Ліки від алергії помірна, блістер

Алергія — патологічна реакція організму, що формується у відповідь на проникнення в організм речовини, яка називається алергеном, в результаті нетипової відповіді імунної системи. Це досить поширене явище, яке може виникати на речовини, які сприймаються організмом як чужорідні.

Основні причини алергії

Імунна система захищає наш організм від проникнення всередину нього різних бактерій та вірусів. Однак іноді імунна система починає сприймати різні речовини, які зазвичай не становлять загрози для людського організму, як чужорідні. Такі реакції імунної системи називаються реакціями гіперчутливості.

Таким чином, алергія — це підвищена чутливість організму до впливу деяких, зазвичай не шкідливих, факторів навколишнього середовища, званих алергенами.

Найбільш поширені види алергенів:

• пилок рослин, дерев;
• спори плісняви;
• лупа домашніх тварин;
• лікарські засоби;
• пилові кліщі;
• продукти харчування;
• отрута, продукти життєдіяльності комах;
• побутова хімія.

Чому так відбувається, що в деяких людей виникає така відповідь імунної системи? Річ у тому, що алергічні захворювання найчастіше генетично обумовлені.
 
Механізм імунної відповіді включає вироблення антитіл, званих імуноглобулінами Е, які пов'язують чужорідні речовини (антигени) на слизових оболонках, у крові. Надалі відбувається взаємодія імуноглобуліну Е з базофілами та опасистими клітинами, які містять медіатори запалення, наприклад, гістамін. В результаті дії цих медіаторів відбуваються наступні зміни в організмі:

• збільшення проникності судин, виникає набряк тканини;
• з'являється свербіж шкіри через порушення рецепторів чутливих нервів шкіри;
• спостерігається підвищена секреція слизу;
• збільшується кровотік, внаслідок розширення кровоносних судин (артеріол).

Останнім часом також відзначають значний вплив мікробіома людини у формуванні алергічних реакцій. Мікробіом — це екологічна спільнота мікроорганізмів, що знаходяться в кишечнику. Грає важливу роль в імунологічному здоров'ї, взаємодіє з імунною системою та впливає на її функцію. Виснаження різноманітних видів, що становлять мікробіом, може призвести до алергічної схильності.

Симптоми алергії

Симптоми алергічної реакції можуть варіювати від легень до тяжких, при яких необхідна невідкладна медична допомога, наприклад, при набряку Квінке, анафілактичному шоку.

Клінічні прояви алергії при різних захворюваннях:
Алергія на тварин. Цей вид алергії поширений досить широко. Найчастіше алергічна реакція виникає на шерсть, лусочки шкіри тварин. Виникають симптоми ядухи, почервоніння слизової оболонки очей, чхання, свербіж шкіри.

Інсектна алергія (алергія на укус комах). Найчастіше цей вид алергії виникає на укус бджіл та ос. У місці укусу виникає набряк, почервоніння, свербіж, також з'являється висипання на шкірі. Також можливе різке падіння артеріального тиску, задишка, сором в грудях,

Харчова алергія. Найчастіше виникає на такі харчові продукти:

• коров'яче молоко;
• риба, креветки, раки, молюски (устриці, мідії);
• волоський горіх, кеш'ю, арахіс;
• мед;
• яєчний білок;
• продукти, що містять глютен, включаючи пшеницю, ячмінь та жито. 

Симптоми харчової алергії зазвичай виникають негайно або протягом 2 годин після вживання їжі. Найчастіше зустрічаються такі симптоми як свербіж, висипання на шкірі, набряк слизової ротової порожнини і навіть гортані, що може надалі викликати напади ядухи. Також виникає слабкість, нездужання, почуття жару.

Медикаментозна алергія. Клінічні симптоми лікарської алергії дуже різноманітні. Вони можуть виявлятися як на шкірі, як висипань, а й вибірково вражати інші органи (печінка, нирки). Часто симптоми медикаментозної алергії:

• висипання на шкірі в ділянці нижніх кінцівок;
• набряк слизової ротоглотки (набряк Квінке);
• бронхоспазм;
• жовтяничність шкіри та слизових оболонок.

Також можлива поява тяжкої форми алергічної реакції — анафілаксії, яка супроводжується такими симптомами як:

• набряк губ, язика, гортані;
• утруднене дихання;
• стиснення в грудях;
• різкий біль у животі;
• запаморочення;
• слабкий пульс;
• ядуха;
• падіння артеріального тиску.

Алергічний контактний дерматит — характеризується появою висипу, свербежем, почервонінням, лущенням шкіри після контакту з алереном, таким, наприклад, як засоби побутової хімії.

Поліноз — алергічна реакція на пилок рослин, що проявляється найчастіше симптомами риніту (нежиті), кон'юнктивіту (запалення слизової оболонки ока), свербежу, печіння в очах, сльозотечі.

Імунна система має “пам'ять”, зберігаючи інформацію про попередні впливи і надалі при контакті з цим антигеном, він буде негайно розпізнаний та атакований. Таке явище називається сенсибілізацією. Наприклад, алергік, сенсибілізований пилком рослини, при наступному контакті з рослиною відреагує появою симптомами нежиті або нападом ядухи.

Поліноз найчастіше розвивається при сенсибілізації до пилку злаків (овес, жито), дерев (береза, клен, вільха, верба, тополя, ясен) та бур'янів (амброзія, кульбаба, подорожник, кропива).
У деяких випадках алергічна реакція схожа на клінічні прояви з гострою респіраторною вірусною інфекцією.

