Професійне опромінення. Якщо у людини астма, вплив певних елементів на робочому місці може спричинити симптоми астми. А в деяких людей вплив певних видів пилу (промислового чи деревного), хімічних димів та пари, а також цвілі може спричинити розвиток астми вперше.
5. Куріння. Сигаретний дим дратує дихальні шляхи. Курці мають високий ризик розвитку астми. Ті, чиї матері курили під час вагітності або піддавалися пасивному курінню, також схильні до астми.
6. Забруднення повітря. Вплив основного компонента смогу (озону) підвищує ризик розвитку астми. Ті, хто виріс чи живе у міських районах, мають більш високий ризик цієї патології.
7. Ожиріння. Діти та дорослі з надмірною вагою або ожирінням схильні до більшого ризику астми. Хоча причини неясні, деякі фахівці вказують на мляві запальні процеси в організмі, що виникають при зайвій вазі. Пацієнти з ожирінням часто приймають більше ліків, страждають від виражених симптомів і менш здатні контролювати астму, ніж пацієнти зі здоровою вагою.

Як проявляється бронхіальна астма: симптоми та стадії захворювання

Характерним проявом бронхіальної астми є напади ядухи (експіраторна задишка), які викликають спазми бронхів. Симптоми астми можуть бути епізодичними, погіршуватися рано вранці, а також при вдиханні холодного повітря, при фізичному навантаженні або під час печії.

Симптоми астми включають:

• хрипи (свистячий звук при видиху (поширена ознака астми у дітей);
• кашель з виділенням мокротиння або без неї;
• задишка, яка погіршується при фізичних вправах або при будь-якій іншій активності;
• міжреберні втягування (втягнення шкіри між ребрами при диханні);
• набряк слизової носа;
• біль і стиск у грудях;
• ненормальний характер дихання — видих займає більш ніж 2 рази більше часу, ніж вдих.

Є деяка класифікація симптомів астми:

1. Легкі, переривчасті — незначні симптоми до 2 днів на тиждень та до 2 ночей на місяць.
2. Легкі, стійкі — більше 2 разів на тиждень, але не частіше ніж 1 раз на день.
3. Помірні, постійні — 1 раз на день та більше 1 ночі на тиждень.
4. Тяжкі, персистуючі — симптоми протягом дня в більшості днів і часто вночі.

Напади астми чи епізоди навряд чи будь-коли відбуваються без попередження. Вони можуть розпочатися за 24-48 годин до початку нападу астми та повинні розглядатися як її ранні симптоми.

Ранні попереджувальні знаки перед нападом астми:

• горло, що свербить;
• кашель, що не проходить, особливо вночі;
• пробудження вночі, внаслідок дивного відчуття під час дихання;
• темні кола під очима;
• нежить і закладеність носа;
• підвищена втома;
• зміна настрою, наприклад, дратівливість чи навпаки сильний спокій;
• підвищена спрага;
• очі, що сверблять і сльозяться;
• чхання;
• почуття занепокоєння;
• зміна кольору обличчя — блідість або почервоніння;
• спалахи екземи.

Методи лікування бронхіальної астми: які препарати використовують

В основному бронхіальна астма — це хронічна хвороба, яка не виліковується і в даний час немає лікарських засобів, здатних вилікувати цю патологію. Однак лікування астми спрямоване на контроль симптомів та покращення якості життя для людей, які мають в анамнезі це захворювання.

Препарати для лікування бронхіальної астми можна поділити на наступні категорії:

1. Довгострокові ліки для контролю астми. Регулярно приймаються для контролю хронічних симптомів та запобігання нападам астми:

• інгаляційні кортикостероїди. Вони зменшують чутливість тканинних рецепторів до медіаторів алергії та запалення. Їх потрібно використовувати протягом кількох днів чи тижнів, перш ніж вони досягнуть своєї максимальної користі. На відміну від пероральних кортикостероїдів, інгаляційні мають відносно низький ризик серйозних побічних ефектів. Приклади монопрепаратів: Пульмікорт, Інгакорт, Асманекс, Бекломет, Фліксотид. Представники комбінованих засобів: Симбікорт, Аіртек, Зенхейл;
• модифікатори лейкотрієнів (Аколат, Сингуляр). Ці пероральні таблетки від астми допомагають зменшити її симптоми, наприклад, такі як бронхоспазм та виділення мокротиння;
• інгібітори фосфодіестерази (ФДЕ) (Теотард, Еуфілін). Вони блокують фермент ФДЕ, що призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури бронхів.

