Київ
0 800 303 111

Політика щодо класифікації наукових даних

Оскільки ми ґрунтуємо наш контент на наукових даних, важливо мати чітку політику щодо того, як оцінювати рівні різних видів доказів. Наша політика багато в чому схожа на інші подібні документи (Наприклад, наша політика Подорожника схожа на документ Оксфордського центру доказової медицини — рівні доказовості). Ми фокусуємося на тому, як доказова база підтверджується клінічними результатами у людей, і визначаємо рівні доказів в такий спосіб.

  1. Систематичні огляди або метааналізи численних рандомізованих високоякісних контрольованих випробувань: переконливі докази
  2. Рандомізовані контрольовані випробування (РКД): помірні докази. Якщо повторюються дуже чіткі та несуперечливі результати в кількох випробуваннях, то оцінка може бути підвищена до: Переконливі докази.

    Нерандомізовані чи неконтрольовані випробування: слабкі докази. Зверніть увагу, що хоча нерандомізовані випробування неефективні для визначення найкращого втручання, вони можуть дати інші унікальні відомості.

  3. Також враховується послідовний клінічний досвід (наприклад, серія випадків) від кількох досвідчених лікарів-практиків, якщо немає високоякісних наукових даних (наприклад, рандомізованих інтервенційних досліджень), які суперечать цьому: Слабкі докази.

  4. Дослідження на тваринах не розглядаються в областях, де вже проводяться дослідження на людях. Якщо це єдиний доступний доказ: дуже слабкий доказ.

  5. Звіти про випадки та приватний досвід оцінюються з обережністю та не використовуються як докази, якщо тільки немає доступних доказів вищої якості. Ми не будемо оцінювати приватний досвід як докази, але можемо оцінити набір окремих випадків або опублікованих звітів про випадки як дуже слабкий доказ.