Як відрізнити алергію від ГРВІ?

Нежить, кашель, чхання є поширеними симптомами алергії. Вони також виникають при застуді та запаленні приносових пазух. Проте є характерні відмінності цих двох патологій:

• При алергії чітко простежується поява симптомів після контакту з алергеном. Також є зв'язок появи симптомів з часом року. Навесні під час активного цвітіння рослин клінічні прояви алергії з'являються найчастіше. Симптоми інтоксикації (ломота у тілі, підвищення температури, слабкість, озноб) при легких формах алергічної реакції відсутні. Тривалість симптомів при алергії може бути місяць, весь сезон чи цілий рік.
• Гостра респіраторна інфекція найчастіше виникає у весняно-осінній період, коли підвищена вологість, після переохолодження організму. З'являються симптоми інтоксикації, такі як слабкість, біль у м'язах, головний біль. Також підвищується температура тіла. Тривалість симптомів при гострій респіраторній інфекції зазвичай становить близько 10 днів, потім зовсім зникають.

Препарати від алергії

Для лікування алергії використовують препарати наступних груп:

• антигістамінні засоби (Едем, Алерон, Аллегра, Лоратадин, Цетиризин, Цетрин, Ніксар, Алерзин, Эрідез);
• ендоназальні, інгаляційні глюкортикостероїди (Моміксон, Флікс, Форінекс, Гленспрей, Беконазе, Назонекс);
• стабілізатори мембран тучних клітин (Кромофарм);
• глюкокортикостероїди для зовнішнього застосування (Флуцинар, Фторокорт);
• антагоністи лейкотрієнових рецепторів (Монтелукаст).

Що таке антигістамінні засоби?

Антигістамінні засоби перешкоджають ефектам гістаміну та їх наслідкам. Дія гістаміну супроводжується розширенням капілярів та вен, що зумовлює розслабленням м'язового шару судинної стінки. Також виникає почервоніння шкіри обличчя, відчуття жару в ділянці шиї та обличчя. Антигістамінні засоби повністю або частково блокують біологічну дію гістаміну, а саме його рецепторів. Вони бувають трьох типів: H1, H2, H3, H4. Вони усувають такі симптоми як нежить, свербіж, чхання, набряк слизової оболонки, кропив'янку.

Три покоління протиалергічних препаратів

Блокатори гістамінових рецепторів поділяються на три групи, кожна з яких має свій принцип дії:

• Перше покоління антигістамінних засобів (дифенгідрамін, хлоропірамін, клемастин) є найстарішою групою. Вони блокують H1-гістамінові рецептори, таким чином зменшують дію гістаміну. Значна кількість Н1-рецепторів виявлено на м'язах бронхів, артерій, вен, капілярів, на клітинах центральної нервової системи, а також клітинах серцевого м'яза. Препарати цієї групи допомагають полегшити нежить, усувають чхання, свербіж, сльозотечу, почервоніння шкіри. Вони мають седативну, снодійну дію, знижують тонус м'язів, забезпечують швидкий, але короткочасний ефект. Широкий спектр побічних дій (сонливість, сухість слизових оболонок, прискорене серцебиття, проблеми з сечовипусканням) змушує використовувати їх значно рідше.
• Друге покоління антигістамінних засобів — лоратадин, цетиризин. Надають меншу седативну дію, мають більш тривалий термін дії, проте деякі препарати цієї групи можуть порушувати серцевий ритм.
• Третє покоління антигістамінних препаратів — фексофенадин, дезлоратодін, левоцетиризин. Препарати цієї групи мають високу специфічність до гістамінових рецепторів, мають протизапальну активність, не викликають сонливості, не впливають на серцеву діяльність.

Профілактика алергії

Контроль алергії та запобігання алергічних реакцій залежить від типу алергії. Ось кілька способів запобігти розвитку алергії:

• уникайте контакту з алергеном;
• якщо ви схильні до ризику анафілаксії, завжди тримайте при собі автоін'єктори адреналіну. Адреналін є єдиним засобом лікування тяжкої алергічної реакції. Він доступний лише за рецептом вашого лікаря;
• ведіть харчовий щоденник, якщо у вас харчова алергія.Це може допомогти вам та вашому лікарю з'ясувати, що викликає або погіршує ваші симптоми;
• для профілактики сезонного алергічного риніту за 2 тижні до цвітіння рослин приймайте препарати з групи стабілізатори мембран тучних клітин (кромогліцієва кислота);
• в приміщеннях, у осіб, які страждають на алергію, не повинно бути вовняних килимів, пір'яних подушок, вовняних ковдр, мінімум м'яких іграшок, книги мають бути на полицях за склом;
• раціонально використовуйте медикаменти, безконтрольний прийом лікарських засобів, особливо антибіотиків та жарознижувальних у вигляді сиропів, може призвести до алергії.

Джерела

Everything you need to know about allergies / Medical NewsToday

Allergy Prevention: An Overview of Current Evidence / National Library of Medicine

Allergy Prevention / Asthma and Allergy Foundation of America

Allergies / Asthma and Allergy Foundation of America

Allergic Reactions / American Academy of Allergy, Asthma & Immunology

Allergy and immunology: At the crossroad of inflammation and disease / National Library of Medicine

Allergy Prevention / National Library of Medicine