2. Швидкодіючі препарати (рятувальні препарати, що діють близько шести годин). Приймаються при необхідності для швидкого, короткострокового полегшення симптомів, а також для профілактики або лікування нападу астми:

• бета-адреноміметики/бронходилататори (Астмопент, Ізадрин, Вентолін, Беротек). Вони збуджують бета-клітини бронхів, за рахунок чого мають бронхорозширювальний ефект. Для профілактики нападів астми рекомендуються ліки цієї групи тривалої дії (близько 12 годин) — Кленбутерол, Сальметерол, Формотерол;
• М-холіноблокатори (Атровент, Беродуал, Вентилат, Спірива). Вони впливають на М-холінорецептори, внаслідок чого зменшують вплив парасимпатичної нервової системи на бронхи. Діють вони швидко, щоб негайно розслабити дихальні шляхи, полегшуючи дихання. В основному ці засоби використовуються для лікування емфіземи та хронічного бронхіту, але також можуть використовуватись при астмі;
• пероральні та ін'єкційні глюкокортикостероїди (Преднізолон, Метилпреднізолон, Дексаметазон). Вони знімають запалення дихальних шляхів, спричинене тяжкою астмою. Вони можуть надавати серйозних побічних ефектів при тривалому застосуванні, тому ці препарати використовуються лише на короткостроковій основі;
• адренергічні засоби (Адреналін, Ефедрин). Вони вводяться підшкірно і мають протиастматичну та антиалергічну дію протягом перших 5 хвилин.

3. Ліки від астми, спричиненої алергією. Використовуються постійно або в міру необхідності для зниження чутливості організму до певних алергенів:

• антигістамінні засоби (Ніксар, Алегра, Ерідез, Хітакса). Вони блокують Н1-гістамінові рецептори, за рахунок чого зменшують симптоми алергічних реакцій та чутливість імунної системи до тих чи інших тригерів;
• стабілізатори мембран тучних клітин (Інтал, Тайлед, Задітен). Вони ведуть до зменшення виділення гістаміну та блокують кальцієві канали в тучних клітинах.

4. Імунотерапія. Включає в себе уколи від алергії, які поступово знижують реакцію імунної системи на конкретні алергени. Зазвичай їх роблять 1 раз на тиждень протягом кількох місяців, потім 1 раз на місяць протягом 3-5 років.

5. Біопрепарати. Вони використовуються з метою зменшення вмісту моноклональних тіл IgE, що циркулюють у крові, які виробляються при впливі тригерів на організм людини. Приймаються разом із контрольними ліками, щоб зупинити основні біологічні реакції, які викликають запалення у легенях. Такі медикаменти використовуються для кращого керування тяжкими симптомами астми. Представники таких ліків: Ксолар, Нукала, Дупіксент, Синкейро.

Також є такий метод лікування астми, як бронхіальна термопластика. Це лікування використовується для тяжкої астми, яка не покращується з інгаляційними кортикостероїдами або іншими довгостроковими ліками від астми. Вона не є широко доступною та не підходить для всіх. Під час цієї процедури лікар нагріває нутрощі дихальних шляхів у легенях електродом. Тепло зменшує гладкі м'язи усередині дихальних шляхів. Це обмежує здатність дихальних шляхів звужуватися, полегшуючи дихання та зменшуючи напади астми. Терапія, як правило, проводиться протягом 3 амбулаторних відвідин.

Лікування астми має бути гнучким і ґрунтуватися на змінах у симптомах. Лікар повинен питати про ваші симптоми при кожному відвідуванні. Спираючись на ці ознаки, він може відповідним чином скоригувати лікування.

Джерела

Asthma / FDA (англ.)

Asthma / Drugs.com (англ.)

Asthma / Mayo Clinic (англ.)

Asthma Treatments / WebMD (англ.)

Learn How To Control Asthma / CDC (англ.)

Asthma: What you need to know / National Library of Medicine (англ.)

Asthma Treatment & Medication / Allergy Asthma Network (англ.)

Asthma Medicines and Treatment / AAFA (англ.)